Михайло Коцюбинський (1864—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Народився в м. Вінниці в родині дрібного чиновника, помер у м. Чернігові.
Письменник.
Найвідоміші твори: оповідання «Харитя», «Ялинка»; новели «Intermezzo», «Цвіт яблуні»; повісті «Дорогою ціною», «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Повість «Тіні забутих предків» (1911)

Літературний рід повісті «Тіні забутих предків»: епос.
Жанр повісті «Тіні забутих предків»: повість.
Тема повісті «Тіні забутих предків»: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі XIX й XX ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.
Головна ідея повісті «Тіні забутих предків»: оспівування високого й красивого почуття кохання.
Головні герої повісті «Тіні забутих предків»: Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра, матір і батько Івана; щезник, нявка, чугайстир.
Сюжет повісті «Тіні забутих предків»: розповідь про дитинство Івана Палійчука і про ворогування його родини із сім’єю Гутенюків — Іван знайомиться з Марічкою під час бійки батьків — він зближується з Марічкою, між ними зароджується кохання — Іван тривалий час перебуває в наймах на полонині — повернувшись, він дізнається про смерть Марічки (коли дівчина переходила Черемош, раптова повінь накрила її й забрала із собою) — Іван не вірить у смерть Марічки, уважає, що це вигадки Гутенюків, і йде на пошуки дівчини — в одному селі люди знайшли тіло дівчини, проте в ньому, посинілому й розбитому річковим камінням, Іван не впізнає Марічки — через шість років блукань Іван повертається в село, через рік одружується з Палагною — з часом Палагна стає «любаскою» сусіда Юри — Іван про це знає, проте йому байдуже, він не може забути своєї Марічки — хлопець іде в гори й чує голос нявки-Марічки, прямує за ним, а зустрічає чугайстра, який відволікає його (іде з ним у танок) від Марічки — ідучи за голосом коханої, Іван зривається в урвище — наступного дня ледь живого Івана знаходять пастухи — ховають за місцевим звичаєм (з танцями й розвагами).
Літературознавці про повість «Тіні забутих предків». Життя гуцулів у повісті М. Коцюбинського — це дивне поєднання християнською й язичницького начал.
У гірському селі «всі були богомільні», водночас тут мовби законсервувалося й поганство, відбившись у звичаях, обрядах, у всьому, чим характерний лад життя гуцула. Мовби тіні забутих предків ожили перед письменником у Криворівні. І він натхненно відтворив у слові цей двоєдиний барвистий світ. Язичництво цікавило Коцюбинського навіть більше, тому він так багато уваги віддає казково-демонічному, фантастичному світу довкола Івана й Марічки, — арідникам, щезникам, мольфарам, лісним, чугайстрам; малює екзотичні звичаї, обряди, ритуали гуцулів, якими було сповнене життя і світорозуміння горян.
У М. Коцюбинського домінує неоромантична хвала природності -на противагу заскорузлості. Кохання Івана й Марічки зароджується на тлі споконвічної ворожнечі родів, родової помсти і, зрештою, протиставляється цій ворожнечі. Як гармонія — і дисгармонія. Узагалі драматургія твору живиться енергією неоромантичних контрастів. Є тут ніжна й «дика» у своїй природно-поетичній «первозданності» Марічка — і є приземлено-груба Палагна. Це — живе уособлення поезії і прози, двох версій вибору, який доводиться здійснювати людині у своєму житгі.
Утративши Марічку, Іван на якийсь час опиняється в полоні Палагни, проте без Марічки-мрії життя йому немає… Іван помирає, але у фіналі повісті знову — укотре в Коцюбинського! — тріумфує симфонія життя в час індивідуальної смерті,
«Життєхваленням» завершив вій і «Тіні забутих предків»: під час похорону Івана гуцули влаштовують танок… Життєва філософія гуцулів передбачала ставлення до життя як до самодостатньої цінності. Ти з’явився на світ — отже, маєш набутися в ньому, бо сенс і краса життя -у самому акті життя, його індивідуальній неповторності. Це цілком збігалося з життєрозумінням, характерним і для інших творів М. Коцюбинського, зокрема — його новели «Intermezzo», де опоетизовано прості радощі буття.
Неоромантичне «життєхвалення» й поетизація природи підсилені в «Тінях забутих предків» яскравими імпресіоністичними малюнками. Автор нерідко вдається до мови метафор, несподіваного поєднання звукових і кольорових образів, принципу переважання враження над вираженням. Що таке, для прикладу, «зелений сміх», як не кольорова музика гір? Коцюбинський весь час експериментує, шукає нові можливості слова — через метафору, персоніфікацію, несподівані контексти для епітетів, нюансування барв; «Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві із золотом ризи»; «сине дихання гір»; «зелена кров гір»…
Оригінальний барвистий світ Гуцульщини, що постав зі сторінок «Тіней забутих предків», уразив кінорежисера С. Параджанова, який у середині 1960-х екранізував твір М. Коцюбинського. Кіноверсія повісті здобула світове визнання (В. Пахаренко).

Новела «Intermezzo» (1908)

Літературний рід новели «Intermezzo»: епос (з елементами драми дійові особи на початку твору й лірики — ліричний герой, палітра емоцій і переживань, пейзажі тощо).
Жанр новели «Intermezzo»: новела.
Тема новели «Intermezzo»: митець і суспільство.
Головні ідеї новели «Intermezzo»: важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою.
Дійові особи новели «Intermezzo»: Моя утома. Ниви у червні, Сонце, Три білі вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города. Людське горе.
Сюжет новели «Intermezzo»: сюжет новели — безфабульний: за його основу взято не подієву інтригу, а характерну для імпресіонізму химерну гру настроїв. В «Intermezzo» вони проходять через три фази:
1. Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного героя. Герой утомлений, він перебуває в конфлікті із самим собою. Джерело цієї конфліктності — гостра потреба самотності — і водночас неможливість втечі від «світу людей»,
2. Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з’являється як продовження тієї гармонії, якою сповнене життя природи. А природа в новелі — щось більше, ніж просто тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку твору письменник подав перелік «дійових осіб», серед яких є і «Ниви в червні», і «Сонце», і «Зозуля», і «Жайворонки».
3. Обурення, гнів, нетерпіння. Драматургія новели — не тільки у внутрішній конфліктності героя, а й у контрасті між царством прекрасної природи й потворною реальністю людського життя. У чарівну мелодію кононівських полів і небес вриваються дисонанси. Найбільш уражаючий — сповідь селянина про людське горе у фіналі твору (кульмінація).
«Intermezzo» завершується тим, що сповнений гніву й благородного нетерпіння митець повертається до міста, де його знову чекає пекло громадських обов’язків і незліченних «треба». «Так далі жити не можна», — волає його вразлива й совісна душа (В. Пахаренко).

Теорія літератури
Імпресіонізм — стильова течія модернізму, що виникла наприкінці XIX ст. в Європі (спочатку в образотворчому мистецтві, згодом — у літературі). Імпресіоністичним творам властиві такі ознаки: психологізм у змалюванні персонажів, прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити миттєві враження, особливий лаконізм прози, її ритмічність, багатство зорових (кольори) і слухових (звуки) образів, увага до яскравих деталей і водночас відмова від великих соціальних проблем. В українській літературі імпресіоністична манера письма позначилася на творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Хвильового, Г. Косинки та ін.

1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як
А романтик
Б реаліст
В символіст
Г імпресіоніст
Д експресіоніст

2. Новела «Intermezzo» М. Коцюбинського присвячена
А «Тіням забутих предків»
Б «Цвітові яблуні»
В кононівським полям
Г Лесі Українці
Д дружині

3. Новела «Intermezzo»
А житійна
Б пригодницька
В фантастична
Г автобіоірафічна
Д документальна

4. До «мінорних» дійових осіб новели «Intermezzo» належить (належать)
А Жайворонки
Б Залізна рука города
В Зозуля
Г Ниви у червні
Д Сонце

5. Прочитайте рядки з новели «Intermezzo» М. Коцюбинського.
Врешті стою. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю.

Наявність зорових, нюхових і слухових образів в уривку — яскрава ознака
А реалізму
Б романтизму
В імпресіонізму
Г експресіонізму
Д сентименталізму

6. Композиційною особливістю новели «Intermezzo» М. Коцюбинського є
А розповідь від третьої особи
Б розповідь від першої особи
В кульмінація на початку твору
Г широкі діалоги
Д перебіг подій новели впродовж однієї доби

7. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинського.
Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає…

Цей епізод твору є
А експозицією
Б зав’язкою
В розвитком дії
Г кульмінацією
Д розв’язкою

8. Ознакою драматичною твору в новелі «Intermezzo» є
А розповідь селянина про п’ять голодних діток
Б розгортання дії переважно в одному місці
В образ «тисяч чорних ротів»
Г перелік дійових осіб на початку твору
Д переживання ліричного героя

9. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинською.
Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, тяжко і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю…

У цьому описі пташка «єднала небо із землею» у
А ліру
Б кобзу
В бандуру
Г арфу
Д цимбали

10. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний такий образ
А Моя утома
Б Жайворонки
В Зозуля
Г Три білі вівчарки
Д Залізна рука города

11. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського екранізував
А Юрій Іллєнко
Б Олександр Довженко
В Дмитро Павличко
Г Сергій Параджанов
Д Іван Миколайчук

12. У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються в
А Галичині
Б Поділлі
В Покутті
Г Буковині
Д Гуцульщині

13. За ідейно-тематичним спрямуванням повість «Тіні забутих предків» близька до твору
А «Лісова пісня» Лесі Українки
Б «Наталка Полтавка» Івана Котляревського
В «Людина» Ольги Кобилянської
Г «Маруся» Григорія Квітки-Основ’ яненка
Д «Чорна рада» Пантелеймона Куліша

14. Прочитайте рядки з повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
Ласкаво слухало небо простосердечну молитву, добродушно хмурився Бескид, а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу голівку…

У цьому уривку використано художній засіб
А метонімію
Б синекдоху
В анафору
Г персоніфікацію
Д оксиморон

15. Злим духом, що править усім, у віруваннях героїв повісті «Тіні забутих
предків» постає
А щезник
Б чугайстер
В арідник
Г нявка
Д лісовик

16. Повість «Тіні забутих предків» закінчується реченням
А Другої днини знайшли пастухи ледве живого Івана.
Б Так Палагна стала любаскою Юри.
В Під вікнами сумно ридали трембіти.
Г Для праці — будні, для ворожіння — свято.
Д Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті ґазди.

17. Як композиційний елемент М. Коцюбинський уводить у повість «Тіні забутих предків»
А русальні пісні
Б колядки
В щедрівки
Г коломийки
Д веснянки

18. Події в повісті «Тіні забутих предків» розгортаються в такій послідовності:
А танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною
Б Іван на полонині — Марічка ділиться цукеркою з Іваном — одруження з Палагною — танок із чугайстром
В Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром
Г Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном
Д Марічка ділиться цукеркою з Іваном — одруження з Палагною — Іван на полонині — танок із чугайстром

19. Повісті «Тіні забутих предків» властиві ознаки
А реалізму і класицизму
Б сентименталізму й бароко
В романтизму й неокласицизму
Г неоромантизму й імпресіонізму
Д експресіонізму й символізму

20. У повісті «Тіні забутих предків» порушені всі названі проблеми, КРІМ
А язичництва і християнства
Б людини й природи
В кохання і ненависті
Г митця і суспільства
Д життя і смерті

21. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

Герой	Репліка
1 Іван	А Нічьо!.. Ти меш,сарако, вівчарити, я му сіно роби ти. Вилізу на копицу та й си подивлю в гори на полонинку, а ти мені затрембітай…
2 Марічка	Б Навіки слава!.. Тепер маєм живий вогонь, а доки ме він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини та й нас, ирщених…
3 Палагна	В Ага! Ти так!.. То я мушу тебе заклинати. Я заклинаю вас, громи й громовенята, тучі і тученята, я розганяю тебе, фортуно, наліво, на ліси й води…
4 Юра	Г Чому не заговориш до мене, чому не поглянеш, не позавиваєш мозолі на моїх пучках? А в котру онь доріжку вибираєшся… відки виглядати маю тебе?
	Д Ще кривий!.. Ще сліпий!.. Го-го! Як танцювати, то танцювати… Я ще заграю до танцю… Ти ще такої не чув, небоже…

22. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

Герой	Дія
1 Іван	А видобуває у старий спосіб вогонь
2 Марічка	Б постійно ворожить, зраджує близькій людині
3 Палагна	В потопає в Черемоші
4 ватаг	Г покидає рідне село й повертається через шість років
	Д уважає свою дитину підкинутим бісеням

23. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського)

Художній засіб	Приклад
1 тавтологія	А Стоїш тут маленький, як бадилина в полі
2 порівняння	Б Зеленим сміхом засміялися трави…
3 антоніми	В …і все розпливалось в червонім вогні, в якому згоріло його життя…
4 діалектизм	Г Навіть маржинка не давала колишньої втіхи.
	Д …на всьому світі тільки дві барви: в зеленій — земля, в блакитній — небо…

24. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

Діалектизм	Лексичне значення
1 ґазда	А вогнище
2 царинки	Б хазяїн
3 ватра	В гірська стежка
4 плай	Г обгороджений сінокіс близько до оселі
	Д безлісні гори

Відповіді до теми Михайло Коцюбинський (1864—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 Г;
2 В;
3 Г;
4 Б;
5 В;
6 Б;
7 Д;
8 Г;
9 Г;
10 Д;
11 Г;
12 Д;
13 А;
14 Г;
15 В;
16 В;
17 Г;
18 В;
19 Г;
20 Г;
21 1) Д, 2) А, 3) Г, 4) В;
22 1) Г, 2) В, 3) Б, 4) А;
23 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г:
24 1) Б, 2) Г, 3) А, 4) В.