• Реклама

Михайло Коцюбинський (1864—1913).
Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Михайло Коцюбинський (1864—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Народився в м. Вінниці в родині дрібного чиновника, помер у м. Чернігові.
Письменник.
Найвідоміші твори: оповідання «Харитя», «Ялинка»; новели «Intermezzo», «Цвіт яблуні»; повісті «Дорогою ціною», «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Повість «Тіні забутих предків» (1911)

Літературний рід повісті «Тіні забутих предків»: епос.
Жанр повісті «Тіні забутих предків»: повість.
Тема повісті «Тіні забутих предків»: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі XIX й XX ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.
Головна ідея повісті «Тіні забутих предків»: оспівування високого й красивого почуття кохання.
Головні герої повісті «Тіні забутих предків»: Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра, матір і батько Івана; щезник, нявка, чугайстир.
Сюжет повісті «Тіні забутих предків»: розповідь про дитинство Івана Палійчука і про ворогування його родини із сім’єю Гутенюків — Іван знайомиться з Марічкою під час бійки батьків — він зближується з Марічкою, між ними зароджується кохання — Іван тривалий час перебуває в наймах на полонині — повернувшись, він дізнається про смерть Марічки (коли дівчина переходила Черемош, раптова повінь накрила її й забрала із собою) — Іван не вірить у смерть Марічки, уважає, що це вигадки Гутенюків, і йде на пошуки дівчини — в одному селі люди знайшли тіло дівчини, проте в ньому, посинілому й розбитому річковим камінням, Іван не впізнає Марічки — через шість років блукань Іван повертається в село, через рік одружується з Палагною — з часом Палагна стає «любаскою» сусіда Юри — Іван про це знає, проте йому байдуже, він не може забути своєї Марічки — хлопець іде в гори й чує голос нявки-Марічки, прямує за ним, а зустрічає чугайстра, який відволікає його (іде з ним у танок) від Марічки — ідучи за голосом коханої, Іван зривається в урвище — наступного дня ледь живого Івана знаходять пастухи — ховають за місцевим звичаєм (з танцями й розвагами).
Літературознавці про повість «Тіні забутих предків». Життя гуцулів у повісті М. Коцюбинського — це дивне поєднання християнською й язичницького начал.
У гірському селі «всі були богомільні», водночас тут мовби законсервувалося й поганство, відбившись у звичаях, обрядах, у всьому, чим характерний лад життя гуцула. Мовби тіні забутих предків ожили перед письменником у Криворівні. І він натхненно відтворив у слові цей двоєдиний барвистий світ. Язичництво цікавило Коцюбинського навіть більше, тому він так багато уваги віддає казково-демонічному, фантастичному світу довкола Івана й Марічки, — арідникам, щезникам, мольфарам, лісним, чугайстрам; малює екзотичні звичаї, обряди, ритуали гуцулів, якими було сповнене життя і світорозуміння горян.
У М. Коцюбинського домінує неоромантична хвала природності -на противагу заскорузлості. Кохання Івана й Марічки зароджується на тлі споконвічної ворожнечі родів, родової помсти і, зрештою, протиставляється цій ворожнечі. Як гармонія — і дисгармонія. Узагалі драматургія твору живиться енергією неоромантичних контрастів. Є тут ніжна й «дика» у своїй природно-поетичній «первозданності» Марічка — і є приземлено-груба Палагна. Це — живе уособлення поезії і прози, двох версій вибору, який доводиться здійснювати людині у своєму житгі.
Утративши Марічку, Іван на якийсь час опиняється в полоні Палагни, проте без Марічки-мрії життя йому немає… Іван помирає, але у фіналі повісті знову — укотре в Коцюбинського! — тріумфує симфонія життя в час індивідуальної смерті,
«Життєхваленням» завершив вій і «Тіні забутих предків»: під час похорону Івана гуцули влаштовують танок… Життєва філософія гуцулів передбачала ставлення до життя як до самодостатньої цінності. Ти з’явився на світ — отже, маєш набутися в ньому, бо сенс і краса життя -у самому акті життя, його індивідуальній неповторності. Це цілком збігалося з життєрозумінням, характерним і для інших творів М. Коцюбинського, зокрема — його новели «Intermezzo», де опоетизовано прості радощі буття.
Неоромантичне «життєхвалення» й поетизація природи підсилені в «Тінях забутих предків» яскравими імпресіоністичними малюнками. Автор нерідко вдається до мови метафор, несподіваного поєднання звукових і кольорових образів, принципу переважання враження над вираженням. Що таке, для прикладу, «зелений сміх», як не кольорова музика гір? Коцюбинський весь час експериментує, шукає нові можливості слова — через метафору, персоніфікацію, несподівані контексти для епітетів, нюансування барв; «Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві із золотом ризи»; «сине дихання гір»; «зелена кров гір»…
Оригінальний барвистий світ Гуцульщини, що постав зі сторінок «Тіней забутих предків», уразив кінорежисера С. Параджанова, який у середині 1960-х екранізував твір М. Коцюбинського. Кіноверсія повісті здобула світове визнання (В. Пахаренко).

Новела «Intermezzo» (1908)

Літературний рід новели «Intermezzo»: епос (з елементами драми дійові особи на початку твору й лірики — ліричний герой, палітра емоцій і переживань, пейзажі тощо).
Жанр новели «Intermezzo»: новела.
Тема новели «Intermezzo»: митець і суспільство.
Головні ідеї новели «Intermezzo»: важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою.
Дійові особи новели «Intermezzo»: Моя утома. Ниви у червні, Сонце, Три білі вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города. Людське горе.
Сюжет новели «Intermezzo»: сюжет новели — безфабульний: за його основу взято не подієву інтригу, а характерну для імпресіонізму химерну гру настроїв. В «Intermezzo» вони проходять через три фази:
1. Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного героя. Герой утомлений, він перебуває в конфлікті із самим собою. Джерело цієї конфліктності — гостра потреба самотності — і водночас неможливість втечі від «світу людей»,
2. Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з’являється як продовження тієї гармонії, якою сповнене життя природи. А природа в новелі — щось більше, ніж просто тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку твору письменник подав перелік «дійових осіб», серед яких є і «Ниви в червні», і «Сонце», і «Зозуля», і «Жайворонки».
3. Обурення, гнів, нетерпіння. Драматургія новели — не тільки у внутрішній конфліктності героя, а й у контрасті між царством прекрасної природи й потворною реальністю людського життя. У чарівну мелодію кононівських полів і небес вриваються дисонанси. Найбільш уражаючий — сповідь селянина про людське горе у фіналі твору (кульмінація).
«Intermezzo» завершується тим, що сповнений гніву й благородного нетерпіння митець повертається до міста, де його знову чекає пекло громадських обов’язків і незліченних «треба». «Так далі жити не можна», — волає його вразлива й совісна душа (В. Пахаренко).

Теорія літератури
Імпресіонізм — стильова течія модернізму, що виникла наприкінці XIX ст. в Європі (спочатку в образотворчому мистецтві, згодом — у літературі). Імпресіоністичним творам властиві такі ознаки: психологізм у змалюванні персонажів, прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити миттєві враження, особливий лаконізм прози, її ритмічність, багатство зорових (кольори) і слухових (звуки) образів, увага до яскравих деталей і водночас відмова від великих соціальних проблем. В українській літературі імпресіоністична манера письма позначилася на творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Хвильового, Г. Косинки та ін.

1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як
А романтик
Б реаліст
В символіст
Г імпресіоніст
Д експресіоніст

2. Новела «Intermezzo» М. Коцюбинського присвячена
А «Тіням забутих предків»
Б «Цвітові яблуні»
В кононівським полям
Г Лесі Українці
Д дружині

3. Новела «Intermezzo»
А житійна
Б пригодницька
В фантастична
Г автобіоірафічна
Д документальна

4. До «мінорних» дійових осіб новели «Intermezzo» належить (належать)
А Жайворонки
Б Залізна рука города
В Зозуля
Г Ниви у червні
Д Сонце

5. Прочитайте рядки з новели «Intermezzo» М. Коцюбинського.
Врешті стою. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю.

Наявність зорових, нюхових і слухових образів в уривку — яскрава ознака
А реалізму
Б романтизму
В імпресіонізму
Г експресіонізму
Д сентименталізму

6. Композиційною особливістю новели «Intermezzo» М. Коцюбинського є
А розповідь від третьої особи
Б розповідь від першої особи
В кульмінація на початку твору
Г широкі діалоги
Д перебіг подій новели впродовж однієї доби

7. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинського.
Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає…

Цей епізод твору є
А експозицією
Б зав’язкою
В розвитком дії
Г кульмінацією
Д розв’язкою

8. Ознакою драматичною твору в новелі «Intermezzo» є
А розповідь селянина про п’ять голодних діток
Б розгортання дії переважно в одному місці
В образ «тисяч чорних ротів»
Г перелік дійових осіб на початку твору
Д переживання ліричного героя

9. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинською.
Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, тяжко і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю…

У цьому описі пташка «єднала небо із землею» у
А ліру
Б кобзу
В бандуру
Г арфу
Д цимбали

10. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний такий образ
А Моя утома
Б Жайворонки
В Зозуля
Г Три білі вівчарки
Д Залізна рука города

11. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського екранізував
А Юрій Іллєнко
Б Олександр Довженко
В Дмитро Павличко
Г Сергій Параджанов
Д Іван Миколайчук

12. У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються в
А Галичині
Б Поділлі
В Покутті
Г Буковині
Д Гуцульщині

13. За ідейно-тематичним спрямуванням повість «Тіні забутих предків» близька до твору
А «Лісова пісня» Лесі Українки
Б «Наталка Полтавка» Івана Котляревського
В «Людина» Ольги Кобилянської
Г «Маруся» Григорія Квітки-Основ’ яненка
Д «Чорна рада» Пантелеймона Куліша

14. Прочитайте рядки з повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
Ласкаво слухало небо простосердечну молитву, добродушно хмурився Бескид, а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу голівку…

У цьому уривку використано художній засіб
А метонімію
Б синекдоху
В анафору
Г персоніфікацію
Д оксиморон

15. Злим духом, що править усім, у віруваннях героїв повісті «Тіні забутих
предків» постає
А щезник
Б чугайстер
В арідник
Г нявка
Д лісовик

16. Повість «Тіні забутих предків» закінчується реченням
А Другої днини знайшли пастухи ледве живого Івана.
Б Так Палагна стала любаскою Юри.
В Під вікнами сумно ридали трембіти.
Г Для праці — будні, для ворожіння — свято.
Д Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті ґазди.

17. Як композиційний елемент М. Коцюбинський уводить у повість «Тіні забутих предків»
А русальні пісні
Б колядки
В щедрівки
Г коломийки
Д веснянки

18. Події в повісті «Тіні забутих предків» розгортаються в такій послідовності:
А танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною
Б Іван на полонині — Марічка ділиться цукеркою з Іваном — одруження з Палагною — танок із чугайстром
В Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром
Г Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном
Д Марічка ділиться цукеркою з Іваном — одруження з Палагною — Іван на полонині — танок із чугайстром

19. Повісті «Тіні забутих предків» властиві ознаки
А реалізму і класицизму
Б сентименталізму й бароко
В романтизму й неокласицизму
Г неоромантизму й імпресіонізму
Д експресіонізму й символізму

20. У повісті «Тіні забутих предків» порушені всі названі проблеми, КРІМ
А язичництва і християнства
Б людини й природи
В кохання і ненависті
Г митця і суспільства
Д життя і смерті

21. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

ГеройРепліка
1 ІванА Нічьо!.. Ти меш,сарако, вівчарити, я му сіно роби ти. Вилізу на копицу та й си подивлю в гори на полонинку, а ти мені затрембітай…
2 МарічкаБ Навіки слава!.. Тепер маєм живий вогонь, а доки ме
він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини та й нас, ирщених…
3 ПалагнаВ Ага! Ти так!.. То я мушу тебе заклинати. Я заклинаю вас, громи й громовенята, тучі і тученята, я розганяю тебе, фортуно, наліво, на ліси й води…
4 ЮраГ Чому не заговориш до мене, чому не поглянеш, не позавиваєш мозолі на моїх пучках? А в котру онь доріжку вибираєшся… відки виглядати маю тебе?
Д Ще кривий!.. Ще сліпий!.. Го-го! Як танцювати, то танцювати… Я ще заграю до танцю… Ти ще такої не чув, небоже…

22. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

ГеройДія
1 ІванА видобуває у старий спосіб вогонь
2 МарічкаБ постійно ворожить, зраджує близькій людині
3 ПалагнаВ потопає в Черемоші
4 ватагГ покидає рідне село й повертається через шість років
Д уважає свою дитину підкинутим бісеням

23. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського)

Художній засібПриклад
1 тавтологіяА Стоїш тут маленький, як бадилина в полі
2 порівнянняБ Зеленим сміхом засміялися трави…
3 антонімиВ …і все розпливалось в червонім вогні, в якому згоріло його життя…
4 діалектизмГ Навіть маржинка не давала колишньої втіхи.
Д …на всьому світі тільки дві барви: в зеленій — земля, в блакитній — небо…

24. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

ДіалектизмЛексичне значення
1 ґаздаА вогнище
2 царинкиБ хазяїн
3 ватраВ гірська стежка
4 плайГ обгороджений сінокіс близько до оселі
Д безлісні гори

Відповіді до теми Михайло Коцюбинський (1864—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 Г;
2 В;
3 Г;
4 Б;
5 В;
6 Б;
7 Д;
8 Г;
9 Г;
10 Д;
11 Г;
12 Д;
13 А;
14 Г;
15 В;
16 В;
17 Г;
18 В;
19 Г;
20 Г;
21 1) Д, 2) А, 3) Г, 4) В;
22 1) Г, 2) В, 3) Б, 4) А;
23 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г:
24 1) Б, 2) Г, 3) А, 4) В.

Михайло Коцюбинський (1864—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

2. Усна народна творчість

3. Давня українська література. Григорій Сковорода

4. Іван Котляревський

5. Григорій Квітка-Основ’яненко

6. Тарас Шевченко

7. Пантелеймон Куліш

8. Марко Вовчок

9. Іван Нечуй-Левицький

10. Панас Мирний

11. Іван Карпенко-Карий

12. Іван Франко

13. Михайло Коцюбинський

14. Ольга Кобилянська

15. Леся Українка

16. Василь Стефаник

17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

18. Володимир Винниченко

19. Микола Хвильовий

20. Юрій Яновський

21. Валер’ян Підмогильний

22. Остап Вишня

23. Микола Куліш

24. Олександр Довженко

25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

26. Ліна Костенко

27. Олесь Гончар

28. Григір Тютюнник

29. Іван Багряний

 

Комментарии закрыты.