Микола Хвильовий (1893—1933). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Справжнє ім’я — Микола Григорович Фітільов
Народився в с. Тростянці, що на Харківщині (нині місто в Сумській області), в учительській родині, помер у м. Харкові.
Письменник, ініціатор літературної дискусії 1925—1928 рр. («Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»).
Найвідоміші твори: збірка прозових творів «Сині етюди» (оповідання «Мати», «Солонський яр», «Кіт у чоботях»); новела «Я (Романтика)», повість «Санаторійна зона», роман «Вальдшнепи»; памфлети «Камо грядеши?» й «Думки проти течії».

Новела «Я (Романтика)» (1924)

Жанр новели «Я (Романтика)»: новела.
Тема новели «Я (Романтика)»: протистояння добра і зла в душі героя («чекіста і людини»), його роздвоєність.
Головна ідея новели «Я (Романтика)»: фатальна невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення; розвінчання й засудження революційного фанатизму.
Головні герої новели «Я (Романтика)»: «Я» — главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; мати «Я».
Сюжет новели «Я (Романтика)»: засідання «чорного трибуналу комуни» у «фантастичному палаці» (будинок розстріляного шляхтича) — ухвалення одного й того ж вироку: «Розстрілять!» (без адвокатів і прокурорів) — увечері вдома мати «Я» заспокоює розтерзану душу «м’ятежного сина революції» — одного дня «чорний трибунал» ухвалює вирок розстріляти черниць за антиреволюційну агітацію — серед них «Я» упізнає свою матір — щоб довести відданість революційній справі, «Я» власноруч застрелив стою матір.
Композиція новели «Я (Романтика)»: ліричний заспів і три частини; розповідь ведеться від першої особи; поєднання картин-марень і картин моторошної реальності.
Літературознавці про новелу «Я (Романтика)». Прийнято говорити про роздвоєність свідомості героя («розкололось моє власне «я»»). Та відбувається щось іще страшніше. Відомий філософ Мирослав Попович стверджує, що персонажі новели (мати, Тагабат, дегенерат, Андрюша, голова «чорного трибуналу») — «усе це різні «кінці душі»» одного й того самого романтичного «Я»». І для такого твердження в тексті є підстави — досить згадати хоч би й це: «Тут, в тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного «я»», якому я даю волю».
Кожен персонаж — це втілення певних сил, що формують психологічний світ людини, яка успадкувала первісні інстинкти й водночас здобутки цивілізації. Дегенерат уособлює «тваринні» сили, не освітлені ще ніякою думкою. Він нагадує каторжника, персонажа з відділу кримінальної хроніки. Де байдужий виконавець, автомат, якому чужі щонайменші порухи душі.
Боротьба відбувається між нещадним Тагабатом, у якого один присуд: «РозстрілятьІ», Андрюшею та героєм-оповідачем. Тагабат легко ламає волю нервового, несміливого, сентиментального Андрюші: цей «невеселий комунар» добре усвідомлює, що «так комунари не роблять», що це — «вакханалія», але в підсумку поспішно ставить підпис — «робить свій хвостик під постановою». Тагабат — раціоналіст і все зважує чітким розрахунком, законом революційної доцільності.
Найскладніша ділянка душі головного героя новели — та, де поєднуються кодекс чекіста і ще не втрачена людська сутність («Я — чекіст, але я і людина»).
Поставлений перед неминучим вибором між синівським і революційним обов’язком, герой твору робить фатальний вибір. Власне, він уже втратив себе, став, як і Андрюша, безвольним виконавцем, «гвинтиком» і заложником системи. Убивство чекістом власної матері — Марії (ім’я-символ, утілення безмежної доброти й милосердя Богоматері) — перепиняє комунарові шлях до омріяного гармонійного суспільства: другий розділ закінчується трикратним повтором — «Я йшов у нікуди». У третьому розділі з’являється образ «мертвої дороги», яка пролягла серед «мертвого степу».
Так катастрофічно закінчилося протистояння фанатизму й гуманізму (О. Ковальчук).

Теорія літератури
Романтика вітаїзму — своєрідний прояв в українській літературі 20-х років XX ст. європейської літературної течії вітаїзму; літературу активного романтизму (романтики вітаїзму) творив передусім М. Хвильовий, у ній панувала концепція повноправного життя, життєвості українського відродження, утілювався ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини.

1. Справжнє прізвище Миколи Хвильового
А Фітільов
Б Очерет
В Лозов’ягін
Г Губенко
Д Рудченко

2. Одне з головних гасел літературної дискусії 1925—1928 рр.
А «У справжньому творі має бути думка, а не бездарні візерунки»
Б «Письменник — не американська машинка, а твори його — не полтавські галушки»
В «Прогрес мистецтва доводять факти, а не логічні доводи»
Г «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»
Д «У суперечках народжується істина»

3. На початку новели «Я (Романтика)» М. Хвильовий подає присвяту-асоціацію твору М. Коцюбинського
А «Тіні забутих предків»
Б «Цвіт яблуні»
В «Intermezzo»
Г «Fata morgana»
Д «Маленький грішник»

4. Новела «Я (Романтика)» має такі композиційні особливості:
А ліричний вступ, три частини, розповідь від третьої особи
Б ліричний вступ, три частини, кульмінація на початку твору
В ліричний вступ, три частини, розповідь від першої особи
Г п’ять частин, кульмінація в кінці твору, опис інтер’єру палацу
Д дві частини, опис інтер’єру палацу, монологи

5. Багатство зорових і слухових образів, мінливість відчуттів і вражень у новелі «Я (Романтика)» М. Хвильового є ознаками твору
А романтичного
Б реалістичного
В імпресіоністичного
Г експресіоністичного
Д сентиментального

6. Прочитайте рядки новели «Я (Романтика)» М. Хвильового
І тоді ж пам ‘ятаю — з бору вдарив у тривогу наш панцерник. — Загудів ліс.
Метнувся вогонь — раз.
Два — і ще — удар!удар!
…Напирають ворожі полки. Треба спішити. Ах, треба спішити!

Емоційно-експресивну роль у цьому уривку НЕ ВІДІГРАЄ
А безсполучниковість
Б специфічне розміщення рядків
В лексика іншомовного походження
Г своєрідна, авторська пунктуація
Д алітерація

7. На думку М. Рильського,«шукання Хвильового почались там, де урвалися шукання…»
А Михайла Коцюбинського
Б Панаса Мирного
В Івана Нечуя-Левицького
Г Івана Франка
Д Лесі Українки

8. Прочитайте уривок із новели «Я (Романтика)» М. Хвильового.
Портьєра розвинулась, і в мій кабінет увійшло двоє: женщина в траурі й мужчина в пенсне…
Я:
— Ваша фаміпія?
— Зет!
— Ваша фамілія?
— Ігрек.

Іменами Я, Ігрек і Зет М. Хвильовий
А наголошує на пересічності й нікчемності цих героїв
Б створює інтригу, яку має читач розгадати
В замасковує справжні прізвища героїв через раніше скоєні ними злочини
Г указує на те, що ці герої виконують другорядну роль у сюжеті твору
Д показує, що жорстока революційна дійсність нівелює людську індивідуальність

9. Кульмінацією новели «Я (Романтика)» є
А погроза розстріляти Андрюшу, якщо він покине трибунал
Б суд над жінкою в траурі й чоловіком у пенсне
В розстріл черниць
Г розстріл чекістом своєї матері
Д каяття чекіста в кінці твору

10. У новелі «Я (Романтика)» передусім засуджується
А садизм членів «чорного трибуналу комуни»
Б революційний більшовицький фанатизм
В невпевненість у собі в найважливіші моменти життя
Г революція 1917 р.
Д вандалізм нової влади

11. Установіть відповідність.

Герой	Характеристика
1 «Я»	А садист, злий геній
2 дегенерат	Б комунар, який творит ь усе супротив своєї психіки
3 Андрюша	В озброєний татарин, який постійно щось наспівує
4 доктор Тагабат	Г фанатик з роздвоєною душею
	Д єдино вірний пес, страж революції, що не знає сумнівів

12. Установіть відповідність

Художній засіб	Приклад
1 тавтологія	А Тихо вмирав місяць у пронизаному зеніті.
2 персоніфікація	Б По щоці, памятаю, текла темним струменем кров.
3 алітерація	В 3 тихих озер загірної комуни шелестить шелест; то йде Марія.
4 старослов’янізм	Г Воістину моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії.
	Д Мати каже, що я (її м’ятежний син) зовсім замучив себе

Відповіді до теми Микола Хвильовий (1893—1933). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 А;
2 Г;
3 Б;
4 В;
5 В;
6 В;
7 А;
6 Д;
9 Г;
10 Б;
11 1) Г, 2) Д, 3) Б, 4) А;
12 1) В, 2) А, 3) Б, 4) Г.