Микола Куліш (1892—1937). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)
Народився в с. Чаплинці, що на Херсонщині, у селянській родині, помер у Карелії (Російська Федерація).
Драматург, представник «розстріляного відродження».
Найвідоміші твори: п’єси «97», «Народний Малахій», «Патетична соната», «Маклена Граса», «Мина Мазайло».
Комедія «Мина Мазайло» (1929)
Літературний рід комедії «Мина Мазайло»: драма.
Жанр комедії «Мина Мазайло»: сатирична комедія.
Тема комедії «Мина Мазайло»: зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.
Головна ідея комедії «Мина Мазайло»: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.
Головні дійові особи комедії «Мина Мазайло»: родина Мазайла — Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха); дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля.
Сюжет комедії «Мина Мазайло»: харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло (колишній українець) у своєму прізвищі вбачає головну причину своїх життєвих і службових поразок, тому й вирішив змінити його на «більш благородне.» — російське Мазєнін. Мина наймає вчительку «правильних проізношеній», яка вчить його грамотно говорити по-руському». Син головного героя, навпаки, прихильник української мови і взагалі всього українського. Мина від цього страждає. Не підтримує позиції Мини й національно свідомий дядько Тарас, який дуже схожий на запорожця. На боці Мини — дружина, дочка Рина й терміново викликана телеграмою родичка з Курська тьотя Мотя. Кульмінаційним моментом у творі стає звільнення Мини Мазайла-Мазєніна з посади за «систематичний опір українізації».
Літературознавці про комедію «Мина Мазайло». Питання мови, точніше, ставлення до неї персонажів, узято за основу конфлікту, що розгортається в комедії у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії (Мина — Мокій, Уля — Мокій, тьотя Мотя — дядько Тарас та ін.). Вдало дібрані мовні засоби допомагають авторові яскравіше індивідуалізувати характери комедійних персонажів, виявити малоросійську меншовартість і духовну порожнечу українського міщанства
Незважаючи на певну однобічність при змалюванні драматичних характерів і помітну авторську налаштованість на відповідну ідею, образи комедії «Мина Мазайло» відображали правду життя, те типове й суттєве, що характеризувало тогочасне суспільство, Наприклад, національний нігілізм, як домінуюча риса характеру частини персонажів, розкриває і становить суть малоросійства, є підґрунтям ідей великодержавного шовінізму.
Характери комедії виписані майстерно, поведінка героїв, їхні репліки психологічно вмотивовані. Головна постать у творі — Мина Мазайло, який уособлює духовну порожнечу й малоросійську меншовартість міщан. Його намір зректися свого прізвища породжує низку сюжетних колізій.
Мина цурається свого українського прізвища, мови, культури; готовий убити рідного сина, щоб той не завадив здійснити задумане: «Заставлю! Виб’ю з голови дур український! А як ні — то через труп переступлю. Через труп!..» На його думку, українізація принижує, робить з нього другосортну людину: «Серцем передчуваю, що українізація -це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Досить влучну характеристику Мині дав син Мокій, назвавши його «валуєвським асистентом».
Чи не найколоритніша постать у творі — Мотрона Розторгуєва з Курська. Уже перша її репліка викликає і гіркий сміх, і тривогу за долю рідної мови. Приїхавши на українську землю, вона була вражена нечуваним, як їй здалося, зухвальством українців: «Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь -отакими, великими літерами: «Харків». Дивлюсь — не Харьков» а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
Згущуючи фарби, автор удається до нещадної сатири, гротеску та влучного шаржування. Абсурдні твердження Розторгуєвої, що «українська мова — то австріяцька видумка», як і вся її поведінка («А тьотя ходила Наполеоном і думала») допомагають не лише розвінчати негативні явища, а й загострити проблему.
Полярний до шовіністок образ дядька Тараса з Києва. Це національно свідомий українець, який гаряче вболіває за рідну мову, ревниво обстоює її самобутність, бореться за збереження національного кореня, козацького духу.
Головним опонентом войовничого міщанства змальовано в комедії Мокія. Він активно дискутує з тими, хто чинить опір українізації, рішуче розвінчує ідеї російського шовінізму, які намагається утвердити у своїй родині Мина Мазайло. Мокій не лише не хоче міняти прізвища а й уважає, що до нього треба додати колись втрачену частину «Квач» (Мазайло-Квач). Хлопець гаряче пропагує красу рідної мови, демонструє глибокі знання не тільки з філології, а й з етнографії, антропології, історії (Г. Семенюк).
Юрій Лавріненко зазначає, що в п’єсі діють лише негативні персонажі: «Персонажі схоплені в таких найсуттєвіших і оголених рисах, що цілий ряд типів остався в пам’яті глядача, немов маски старого вертепного українського театру чи commedia dell’arte».
1. Перу М. Куліша належать твори
А «Вальдшнепи», «Майстер корабля»
Б «Народний Малахій», «Ярослав Мудрий»
В «97», «Чотири шаблі»
Г «Мина Мазайло», «Санаторійна зона»
Д «Патетична соната», «Маклена Граса»
2. До засобів творення комічного НЕ НАЛЕЖИТЬ
А іронія
Б сарказм
В гротеск
Г анафора
Д шарж
3. Визначальною жанровою рисою комедії «Мина Мазайло» М. Куліша є
А наявність фантастичних елементів
Б єдність місця, часу й дії
В кульмінація на початку твору
Г наявність однієї сюжетної лінії
Д передача внутрішнього стану героя
4. Події, зображені в комедії «Мина Мазайло», відбуваються в
А дореволюційному Києві
Б революційному Харкові
В Києві 20-х років XX ст.
Г Харкові 20-х років XX ст.
Д Харкові під час «хрущовської відлиги»
5. Характеристикою …очі, рот, стан — все чисто українське Мокій наділяє
А Мазайлиху
Б Рину
В Улю
Г дядька Тараса
Д Мину Мазайла
6. Прочитайте рядки.
«Бринить» має декілька нюансів, відтінків. По-українському кажуть: орел бринить. Це означає — він високо, ледве видко — бринить… Можна сказати — аеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить. Це як випаде, а тоді зверху, в повітрі, ледве помітний такий, бринить… Або кажуть — думка бринить…
У цій репліці звучить
А іронічне ставлення до української мови
Б захоплення й гімн багатій і милозвучній мові
В сумнів щодо виражальних лексичних можливостей мови
Г заклик до обов’язкового вивчення української мови
Д думка про брак окремих слів на позначення різних понять
7. Репліка Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: «Харків». Дивлюсь — не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город? належить
А Рині
Б Мазайлисі
В Бароновій-Козино
Г тьоті Моті
Д Мині Мазайлу
8. Своє ставлення до української мови (з байдужого на прихильне) з часом змінює
А Уля
Б Рина
В Килина
Г тьотя Мотя
Д Баронова-Козино
9. Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
А телеграма до Курська — приїзд тьоті Моті -звільнення з посади Мазайла — навчання «правильних проізношеній»
Б звільнення з посади Мазайла — телеграма до Курська — приїзд тьоті Моті — навчання «правильних проізношеній»
В телеграма до Курська — навчання «правильних проізношеній» — приїзд тьоті Моті — звільнення з посади Мазайла
Г приїзд тьоті Моті — телеграма до Курська — звільнення з посади Мазайла — навчання «правильних проізношеній»
Д телеграма до Курська — звільнення з посади Мазайла — навчання «правильних проізношеній» — приїзд тьоті Моті
10. Темою комедії «Мина Мазайло» є
А показ перших наростків русифікації
Б засудження міщанства й українізації
В змалювання життя української інтелігентної родини
Г панорама життя харківської молоді на початку XX ст.
Д зображення українізації й міщанства
11. Установіть відповідність.
Дійова особа | Роль у творі |
1 Рина | А береже в пам’яті героїчне славне козацьке минуле України |
2 Уля | Б намагається «врятувати» родину Мазайла від українізації |
3 тьотя Мотя | В через закоханість вивчає українську мову |
4 дядько Тарас | Г навчає Мазайла «правильних проізношеній» |
Д намагається відволікти брата від вивчення української мови через подругу |
12, Установіть відповідність.
Дійова особа | Репліка |
1 Мина Мазайло | А В інтелігентній мові вимовляють «єво», а не «єго» і не «єхо». |
2 дядько Тарас | Б Та в «Дня Турбіних» Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав; все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна… |
3 тьотя Мотя | В Провокація. Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто? |
4 Мокій | Г Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю! |
Д Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб зробити з мене… |
Відповіді до теми Микола Куліш (1892—1937). Завдання в тестовій формі. Українська література
1 Д;
2 Г;
З Б;
4 Г;
5 В;
6 Б;
7 Г;
8 А;
9 В;
10 Д;
11 1) Д, 2) В, 3) Б, 4) А;
12 1) Д, 2) Г, 3) Б, 4) В.
Микола Куліш (1892—1937). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)
Вас можуть зацікавити тестові завдання з наступних тем
1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання
2. Усна народна творчість
3. Давня українська література. Григорій Сковорода
4. Іван Котляревський
5. Григорій Квітка-Основ’яненко
6. Тарас Шевченко
7. Пантелеймон Куліш
8. Марко Вовчок
9. Іван Нечуй-Левицький
10. Панас Мирний
11. Іван Карпенко-Карий
12. Іван Франко
13. Михайло Коцюбинський
14. Ольга Кобилянська
15. Леся Українка
16. Василь Стефаник
17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич
18. Володимир Винниченко
19. Микола Хвильовий
20. Юрій Яновський
21. Валер’ян Підмогильний
22. Остап Вишня
23. Микола Куліш
24. Олександр Довженко
25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк
26. Ліна Костенко
27. Олесь Гончар
28. Григір Тютюнник
29. Іван Багряний