• Реклама

Ліна Костенко (нар. 1930).
Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Ліна Костенко (нар. 1930). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Народилася в м. Ржищеві, що на Київщині, в учительській родині.
Поетеса, належить до шістдесятників.
Найвідоміші твори: роман у віршах «Маруся Чурай», історичний роман «Берестечко»; збірки віршів «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Неповторність», «Гіацинтове сонце», прозовий роман «Записки українського самашедшего».

Роман у віршах «Маруся Чурай» (1979)

Літературний рід романа у віршах «Маруся Чурай»: ліро-епос.
Жанр романа у віршах «Маруся Чурай»: історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко).
Тема романа у віршах «Маруся Чурай»: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.
Головна ідея романа у віршах «Маруся Чурай»: незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Головні герої романа у віршах «Маруся Чурай»: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань.
Сюжет і композиція романа у віршах «Маруся Чурай»: дві сюжетні лінії, які переплітаються, — особиста (Маруся Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти різних за обсягом розділів.

I розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.
II розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.
ІІІ розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, центральний) Марусю виводять на страту.
IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.
V розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Маруснної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі й героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві.
VI розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.
VII розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.
VIII розділ «Облога Полтави». Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.
IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю».
Літературознавці про твір. Читаючи роман Л. Костенко, постійно відчуваєш його перегук із вчорашнім, зовсім недавнім, і сьогоднішнім днем, У тогочасних типах досить часто пізнаєш теперішні. Окремі проблеми, що були гостро актуальними для України в XVII ст., залишаються такими ж і сьогодні. Саме до них належить проблема патріотизму, що виявляється в готовності безкорисливо служити Україні. У романі створено ряд образів-персонажів, прекрасних завдяки своїм лицарським прагненням здобути волю Батьківщині. Одночасно бачимо й людей безкрилих, зосереджених на власному благополуччі, не запалених високим патріотичним почуттям, — такі люди є зрадниками національної справи…
Тема любові є однією з головних у романі Л. Костенко. Її твір дає змогу кожному з нас відкрити для себе красу й силу людської любові, хай навіть ця любов зазнала зради й призвела до трагічної розв’язки. «Маруся Чурай» збагачує нас своєю «філософією любові», у якій це почуття визнається як особлива духовна цінність. Проблема любові і зради, що теж належить до «вічних» тем, вирішується як складова частина філософії любові.
Найчільніше місце у творі займає інша «вічна» проблема літератури — митець і народ, митець і суспільство. Вочевидь, у світовій літературі немає видатного поета, який би не порушував загальнолюдську проблему і не надавав би їй свого трактування. Головна героїня роману, Маруся Чурай, цілком справедливо показана Л. Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найбільшого поширення й принесли всесвітню славу нашому народу. У часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабо розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, його душею. Маруся Чурай — одна з них. За Л. Костенко, вона мала своє розуміння завдань власної творчості, її суспільного значення. Як митець, як людина незвичайна, виняткова, вона відчувала й глибоко переживала різне ставлення до себе з боку сучасників — від щирого захоплення й любові до повного нерозуміння і навіть агресивності до себе як до людини, що є «не такою, як усі». Немає сумніву, що Л. Костенко, змальовуючи образ своєї попередниці, української поетеси XVII ст., внесла в нього багато чого зі свого часу, зі своїх особистих стосунків з українським «застійним» суспільством 1970-1980-х років (Г. Клочек).

Теорія літератури
Роман у віршах — різновид змішаного жанру, якому властива багатопроблемність, поєднання епічного й ліричного начал; дія у творі цього жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв.

Вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…» (1980)

Літературний рід вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: лірика.
Жанр вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: ліричний вірш.
Вид лірики вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: філософська.
Провідні мотиви вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва.
Віршовий розмір вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: ямб.
Літературознавці про вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…». Квінтесенцією роздумів Л. Костенко про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва став вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…» (звернімо увагу……саме цим твором завершується збірка «Неповторність»). Авторка звіряється: слова — ніби живі згустки, що ввібрали в себе радощі й болі мільярдів людей, які їх промовляли. Чутлива душа поета все це вловлює, тому з побожним страхом ставиться до слова. Тим наче коли усвідомлює своє надскладне завдання: сказане мільярди разів слово треба вимовити, як уперше, треба сказати так, як до тебе ніхто й ніколи не говорив. Лише тоді це буде справжня поезія — «завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (В. Пахаренко).

Вірш «Українське альфреско» (1989)

Літературний рід вірша «Українське альфреско»: лірика.
Жанр вірша «Українське альфреско»: ліричний вірш.
Вид лірики вірша «Українське альфреско»: філософська.
Провідні мотиви вірша «Українське альфреско»: розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом.
Віршовий розмір вірша «Українське альфреско»: ямб.
Літературознавці про вірш «Українське альфреско». Альфреско — це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи — шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та інші.
Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації — розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. У діда й баби «сусідські діти шовковицю їдять», свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний. Але нема кому розказувати казку про курочку рябу, «остання в світі казка сидить під образами» — з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це осердя української душі зникне.
Трагізм ситуації підкреслює останнє щемливе уособлення: «Навшпиньки виглядають жоржини через тин» (В. Пахаренко).

1. Ліна Костенко належить до
А київської школи поетів
Б нью-йоркської групи
В шістдесятників
Г «празької школи поетів»
Д київської школи неокласиків

2. Прочитайте уривок із роману «Маруся Чурай» Л. Костенко.
Ото як вийде, як заграє брівками,
очима стрельне і туди, й сюди,
у чобітках із мідними підківками,
зелений верх, козлові переди.

У цих рядках описано
А Галю Вишняківну
Б Галину матір
В Марусю Чурай
Г Марусину матір
Д Бобренчиху

3. Прочитайте уривок із роману «Маруся Чурай» Л. Костенко.
Які тоді були ми безтурботні!
Який він був ласкавий і палкий!
А вже в Полтаві набирали сотні.
А вже Хмельницький зазивав полки.

У цих рядках Маруся згадує
А свого батька
Б Івана Іскру
В Семена Черкеса
Г Грицька Бобренка
Д Якима Шибилиста

4. У кінці твору Марусі Чурай пропонує одружитися
А Семен Черкес
Б Грицько Бобренко
В Мартин Пушкар
Г Яким Шибилист
Д Іван Іскра

5. Події в романі «Маруся Чурай» розгортаються в такій послідовності:
А Іван Іскра в Богдана Хмельницького — суд над Марусею — проща Марусі в Києві — облога Полтави
Б суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана Хмельницького — проща Марусі в Києві — облога Полтави
В облога Полтави — суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана Хмельницького — проща Марусі в Києві
Г суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана Хмельницького — облога Полтави — проща Марусі в Києві
Д Іван Іскра в Богдана Хмельницького — проща Марусі в Києві — облога Полтави — суд над Марусею

6. Найбільший і центральний за змістом розділ роману, у якому найширше розкрито образ Марусі Чурай, має назву
А «Якби знайшлась неопалима книга»
Б «Сповідь»
В «Страта»
Г «Проща»
Д «Облога Полтави»

7. Епілогом у романі «Маруся Чурай» є розділ
А «Сповідь»
Б «Страта»
В «Дідова балка»
Г «Якби знайшлась неопалима книга»
Д «Весна, і смерть, і світле воскресіння»

8. Головна тема роману «Маруся Чурай» — зображення
А життя українських жінок у зруйнованій Полтаві середини XVII ст.
Б облоги Полтави польською шляхтою в 1659 р.
В передумов для створення пісень, які стали народними
Г нещасливого кохання Марусі й Грицька на тлі картин життя України XVII ст.
Д нерозділеного кохання Марусі Чурай та Івана Іскри, його жертовності заради любові

9. Стосунки Марусі й Грицька («Маруся Чурай») подібні до взаємин
А Лесі й Петра Шраменка («Чорна рада» Пантелеймона Куліша)
Б Мелашки й Лавріна («Кайдашеїю сім’я» Івана Нечуя-Левицького)
В Галі й Чіпки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика)
Г Мавки й Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки)
Д Олесі й Василя («Україна в огні» Олександра Довженка)

10. До проблем роману «Маруся Чурай» НЕ НАЛЕЖИТЬ
А патріотизм
Б любов і зрада
В митець і суспільство
Г індивідуальна свобода людини
Д фанатизм і гуманізм

11. Прочитайте рядки поезії «Українське альфреско» Л. Костенко.
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

Віршовий розмір поезії
А ямб
Б хорей
В дактиль
Г анапест
Д амфібрахій

12. Тип римування в поезії «Українське альфреско»
А перехресне
Б суміжне
В кільцеве
Г монорима
Д білий вірш

13. Мотив розриву живого зв’язку між поколіннями звучить у рядках
А живе там дід і баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Б Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
В Хитаються патлашки уздовж всієї стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.
Г Я знаю, дід та баба — це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.
Д Над шляхом при долині, біля старого граба,
Де біла-біла хатка стоїть на самоті…

14. Вірш «Страшні слова, коли вони мовчать..,» Л. Костенко належить до лірики
А патріотичної
Б громадянської
В пейзажної
Г любовної
Д філософської

15. Прочитайте рядки.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

У цьому уривку використано
А епітет
Б алітерацію
В персоніфікацію
Г порівняння
Д оксиморон

16. У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать…» наявні всі названі мотиви, ОКРІМ
А важливості слова в житті людини
Б сутності поетичного мистецтва
В пошуків свіжого, оригінального
Г творчості як категорія краси
Д збереження української мови.

17. Установіть відповідність.

ГеройХарактеристика
1 Ярема ВишневецькийА Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
Його спалили в мідному бику!
2 Грицько БобренкоБ Як я крізь землю там не провалився?
Не збив кулак об стіни об оті?!
І як я потім у шинку напився,
на матір вперше крикнув у житті!
3 Мартин ПушкарВ …То — козак.
Таке нещастя хоч кого знеможе.
Це ж можна тут рішитися ума.
Любив же він Марусю, не дай Боже!
Тепер сидить, лиця на нім нема.
4 Іван ІскраГ Бенкетував, сідав на шию хлопу,
пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу
і на поташ випалював ліси.
Д Ще не старий. ! славу мав, і силу.
(Про нього потім думу іскладуть.
Мине сій літ — і голову цю сиву
Виговському на списі подадуть)

18. Установіть відповідність.

Художній засібПриклад
1 омонімиА І знову степ. Ізнову даль розлога.
І я мовчу. І дяк уже мовчить.
Ідеш, ідеш… дорога та й дорога.
Ідеш, ідеш… Хоч би вже відпочить.
2 оксиморонБ … про це писали так і в риму,
зучили вздовж: і вперехрест.
Але ж ота дорога з Риму
якихось кілька сотень верст.
3 фразеологізмиВ Із тих усіх дякових балачок
усе частіше згадую єдину, —
ту найсумнігиу втіху, далебі:
комусь на світі гірше, як тобі.
4 анафораГ Іду. Бреду. Захочу, то й спочину.
Розбиті ноги остуджу в росі
Ніхто мені не дивиться у спину.
Я йду. Людина. Я така, як всі.
Д Бенкетував, сідав на шию хлопу,
пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу
і на поташ випалював ліси.

Відповіді до теми Ліна Костенко (нар. 1930). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 В;
2 А;
З Г;
4 Д;
5 Б;
6 Б;
7 Д:
8 Г;
9 Г;
10 Д;
11 А;
12 А;
13 Г;
14 Д;
15 В;
16 Д;
17 1) Г, 2) Б, 3) Д, 4) В;
18 1) Б, 2) В, 3) Д, 4) А.

Ліна Костенко (нар. 1930). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

2. Усна народна творчість

3. Давня українська література. Григорій Сковорода

4. Іван Котляревський

5. Григорій Квітка-Основ’яненко

6. Тарас Шевченко

7. Пантелеймон Куліш

8. Марко Вовчок

9. Іван Нечуй-Левицький

10. Панас Мирний

11. Іван Карпенко-Карий

12. Іван Франко

13. Михайло Коцюбинський

14. Ольга Кобилянська

15. Леся Українка

16. Василь Стефаник

17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

18. Володимир Винниченко

19. Микола Хвильовий

20. Юрій Яновський

21. Валер’ян Підмогильний

22. Остап Вишня

23. Микола Куліш

24. Олександр Довженко

25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

26. Ліна Костенко

27. Олесь Гончар

28. Григір Тютюнник

29. Іван Багряний

 

Комментарии закрыты.