Леся Українка (1871—1913).
Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Леся Українка (1871—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач.
Народилася в м. Новограді-Волинському в родині громадського діяча, померла в м. Сурамі (Грузія).
Поетеса, драматург, перекладач.
Найвідоміші твори: збірка поезій «На крилах пісень»; поема «Давня казка»; драма-феєрія «Лісова пісня»; драматична поема «Бояриня».

Драма-феєрія «Лісова пісня» (1911)

Літературний рід драми-феєрії «Лісова пісня»: драма.
Жанр драми-феєрії «Лісова пісня»: драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема).
Тема драми-феєрії «Лісова пісня»: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.
Головна ідея драми-феєрії «Лісова пісня»: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.
Дійові особи драми-феєрії «Лісова пісня»: Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, Що в скалі сидить»; Доля.
Сюжет драми-феєрії «Лісова пісня»
Перша дія. Старезний, предковічний ліс на Волині — до дуба, що на широкій лісовій галявині, прийшли будувати хату дядько Лев і його небіж Лукаш — від зимового сну прокидається Мавка, почувши гру Лукаша на сопілці — Лукаш збирається наточити соку з берези, проте Мавка зупиняє його, адже береза — її сестра, а сік її — то кров — Мавка й Лукаш закохуються, перший поцілунок — Лукаш розповідає про те, що восени його хочуть оженити, від чого Мавка засмучується.
Друга дія. Пізнє літо……мати докоряє Лукашеві, що він все грає, а робота стоїть — коли на подвір’ї з’являється Мавка, мати Лукаша каже їй, що не гоже дівці упадати за парубком, проте лісовій красуні ці людські міркування не зрозумілі — за Мавку заступається дядько Лев, аби його сестра не називала Мавку відьмою — мати дає Мавці серпа й загадує жати — Мавці не вдається цього зробити, бо з жита виринає Русалка Польова й благає сестрицю не губити її красу — Мавка, щоб хоч якось виправдати себе перед матір’ю Лукаша, ріже собі руку серпом — на полі з’являється мати з молодицею й лає Мавку за неробство — приходить Лукаш і допомагає молодиці жати — Лукаш проводжає Килину додому — засмучена Мавка плаче біля озера й просить Лісовика зробити її такою, як була; Лісовик вбирає її в багряницю й срібний серпанок, у цей момент з’являється Перелесник і кружляє Мавку у вирі шаленого танцю — раптом із землі зявляється страшне Марище і вмовляє Мавку піти з ним у далекий край, де «ні дерева, ні зілля не шелестить, не навівав мрій» — тут з’являється Лукаш; побачивши бліду Мавку, каже: «Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?» — Лукаш поспішає до хати й просить матір готувати хліб для старостів, бо завтра буде сватати Килину — почувши ці слова, Мавка зриває із себе багряницю й просить Марище забрати її із собою — вони зникають під землею.
Третя дія. Хмарна осіння ніч — біля хати Лукаша чорніє постать Мавки — з лісу виходить Лісовик і дивується, що Мавка тут, а не в «Того, що в скалі сидить» — Мавка пояснює, що саме він визволив її своїм злочином, перетворивши Лукаша на вовка — почувши вовче виття, яке доходило до кам’яної печери, Мавка розповідає, що прокинулась і силою чарівних слів урятувала Лукаша, повернувши йому людську подобу — мати докоряє Килині, що та довго спить і погана господиня — Килина, вибігши по воду, помічає постать Мавки й запитує, чого та прийшла — Мавка відповідає: «Стою та дивлюся, які ви щасливі» — Килина говорить: «А щоб ти стояла у чуді та в диві!» — Мавка раптом перетворюється на вербу — з лісу виходить Лукаш, на нього накинулася Килина й обізвала п’яницею, він відповів: «Мовчи! Не скигли— на запитання Лукаша, куди подівся дядьків дуб, вона відповіла, що продала купцям, щоб не вмерти з голоду — з хати вибігає мати й радіє синові, скаржиться на тяжке життя з «отою відьмою» — Лукаш докоряє матері, що їй судилося бути відьомською свекрухою — до них підходить хлопчик із сопілкою, зробленою з верби-Мавки, і просить Лукаша заграти на ній — Лукаш починає грати й чує голос Мавки, випускає а рук сопілку й запитує в Килини, що то за верба — Килина просить Лукаша зрубати вербу, Лукаш ударив раз по стовбуру, замахнувся вдруге й опустив руки — тут кинулася Килина, вихопила сокиру й замахнулася — у цю мить метеором-вогнем з неба злетів Перелесник і обійняв вербу, спалахнув вогонь і, досягнувши верховіття, перекинувся на хату — мати й Килина виносять із хати добро разом із Злиднями — Килина просить Лукаша покинути ліс і повернутися в село — Лукаш не погоджується — Килина йде геть — аж тут з-за берези виходить легка, прозора постать Мавки і схиляється над Лукашем — Мавка ні в чому не звинувачає Лукаша. Твір закінчується ремаркою, що сприймається як вірш у прозі (Лукаш починає грати, тьмяний зимовий день зміняється на ясну весняну ніч, Мавка спалахує давньою красою в зорянім вінці, Лукаш кидається до неї, білий цвіт огортає закохану пару, переходить у заметіль, коли завірюха вщухла, стає видно Лукаша, що сидить сам, прихилившись до берези, на його вустах щаслива усмішка, очі заплющені, з неба падає сніг).
Літературознавці про драму-феєрію «Лісова пісня». Оскільки поема Лесі Українки «Лісова пісня» є одним із найвиразніших взірців неоромантичного стилю, прослідкуємо найхарактерніші його риси у творі:
1. Уже сам жанр (драма-феєрія) передбачає поєднання реального й фантастичного, інтуїтивно-символічного; а також особливу потужність ліричного струменя.
2. Конфлікт твору — це неспівмірність духовно-піднесеного й матеріально-приземленого в душі, боротьба Людини в людині.
3. У «Лісовій пісні» зіставляються два світи — гармонійно-досконалий (утілюється в панорамі одуховленої природи) і дисгармонійно-примітивний (утілюється в житті людського суспільства).
4. Ціла тканина драми наскрізь символічна, усі її персонажі й деталі є знаками певних духовних станів. Так, Перелесник і «Той, що греблі рве» символічно втілюють волю, молодість, чин; Водяник, навпаки, — старість, поміркованість. Столітній дуб на галявині біля Лукашевоі хати — символ єдності людини й природи. Отож, зрізавши й продавши цей дуб, мати й Килина тим самим остаточно позбавляють себе можливості влитися в гармонію світу, тобто сягнути щастя.
Символічними є п’ятеро центральних персонажів. Лукаш уособлює людину й відповідно дві грані її душі — духовну й матеріальну, які втілюються симетрично у двох парах образів: досконалого дядька Лева й ще досконалішої Мавки; примітивної матері й ще примітивнішої Килини. Тобто, не вплив середовища, не зіткнення з тими чи іншими людьми визначають вчинки, життєву настанову Лукаша, а навпаки, його душа зумовлює середовище: коли в Лукашеві переважає духовна грань, вона втілюється в образах дядька Лева і згодом Мавки, коли переважає матеріальна, — утілюється в образах матері й згодом Килини.
Неоромантична проблематика твору:
а) людина і природа;
б) людина і мистецтво;
в) проблема добра і зла;
г) проблема кохання;
ґ) проблема самозради.
Глибиною думок, красою поетичних образів драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки постала нарівні з такими творами світової класики, як «Сон літньої ночі» В. Шекспіра і «Пер Гюнт» Г. Ібсена. Зокрема М. Рильський назвав цей твір «діамантовим вінцем Українки» (В. Пахаренко).

Вірш «Соntrа spem spero!» (1890)

Літературний рід вірша «Соntrа spem spero!»: лірика.
Жанр вірша «Соntrа spem spero!»: ліричний вірш.
Вид лірики вірша «Соntrа spem spero!»: особиста (філософська).
Провідний мотив вірша «Соntrа spem spero!»: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Віршовий розмір вірша «Соntrа spem spero!»: анапест.
Тип римування вірша «Соntrа spem spero!»: перехресне.
Літературознавці про вірш «Соntrа spem spero!». Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови. Їх виразність досягається за допомогою метафоричної образності. яка посилює емоційність звучання твору.
Імпульсом до створення вірша «Соntrа spem spero!» (Без надії сподіваюсь! (Латин.)) стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мотивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі (П. Хропко).

1. Справжнє прізвище Лесі Українки
А Вілінська
Б Кобринська
В Косач \
Г Барвінок
Д Драгоманова

2. Прочитайте уривок із вірша «Соntrа spem spero!» Лесі Українки.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну.
Ясну владарку темних ночей.

Віршовий розмір твору
А ямб
Б хорей
В дактиль
Г амфібрахій
Д анапест

3. Прочитайте уривок із вірша «І все-таки до тебе думка лине…» Лесі Українки.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.

Тип римування вірша
А перехресне
Б суміжне
В кільцеве
Г монорим
Д білий вірш

4, «Чи не одиноким мужчиною на новочасну соборну Україну» Лесю Українку назвав
А Іван Карпенко-Карнй
Б Іван Франко
В Василь Стефаннк
Г Михайло Драгоманов
Д Михайло Коцюбинський

5, Провідним мотивом вірша «Соntrа spem spero!» є
А сумніви щодо можливості одужання хворої молодої людини
Б заперечення права молодої людннн на справжнє щастя
В любов до рідного краю, його історії, традицій, культури
Г місце митця в суспільному житті
Д заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості

6. Вірш «Соntrа spem spero!» побудований на
А порівняннях
Б паралелізмі
В риторичних запитаннях
Г оксиморонах
Д антитезах

7. Назва вірша «Соntrа spem spero!» Лесі Українки в перекладі з латини означає
А без надії сподіваюсь
Б мовчати — кричати
В надія помирає останньою
Г боротися до кінця
Д думки проти течії

8. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу
А Поділля
Б Полісся
Б Буковини
Г Слобожанщини
Д Галичини

9. Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» виступає
А Доля
Б мати Лукаша
В Килина
Г Русалка
Д Русалка Польова

10. За дядька Лева й Лукаша заступається через наміри Русалки їх залоскотати
А Перелесник
Б Лісовик
В Водяник
Г Мавка
Д «Той, що греблі рве»

11. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі Українки) утілено в образі
А «Того, що в скалі сидить»
Б дядька Лева
В Лукаша
Г Килини
Д Пропасниці

12. Слова Я маю в серці те, що не вмирає! належать («Лісова пісня» Лесі Українки)
А Лукашу
Б Перелеснику
В Мавці
Г Русалці Польовій
Д «Тому, що греблі рве»

13. Прочитайте уривок із ремарки драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.
…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами.

У цих рядках описується
А Лукатн
Б Водяник
В Лісовик
Г Перелесник
Д «Той, що греблі рве»

14. Прочитайте уривок із драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.
І снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні самоцвіти,
стелилися незнані трави, квіти…

У цих рядках використано художній засіб
А анафору
Б синекдоху
В порівняння
Г алітерацію
Д метонімію

15. Перетворення людини на рослину (Мавки на вербу, Лукаша на вовкулаку) властиве фольклорному жанру
А думі
Б баладі
В билині
Г колядці
Д коломийці

16. Жанр феєрія можна означити словами
А музичний, музикальний, ритмічний
Б чарівний, казковий, міфічний
В фантастичний, химерний, непересічний
Г пригодницький, авантюрний, гострий
Д чуттєвий, сльозливий, тонкий

17. Композиційну особливість драми-феєрії «Лісова пісня» вказано в рядку
А розгортання подій упродовж трьох років, кожен з яких різний за настроєм
Б поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року
В порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій
Г перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб
Д пісенний початок кожної дії сумний, а кінець — оптимістичний

18. Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» розгортаються в такій послідовності
А Лукаш одружується — Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Мавка перетворюється на вербу — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку
Б Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку — Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лукаш одружується — Мавка перетворюється на вербу
В Мавка перетворюється на вербу — Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лукаш одружується — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку
Г Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лукаш одружується — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку — Мавка перетворюється на вербу
Д Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку — Мавка перетворюється на вербу — Лукаш одружується

19. У драмі-феєрії «Лісова пісня» порушені всі названі проблеми, КРІМ
А краси людських взаємин
Б сутності щастя
В історичної правди
Г людини й мистецтва
Д великого кохання

20. Драма-феєрія «Лісова пісня» — зразок
А сентименталізму
Б бароко
В класицизму
Г реалізму
Д неоромантизму

21. Установіть відповідність.

Дійова особаРепліка
1 ЛукашА Ой лишенькоІ Іще не починала!
Ой мій упадоньку! Що ж ти робила?
Нездаренько! Нехтолице! Ледащо!
2 МавкаБ Що лісове, то не погане, сестро, —
Усякі скарби з лісу йдуть…
3 мати ЛукашаВ І та вже відьма ? Ба, то вже судилось
відьомською свекрухою вам бути.
Та хто ж вам винен ? Ви ж її хотіли.
4 дядько ЛевГ Та відчепися, відки маю знати?
Я з кодлом лісовим не накладаю
так, як твій рідІ Зрубай її, як хочеш,
хіба я бороню? Ось на й сокиру.
Д Заграй, заграй, дай голос мому серцюІ
Воно ж одно лишилося від мене.

22. Установіть відповідність.

Дійова особаВчинок
1 дядько ЛевА ріже свого пальця, щоб урятувати красу Русалки Польової
2 ПерелесникБ перетворює Лукаша на вовкулаку
3 ЛісовикВ забирає Мавку під землю
4 «Той, що в скалі сидить»Г рятує Мавку, огортаючи вогнем вербу, на яку вона перетворилася
Д захищає дуб від охочих його зрубати

23. Установіть відповідність.

Художній засібПриклад
1 риторичне запитанняА О, сліз таких вже вилито чимало, —
Країна ціла може в них втопитись…
2 риторичне звертанняБ Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
3 анафораВ Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
4 гіперболаГ Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали…
Д Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

24. Установіть відповідність.

ОбразСимволічне значення
1 ЛукашА воля, молодість, чин
2 ПерелесникБ старість, поміркованість
3 ВодяникВ людина як така
4 дядько ЛевГ єдність людини і природи
Д бездушність, порожнеча

Відповіді до теми Леся Українка (1871—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 В;
2 Д;
З В;
4 Б;
5 Д;
6 Г;
7 А;
8 Б;
9 В;
10 Б;
11 Г;
12 В;
13 Д;
14 Г;
15 Б;
16 Б;
17 Б;
16 Г;
19 В;
20 Д;
21 1) В, 2) Д, 3) А, 4) Б;
22 1) Д, 2) Г, 3) Б, 4) В;
23 1) Д, 2) Б, 3) В, 4) А;
24 1) В, 2) А, 3) Б, 4) Г.

Леся Українка (1871—1913). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

2. Усна народна творчість

3. Давня українська література. Григорій Сковорода

4. Іван Котляревський

5. Григорій Квітка-Основ’яненко

6. Тарас Шевченко

7. Пантелеймон Куліш

8. Марко Вовчок

9. Іван Нечуй-Левицький

10. Панас Мирний

11. Іван Карпенко-Карий

12. Іван Франко

13. Михайло Коцюбинський

14. Ольга Кобилянська

15. Леся Українка

16. Василь Стефаник

17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

18. Володимир Винниченко

19. Микола Хвильовий

20. Юрій Яновський

21. Валер’ян Підмогильний

22. Остап Вишня

23. Микола Куліш

24. Олександр Довженко

25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

26. Ліна Костенко

27. Олесь Гончар

28. Григір Тютюнник

29. Іван Багряний