Григорій Квітка-Основ'яненко (1778—1843). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Справжнє ім’я — Григорій Федорович Квітка.
Народився в с. Основа, що на Харківщині, у дворянській родині, помер у м. Харкові.
Письменник, перший прозаїк нової української літератури.
Найвідоміші твори: повісті «Маруся», «Сердешна Оксана», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці».

Повість «Маруся» (1832)

Літературний рід повісті «Маруся»: епос.
Жанр повісті «Маруся»: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова).
Тема повісті «Маруся»: зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу.
Головна ідея повісті «Маруся»: оспівування високих морально-етичних якостей простої людини.
Головні герої повісті «Маруся»: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі).
Сюжет повісті «Маруся»: розповідь про сім’ю Наума Дрота — на весіллі подруги Маруся й Василь знайомляться й закохуються з першого погляду — Василь просить у Наума Дрота руки його дочки, проте дістає відмову — на другий день Наум Дрот пояснює Василеві причину відмови (Василя заберуть у солдати) — хлопець іде на заробітки, щоб на зароблені гроші знайти собі заміну в солдати — Маруся, збираючи в лісі гриби, потрапляє під зливу, застуджується й раптово помирає (за день до повернення Василя) — тяжко переживаючи втрату, Василь іде до Києва в монастир, а згодом помирає — батьки Марусі знаходять утіху в труді й молитвах.
Про повість «Маруся»: естетичним ідеалом Г. Квітки-Основ’яненка став образ головної героїні — Марусі, у якому втілено найкращі риси української дівчини-селянки. Її неймовірна казкова зовнішня і внутрішня врода ідеалізована й змальована в народнопоетичному ключі: «Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрічочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровонька, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…»; «на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна». У зображенні Марусі, окрім ознак сентименталізму, письменник широко використав ліризм народної пісенності, засоби фольклорного зображення внутрішнього світу дівчини, сильних і піднесених почуттів. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним багатством: пестливого лексикою, опоетизованими звертаннями, емоційними вигуками, прислів’ями, порівняннями (Василечку, голубчику, соколику мій! мій козаченьку; матінко моя рідненька!).
В образі Василя найяскравіше втілені риси сентименталізму — психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, переживання смерті Марусі, добровільний відхід від мирського життя.
Повість насичена позасюжетними елементами: українські народні звичаї, обряди — весілля, сватання з усталеним текстом, емоційними піснями, дотепними примовками. Вражає сцена похорону, народні голосіння в устах батьків виписані з етнографічною точністю. Майстерно змальовані в традиціях сентименталізму чудові пейзажі української ночі, елегійна картина ранку, що стали взірцем для багатьох поколінь письменників. Розлогі портретні характеристики персонажів, насичені фольклорними елементами, повчальні авторські відступи, репліки — це все становить етнографічне тло твору.
Григорій Квітка-Основ’яненко першим в історії української літератури утвердив оповідну манеру письма, за що Т. Шевченко назвав його «батьком», пізніше це ім’я поширилося і закріпилося надовго: «батько української прози». За словами І. Франка, Квітка — «творець людової повісті, один із перших того роду творців у європейських письменствах» (Г. Дмитренко).

Теорія літератури
Сентименталізм — ідейно-художній напрям у європейській літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення до переживань і почуттів простих людей, до їхнього внутрішнього світу. Для сентименталізму характерні такі ознаки:
• підвищений інтерес до людського почуття, співчутливий тон розповіді, який змушує читача розчулитися;
• проста композиція твору, у якій сюжет розгортається послідовно;
• герої ідеальні, наділені зовнішньою і внутрішньою вродою, позбавлені негативних рис;
• змалювання побуту і звичаїв простих людей, підкреслення їхньої моральної вищості над панами;
• на шляху закоханих виникає низка нездоланних перешкод, остання з яких фатальна;
• велика увага приділяється описам природи;
• наявна пророча деталь чи епізод, що натякають на трагічний кінець;
• смерть героя неминуча від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку.
В українській літературі сентименталізм представлено більшою чи меншою мірою повістями Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», «Сердешна Оксана», п’єсою І, Котляревського «Наталка Полтавка».

Ліричний (авторський) відступ — такий відступ від розгортання сюжету, у якому письменник, перериваючи розповідь про події, виявляє своє ставлення до героїв, висловлює їм співчуття чи дає поради тощо.

1. Яскравою ознакою сентименталізму як ідейно-художнього напряму є зображення
А типового героя в типових обставинах
Б незвичайного героя в незвичайних обставинах
В мінливості відчуттів і вражень героя через слухові й зорові образи
Г подій і характерів, які розкриваються через діалог дійових осіб
Д переживань і почуттів простих людей, їхнього внутрішнього світу

2. Григорій Квітка-Основ’яненко заснував у новій українській літературі
А роман як літературний жанр
Б жанр повісті
В ліро-епічні жанри баладу й поему
Г історичну повість
Д соціально-психологічну повість

3. Маруся познайомилася з Василем
А біля церкви
Б у місті на ярмарку
В на весіллі подруги
Г на вечорницях
Д біля річки

4. Наум Дрот не дав дозволу на одруження Марусі через те, що Василь
А не розповів йому при першій зустрічі про свої стосунки з Марусею
Б буде змушений піти в солдати на двадцять п’ять років
В наймит
Г не має ні кола ні двора
Д не їхнього соціального статусу, городянин

5. Завдяки чесній праці, набожності й дотриманню норм християнської моралі стає заможною і щасливою людиною
А Василь
Б Наум Дрот
В Настя
Г Олена
Д Денис

6. Сюжетним елементом у композиції твору є
А присвята
Б портрет героя
В інтер’єр
Г ліричний відступ
Д кульмінація

7. До позасюжетних елементів повісті «Маруся» належить уривок
А Отам-то Настя, дивлячись на худобу, та й журилась: що кому
то воно, каже, після нас достанеться?
Б Аж ось за отцовські і материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Та й раді ж були обоє, і Наум, і Настя….
В Ось вийшов і Василь із садка. Він добре чув, що Маруся з Оленою змовились укупі йти на місто, так він і не пішов вже додому у город…
Г От і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки й укупі з нею побігли ховатись меж крутими берегами.
Далі і хмарочки стали розходитись… .
Д Та й Марусі ж добре було! Як заговорив до неї Василь, так вона так злякалась, як тогді, як мати на неї розсердилась…

8. Події в повісті «Маруся» розвиваються в такій послідовності
А прощання на кладовищі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — смерть Марусі — Василь у монастирі
Б прощання на кладовищі — смерть Марусі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі
В смерть Марусі — прощання на кладовищі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі
Г Василь у монастирі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — прощання на кладовищі — смерть Марусі
Д відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — прощання на кладовищі — смерть Марусі — Василь у монастирі

9. Одну з ознак сентименталізму — перешкоду на шляху до щастя закоханих — передає уривок
А Старший староста і каже: — Ми є люди німецькі, а йдемо із землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці. Раз дома, у нашій землі, випала пороша…
Б …а як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нікому заступитись,.. А що тоді буде з Марусею? Ні жінка, ні удова…
В Схаменулась травонька, як скропила її небесна рісочка; піднялись стеблинки… Далі й хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки.
Г — Та хто його зна, чи спіткнулась чи що, — каже Маруся, сама ж ні з місця, хоч так би і летіла до Василя, бо вже й забула, що, мабуть, він не її любить, що він вже посватаний на хазяйській дочці…
Д Як ти вернешся, Василечку, то, може, мене на сім кладовищі будеш так поминати.

10. Прочитайте уривок з повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка
Та що то за дівка булаІ Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані

В описі зовнішності Марусі наявні ознаки
А міфологічні
Б етнографічні
В біблійні
Г фольклорні
Д малярські

11. Установіть відповідність.

Художній засіб	Уривок
1 епітет	А …вітерець заснув, і гічочки по садках, дрімаючи,..
2 порівняння	Б А що ми люди чеснії і без худої науки, то от вам хліб святий у руки.
3 фразеологізм	В …а слізонькі з очиць так і капотять!
4 персоніфікація	Г Зоставсь Василь і стоїть сам не свій
	Д Ось і зачервоніло на тій дорозі, де йому треба йти, і розіслалось, мов сукно…

12. Установіть відповідність.

Сюжетний елемент	Подія
1 зав’язка	А смерть Марусі
2 розвиток дії	Б смерть Василя
3 кульмінація	В знайомство Марусі й Василя
4 розв’язка	Г розповідь про родину Наума Дрота
	Д знайомство й освідчення Василя Марусі

Відповіді до теми Григорій Квітка-Основ’яненко

1 Д;
2 Б;
3 В;
4 Б;
5 Б;
6 Д;
7 Г;
8 Д;
9 Б;
10 Г;
11 1) Б, 2) Д, 3) Г, 4) А;
12 1) В, 2) Д, 3) А, 4) Б.