• Реклама

Василь Стефаник (1871—1936).
Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Василь Стефаник (1871—1936). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Народився в с. Русові, що на Івано-Франківщииі, у родині заможного селянина, там же й помер.
Письменник, майстер психологічної новели.
Найвідоміші твори: новели «Новина», «Камінний хрест», «Катруся», «Палій».

Новела «Камінний хрест» (1900)

Літературний рід новели «Камінний хрест»: епос.
Жанр новели «Камінний хрест»: психологічна новела (студія, тобто художнє, дослідження душі головного героя).
Тема новели «Камінний хрест»: еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з виїздом до Канади).
Головна ідея новели «Камінний хрест»: єдність селянина з рідною землею.
Герої твору новели «Камінний хрест»: Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни.
Сюжет і композиція новели «Камінний хрест»: твір складається із семи розділів, сюжет як такий відсутній: селянин Іван Дідух покидає рідну землю, щоб переїхати до Канади в пошуках кращого життя (на вмовляння дітей і дружини).
Літературознавці про новелу «Камінний хрест». Новела «Камінний хрест» — це своєрідне художнє дослідження душі головного героя Івана Дідуха, котрий прощається із сусідами у зв’язку з виїздом до Америки. Від часу повернення з війська люди пам’ятають Івана у виснажливій праці. Щороку впрягався поряд із конем і вивозив гній на свою нивку на кам’янистому горбі. Обкладав горб дерном, щоб дощі не змивали грунт, обробляв поле. Праця зігнула його в дугу, і стали в селі прозивати Івана Переломаним.
Сповіді героя про своє життя вражаючі. Монологи, що є важливим засобом його індивідуалізації, обертаються насамперед навколо образу горба, на якому Іван Дідух установив на пам’ять селу камінний хрест із вибитими іменами — своїм і дружини. Образ хреста символізує страдницьку долю селянина, який усе своє життя гірко працював і однаково змушений покидати свою нивку, бо вона не спроможна його прогодувати.
Змальовуючи історію життя сільського бідняка Івана Дідуха, котрий, як підсумок усіх своїх надлюдських зусиль, був безземельним, прозаїк розмірковує над тими моральними чинниками, що творять духовну сутність людини, і передусім — над проблемою зв’язку з рідною землею.
Творці експресіоністичного стилю відродили давню істину, що «не можна навіть зірвати квітку, щоб при цьому не стривожити зорі», що весь космос є нерозривною цілістю. Саме про це йдеться насамперед у новелі. Так само, як кинутий у ставок камінь тривожить усе середовище, так Іван з конем і возом при праці «лишали за собою сліди коліс, копит і широчезних п’ят Іванових», зрушуючи довкілля, бо «придорожнє зілля і бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки за возом і скидало росу на ті сліди». Важливо ще й те, що колеса, кінські копита й п’яти Івана творять єдність своїм експресивним рухом, залишаючи сліди.
Дідух і його родина відчувають майбутню кризу-муку безуспішної боротьби всіх емігрантів за збереження своєї духовної ідентичності. Це передчуття викликає страшний біль. Автор матеріалізує його в такому образі; «Ціла хата заридала, як би хмара плачу, що нависла над селом, пірвалася». Тут хата Дідухів втрачає властивості реального об’єкта й перетворюється на знак душевного стану родини (В. Пахаренко).

Історія літератури
«Покутська трійця» — умовна назва об’єднання українських письменників Василя Стефаника, Марка Черемшини й Леся Мартовича, які були родом із прикарпатського Покуття (нині — Івано-Франківська область). Усі вони навчалися в Коломийській і Дрогобицькій гімназіях, зібрали бібліотеку української літератури й створили літературну групу. Творам «Покутської трійки» властиве поєднання гуцульських діалектизмів і літературної мови, виробленої наддніпрянськими письменниками.

Теорія літератури
Експресіонізм — стильова течія модернізму першої чверті XX ст., у якій основними принципами стають суб’єктивність, експеримент і новизна. Особливої важливості набуває відмова від вимоги зображувати дійсність об’єктивно. Мистецтво експресіонізму проникнуте відчуттям повсякденного болю, страхом за майбутнє людини, чиє життя спрямовують соціальні механізми, що загрожують людині безглуздою загибеллю. Повсякденний біль, невтішне майбутнє, спричинене соціальними мотивами, переживає головний герой новели «Камінний хрест» В. Стефаника Іван Дідух.

1. Василь Стефаник — представник
А харківської школи романтиків
Б «Руської трійці»
В Кирило-Мефодіївського братства
Г «Покутської трійці»
Д «Молодої музи»

2. Василь Стефаник прославився в українській літературі як майстер
А соціально-психологічної повісті
Б психологічної новели
В історичного роману
Г притчового оповідання
Д ліричних відступів в епічному творі

3. Події в новелі «Камінний хрест» В. Стефаника відбуваються
А за часів кріпаччини
Б після скасування кріпосного права
В наприкінці XIX — на початку XX ст.
Г під час Першої світової війни
Д після більшовицького перевороту

4. Репліка За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та й кількі біди втримати належить
А Іванові Дідуху
Б Катерині
В кумові Михайлу
Г синові Івана
Д одному з односельців

5. Новела «Камінний хрест» закінчується словами
А Але Іван не дивився в той бік. Ймив стару за шию і пустився з нею в танець.
Б А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий.
В [Іваниха] все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила.
Г Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук.
Д Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє…

6. Символом розпачу від прощання з рідним краєм у новелі «Камінний хрест» є
А горб
Б хрест
В танець
Г камінь
Д збіжжя

7. Кульмінацією новели «Камінний хрест» є
А пісня про загублені молоді літа
Б розповідь Івана односельцям по хрест
В звернення Івана Дідуха до дружини
Г танець Івана Дідуха з дружиною
Д розповідь про молодість Івана Дідуха

8. Композиційною особливістю новели «Камінний хрест» НЕ Є
А поділ на сім частин
В діалоги
В розповідь від першої особи
Г розповідь про минуле Івана Дідуха
Д кульмінація в кінці твору

9. Темою новели «Камінний хрест» В. Стефаника є
А смерть селянина від тяжкої праці на землі
Б еміграція західноукраїнської родини
В тяжке життя селян в умовах кріпацтва
Г доля жінки-матері в еміграції
Д життя людини в гармонії з природою

10. Новела «Камінний хрест» — твір
А реалістичний
Б романтичний
В неоромантичний
Г імпресіоністичний
Д експресіоністичний

11. Установіть відповідність.

Художній засібПриклад
1 метоніміяА Догори ліз кінь, як по леду…
2 персоніфікаціяБ Вік свій збув на тім горбі.
3 фразеологізмВ Спросив Іван ціле село.
4 порівнянняГ Очі замиготіли великим жалем, а лице задрожало…
Д Сонце… малює по нім маленькі фосфоричні звізди.

12. Установіть відповідність.

Стильові течії модернізмуОзнаки
1 символізмА намагання героя наблизити дійсність до мрії, сильний герой
2 неоромантизмБ відтворення сутності предметів та ідей через знаки
3 імпресіонізмВ об’єктивне зображення дійсності, типовий герой у типових обставинах
4 експресіонізмГ мінливість вражень і відчуттів героя, зорові й слухові образи
Д повсякденний біль героя, невтішне майбутнє, контрасти

Відповіді до теми Василь Стефаник (1871—1936). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 Г;
2 Б;
3 В;
4 Д;
5 Д;
6 В;
7 Г;
8 В;
9 Б;
10 Д;
11 1) В, 2) Д, 3) Б, 4) А;
12 1) Б, 2) А, 3) Г, 4) Д.

Василь Стефаник (1871—1936). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

2. Усна народна творчість

3. Давня українська література. Григорій Сковорода

4. Іван Котляревський

5. Григорій Квітка-Основ’яненко

6. Тарас Шевченко

7. Пантелеймон Куліш

8. Марко Вовчок

9. Іван Нечуй-Левицький

10. Панас Мирний

11. Іван Карпенко-Карий

12. Іван Франко

13. Михайло Коцюбинський

14. Ольга Кобилянська

15. Леся Українка

16. Василь Стефаник

17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

18. Володимир Винниченко

19. Микола Хвильовий

20. Юрій Яновський

21. Валер’ян Підмогильний

22. Остап Вишня

23. Микола Куліш

24. Олександр Довженко

25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

26. Ліна Костенко

27. Олесь Гончар

28. Григір Тютюнник

29. Іван Багряний

 

Комментарии закрыты.