Водяний — хазяїн вод. Слов’янська міфологія

Водяний — хазяїн вод. Слов’янська міфологія

Водяний — в слов’янській міфології дух, який мешкає у воді, хазяїн вод. Водяні пасуть на дні річок і озер свої стада — сомів, коропів, лящів та іншу рибу. Командує русалками, ундинами та іншими водними жителями.

Взагалі він добрий, але іноді любить водяний побалуватися і затягнути на дно яку-небудь ловлячу ґав людину, щоб та його розважала.

Утопленики, до речі, теж ходять в служінні у водяного. Водяного представляли у вигляді голого брезклого, витрішкуватого старого з риб’ячим хвостом. Він обплутаний тванню, має велику огрядну бороду, зелені вуса. Міг обернутися великою рибою, дитиною або конем.

Мешкає частіше у вирах, любить селитися під водяним млином.

Він здатний зруйнувати загати, тому його потрібно вмилостивити, приносячи в жертву яку-небудь тварину.

Особливою силою наділялися джерельні Водяні, адже джерела, за переказами, виникли від удару блискавки Перуна — найсильнішого божества. Такі ключі називалися «гримкотливими», і це збереглося в назві багатьох джерел.

Відоме прибалтійсько-фінське плем’я водь у Водській п’ятині Новгородської землі (згадувалося з XI до XIX ст. і злилося з російським населенням). Існує етнічна спільність Водь в Ленінградській області — декілька сотень осіб (мова — водська).

 

 

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Ур (Ор) — найголовніший бог орачів, хліборобства, родючості за часів трипільської культури.

Хор — бог західних дощових вітрів, мряки. Син Стрибога.

Хорс — бог Сонця. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. Хорс — давньоруське божество з Володимирова пантеону. Згідно з найбільш ранньою версією (у «Повісті минулих літ»), Хорс шанувався в Києві разом з іншими богами.

Цеця — богиня літа у давніх білорусів.

 

Водяний — хазяїн вод. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія