Відьмак — персонаж демонології. Слов’янська міфологія

Відьмак — персонаж демонології. Слов’янська міфологія

Відьмак (видьмак, видьмар, видьмун, ведзьмак, ведзьмар) — персонаж східнослов’янської демонології. Як і відьма, Відьмак може бути природженим і навченим. У природженого Відьмакa може не бути вусів і бороди, волосся на тілі, або взагалі статевих органів, у нього є невеликий хвостик з чотирма волосками; зображення в зіницях перевернуте догори ногами. У Відьмакa дві душі: людська і демонічна. Душа Відьмака може виходити вночі з тіла через отвір під колінною чашкою, під стегном або під куприком. Відьмак здатен бути перевертнем. Він перетворюється на метелика, коня, вовка і тому подібне. Відьмакa, як і відьму, можна розпізнати: якщо під церковним порогом закопати кісточки ніжок ягняти — тоді Відьмак не зможе вийти з церкви; якщо в киплячу воду кинути кінську підкову і камінь, то Відьмак мучитиметься і прийде у будинок, щоб вилікувати зіпсовану ним корову. Відьмак знає усіх відьом і чаклунів, управляє відьмами, які тримають перед Відьмаком звіт про те, що вони зробили. Відьмак учить відьом, а також вступає з ними у статевий зв’язок. Напередодні Різдва і Великодня Відьмаки збираються на перехрестях доріг, там танцюють і веселяться. Відьмаки, як і інші чоловічі демонологічні персонажі (упирі, кресли та ін.), збираються також на Червоних горах, а відьми — на Лисих.

Відьмак може діяти у згоді із відьмами, відбираючи молоко у корів, насилаючи на них порчу, обертаючи людей на волколаків, особливо на весіллях. Часто Відьмак використовує свої здібності для зведення особистих рахунків із недругами: Відьмак може вийняти у людини очі і повернути їх на місце без якої-небудь шкоди, подути в рот — і випадуть усі зуби, подивитися в очі таким поглядом, що людина зараз же розхворіється і через декілька днів помре, і так далі. Відьмак не може зашкодити русалці. Він уміє управляти бджолами, розгонити хмари.

Часто вважається, що Відьмак робить лише добро: заговорює хвороби, лікує людей і тварин, забороняє відьмам робити зло, захищає людей, головуючи на шабашах, не дає відьмам можливості заподіяти людям зло. Згідно з українською биличкою, батько-Відьмак своїми порадами рятує сина, три ночі ночує із вдовою, яка померла, і перемагає так усіх відьом, навіть головну, київську.

На старості Відьмак повинен передати свої знання іншій людині. Коли помирає Відьмак, настає посуха або йдуть нескінченні дощі. Відьмак не втрачає своєї сили і після смерті: б’ється на могилах з мерцями, не пропускаючи їх в село, і завжди перемагає. Через другу, нечисту душі Відьмак може після смерті стати упирем. Щоб запобігти цьому і убезпечити себе від мертвого Відьмака, при похованні йому відрубують голову, кладуть обличчям униз, забивають йому в рот кілок, кладуть в труну шматок осики, цвяхи, папір, стружку, у могили тричі розсипають мак.

 

 

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Лад — бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади.

Лада  — слов’янська богиня любові і краси. Лада-Берегиня, Світла Богородиця і Велика Мати Божа, жіноча іпостась Сварога у Яв’єму світі, Закон Вселенської Любові і Милосердя, дружина Білбога, Богиня краси, любові і одружень, тому раніше весільний змова називалася «ладини». Лада — Велика богиня весни. Свято Лади наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до початку весняних робіт.

Леда (Ладона) — богиня весни й родючості в давніх поляків. рівнозначна Ладі.

 

Відьмак — персонаж демонології, СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія