• Реклама

Руслан Лазарович. Слов’янська міфологія

Руслан Лазарович. Слов’янська міфологія

Руслан Лазарович (Руслан, Уруслан Залазарович) (у прадавньому руському списку XVII ст.) — герой староруської книжкової казкової повісті і фольклору. Ім’я Руслана Лазаровича і деякі сюжети (пошуки багатирського коня Араша, бій Єруслана Лазаровича із сином) сходять до іранського епосу про Рустама («Шахнаме»). Мотиви іранського епосу були запозичені за тюркським посередництвом: Арслан («лев», рос. Руслан) — тюркське прізвисько Рустама, батько Руслана Лазаровича Залазар — батько Рустама Зальзар. У героїчних мандрах Руслан Лазарович вступає у двобій із багатирями — суперниками, чудовиськами (у т. ч з трьохголовим змієм, якому в жертву призначалася царська донька), ворожими полчищами. Щоб повернути зір засліпленому ворогами царю Картаусу (Киркоусу), своєму батьку і 12 багатирям, Руслан Лазарович повинен битися з «Зеленим (вільним) царем Вогняним щитом» і добути його жовч (кров і печінку). По дорозі Руслан Лазарович зустрічає дів-птахів, одна з яких переносить його в царство Вогняного щита. Там він бачить поле з головою велетня-багатиря, яка розповідає про захований під нею меч-кладенець: тільки ним можна вбити царя і лише за допомогою хитрощів. Цар Вогняний щит, сидячи на восьминогому коні, не підпускає близько супротивників, спалює їх. Руслан Лазарович наймається на службу до царя. Обіцяє добути меч-кладенець, сам же тим мечем вражає царя (того можна ударити мечем лише один раз — від другого удару він воскресне. Руслан Лазарович одружується на врятованій від змія царівні. Потім від’їжджає в сонячне місто (дівоче царство), де залишається з царицею міста. Тим часом народжується і підростає його син багатир Руслан Русланович. Він під’їжджає до сонячного міста і викликає Руслана Лазаровича на бій: у важкому поєдинку Руслан Лазарович упізнає сина по каблучці і повертається з ним до дружини (пор.: бій Іллі Муромця з сином).

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Глуханя — міфічна потвора, яка відбирала в людей слух і мову.

Голка (ігла, шпилька) — в народній культурі предмет-оберіг і водночас знаряддя порчі.

Гориня, Дубиня і Усиня — три багатирі — велетні із казок. Вони мають надлюдську силу, яка призводить до порушення природного порядку, що утруднює дії головного героя.

Руслан Лазарович. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.