Посох (Палиця). Слов’янська міфологія

Посох (Палиця). Слов’янська міфологія

Посох (Палиця) — один із основних атрибутів учасників різних обрядів, у т.ч. ритуальних обходів (колядників, полазника, кукерів та ін.), демонів; аналогічний жезлу, палиці, лозині, гілці, а також деяким предметам домашнього начиння (коцюбі, рогачу, помелу, лопаті). Нерідко магічні властивості Палиці, що продукують і захисні властивості, пов’язуються з його «походженням»: породою дерева, попередніми діями з ним та ін. Особлива сила приписується Посоху або палиці, що були у контакті зі змією.
Палиця використовується як знаряддя відгону нечистої сили, хвороб, комах. У південних слов’ян ряджені колядники розмахують у будинку Палицями, імітуючи боротьбу з нечистою силою і «проганяючи» її з усіх кутів. Поліські чаклуни відганяли від села градоносну хмару, роблячи Палицею хрести в повітрі. На Чернігівщині хазяїн, роздягшись догола, з Палицею в руках обходив поле і встромляв її там, щоб птахи не клювали просо.
Під час ритуальних обходів села Палиця може мати значення фалічного символу: болгарські «кукери», північноруські «веретельники» з палицями в руках переслідують жінок, імітуючи відомі рухи. Продукуюча роль Палиці простежується в діях колядників, які торкаються палицями або лозинами людей, худобу, будівлі, наділяючи їх плодючістю; у діях полазника — першого відвідувача на Різдво, який палицею ворушить вугілля у вогнищі або висікає іскри з поліна бадняка, що горить на вогнищі, вимовляючи благопобажання.
Палиця виступає і як атрибут дружок на весіллі. У Поліссі дружка стукав палицею у двері, в стелю і запитував дозволу обдаровувати наречену у її батьків. Під час весільного ходу на Палицю віщали хустки, рушник; його використовували як жердину для весільного прапора. Як оберіг використовувалися Палиці з різних порід дерева: на Україні напередодні Івана Купали у воротах затикали осикову паличку, щоб до двору не увійшла відьма; у балканських слов’ян лозина глоду служила захистом від вампіра; чехи протикали тіло покійного дубовим кілком. Вербові палиці всюди використовувалися при вигоні худоби в поле: ними поганяли худобу, підкладали під поріг хліва, залишали під кущем на пасовищі і так далі. У магії використовувалися палиці, що «отримали» додаткову силу після яких-небудь дій або подій. У Поліссі палицю, знайдену під мурашником, підкладали в хлів, щоб плодилися свині; застряглою в гілках грушевого дерева палицею гнали на злучку корову; березовий кілочок, за допомогою якого в’язали снопи, затикали за пояс, щоб під час жнив не хворіла спина; палицю, яку прийняли в лісі за змію, використовували як оберіг від птахів у полі і так далі. У сербів особливу силу приписували Палиці, за допомогою якої вбили змію перед днем св. Георгія: в таку Палицю вставляли зміїну шкіру і гнали нею худобу на продаж. Палицею, за допомогою якої у змії відібрали жабу, птаха та ін., відганяли градоносну хмару, примиряли тих, хто свариться, «били» породіллю при пологах, корову при отеленні, наприклад зі словами: «Розділися з телям, як змія з жабою».
За допомогою Палиці відьми і чаклуни наводять порчу, відбирають молоко у корів, перетворюють людей на тварин і так далі. Верхи на палицях (лозинах, коцюбах, рогачах і тому подібному) відьми злітаються на шабаш. За повір’ями південних слов’ян, палиці демонів зазвичай чорного або червоного кольору. У казках людина, яка відняла у нечистої сили чарівну паличку, стає непереможною.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Луговий (луговичок, щучник) — в слов’янській міфології, дух лугів, дитина польовика, маленький зелений чоловічок в одязі з трави, допомагає косити трави під час сінокосу.

Люб — дух-охоронець шлюбного ложа. Видавався большевухим, волохатим, золотоволосим котом із стеблом стрілолисту в зубах. Люба слід було всіляко ублажати, щоб він відганяв від спальні Нелюба — такого ж кота, тільки чорного і злісного, з гілкою блекоти в роті.

Лягуша (Жаба, Гуша)  — дух ініціації-посвяти. Являється до людей під час переходу їх свідомості в інші світи і реальності, коли паща Лягуші є дверима переходу.

Посох (Палиця). Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія