Пекло — царство Пека. Слов’янська міфологія

Пекло — царство Пека. Слов’янська міфологія

Пекло — царство Пека, страхітливе підземелля, куди провалювалися (крізь «криваві горловини») душі грішників після своєї смерті.
За давніми міфами, Пекло мало дванадцять ярусів (дванадцять «проваль» — одне нижче одного — з «кривавими горловинами» між ними; «чим більше гріха в людини, тим важча її душа, тим глибше вона провалюється крізь горловини»).
Згідно з повір’ям, Пек затягував до Пекла і праведників, добрих людей, найдужчих лицарів тощо. З усіх богів Вирію лише Чур міг проникати в Пекло й відбивати в Пека невинні душі добрих людей чи своїх лицарів-побратимів, повертати їх на землю чи до Вирію. Битви Чура з Пеком у підземеллі, за уявою давніх українців, призводили до землетрусів.
Походи Чура в Пекло, двобої з Пеком становлять низку давньоукраїнських пригодницьких міфів (За М. Слободянюком) .

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Бадняк  — дух року, що минає, втілений в поліні-колоді. Бадняк — уособлення шкідливого початку.

Банник (Банний, Байник, Баінник, Баенник) — дух лазень, злісний стариган, одягнений в одіяння з опалого з банних віників листя. Досить часто Банники одружуються на Кікіморах, союз з якими породжує Анчуток.

Барабашка — зустрічаються в міфологіях різних народів і зокрема в слов’янській міфології — це хуліганські домашні духи.

Пекло — царство Пека. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія