Обереги — магічні засоби. Слов’янська міфологія

Обереги — магічні засоби. Слов’янська міфологія

Обереги — магічні засоби, що оберігають людину і її світ (будинок, худобу, врожай, знаряддя виробництва і тому подібне) від потенційної небезпеки: нечистої сили, хвороб (у тому числі порчі), хижих тварин, змій, градових хмар і так далі. Сенс Оберегу полягає в тому, щоб створити перешкоду між об’єктом, що охороняється, і небезпекою, магічно «закрити» об’єкт, що охороняється, зробити його невидимим, нейтралізувати носія небезпеки, завдати йому шкоди, знищити його, відігнати небезпеку або ж наділити сам об’єкт, що охороняється, захисними властивостями і здатністю чинити опір злу. Як Оберег часто використовуються спеціальні ритуальні предмети (весільний вінок і частини весільного одягу, травневе деревце, пасхальна скатертина та ін.) або залишки від них (попіл купальського вогнища, кості пасхального порося і так далі). До універсальних Оберегів, вживаних у будь-якій небезпечній ситуації, належать тексти, предмети і дії з християнською символікою (молитва, хрест, ладанка, свята вода, створення хресного знамення та ін.).
Оберегами слугують різні по жанру тексти: заговори (наприклад, проти градових хмар, при першому вигоні худоби, для захисту посівів від горобців), вироки (приміром, поліський вирок «сіль тобі в очі, коцюбу в зуби, горщик між щік», вживаний проти пристріту), канонічні і апокрифічні молитви (наприклад, «Отче наш», «Сон Богородиці» і так далі), пісні (зокрема, сербські колискові пісні, що захищають дитину від порчі, а також купальські пісні, що оберігають від відьом і русалок), оповідання про «житіє рослин», загадки, короткі ритуальні формули, діалоги, лайка.
Іншою формою Оберегів є предмети, наприклад ключ і замок, покликані «замкнути» носія небезпеки, фартух, рушник, полотно, якими накривали корову, що розтелилася, щоб захистити її від пристріту; перевернутий горщик, під який поміщали камінчики по числу голів худоби, щоб зробити тварин невидимими для вовків. На Російській Півночі при першому вигоні худобу годували з пічної заслінки, щоб «затулити» її від хижаків. Надзвичайно поширені (особливо в захисній магії південних слов’ян) гострі, різальні предмети, покликані знешкодити носія небезпеки або його знищити. До їх числа відносяться: коса, ніж, сокира, вила, голка та ін., чиї магічні властивості посилювалися за рахунок заліза, з якого вони виготовлені (воно, як і усі метали, завдяки своїй твердості і міцності також зараховувалося до Оберегів). У ряді випадків (наприклад, при відвертанні граду) знищувати небезпеку могли предмети, пов’язані з вогнем (коцюба, рогач, сковорода, хлібна лопата); колючі, пекучі або їдкі рослини (глід, шипшина, кропива, часник, полин та ін.). Можна було знешкодити носія небезпеки, уподібнивши його покійникові, для цього застосовувалися предмети, пов’язані з похоронами (мірка від труни, одяг покійника, земля з могили). Оберегами служили предмети, на які «перекладалася» небезпека. Наприклад, у росіян перед будинком вивішувалася зв’язка старих личаків, щоб «зле око» падало на личаки, а не на дім; в українців з цією ж метою перед вуликами клали камінь, щоб «зле око» об нього «зламалося».
Однією з основних форм Оберегу є ритуальні дії, які робилися з метою захистити простір або об’єкт, створити навколо нього магічний круг (обходи, оборювання, обперізування, окреслювання, наприклад, коцюбою, щоб нечиста сила не підійшла до людини); дії, спрямовані на відгін небезпеки, видалення її за межі «свого» простору або переклад її на інший об’єкт: вимітання, відлякування за допомогою ритуального шуму (пострілів з рушниць, дзвону, музичної какофонії); дії, спрямовані на знешкодження або символічне знищення носія небезпеки (наприклад, у південних слов’ян колють голкою камінь, щоб виколоти вовкам ока; зашивають поділ сукні, щоб зашити їм роти; замазують глиною кути будинку, щоб замазати хижакам очі і вуха); дії, спрямовані на ритуальне очищення об’єкта (обмивання, кроплення, обкурювання освяченими травами). Ряд захисних дій і обрядів має на меті задобрити носія небезпеки. Статус Оберегу мають деякі жести, наприклад дуля.
Різні форми Оберегів використовуються як самостійно, так і в поєднанні один з одним. Семантично схожі Обереги можуть замінювати один одного. Приміром, в якості Оберегу від русалок використовується полин, але якщо при зустрічі з русалкою у людини не було при собі полину, вона міг відігнати нечисту силу, вимовивши слово «полин».

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Хала — у південних слов’ян дракон або змій. Відомий в сербській, болгарській і македонській традиціях.

Ховала — істота з дванадцятьма очима, розташованими як би на невидимому обручі навколо голови.

Черевуха — міфічна потвора, що несла людям хворобу шлунка та інших нутрощів.

Обереги — магічні засоби. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія