Найстаріші Боги і Богині слов’янської міфології

Найстаріші Боги і Богині слов’янської міфології

Білбог

Білбог — бог примирення і згоди, дружби і щирості, добра, удачі, щастя і блага, а також покровитель мистецтв і торгівлі. Йому приносяться жертви у вигляді веселощів, ігор і радісного бенкетування.

Волос

Волос (Велес, Влас, Влес, Велес, Веліяс, Веліас, Веліат, Віл, Скот, Чур, Чурила) — Бог Міжсвіття і Прикордоння, Великий Чур-Охоронець усіляких меж. Велес — Бог мудрості, багатства і худоби. Покровитель волхвів. Син Рода і Корови Земун. Давній, хтонічний бог. Пов’язаний з Нав’ю, Яв’ю і Прав’ю водночас. Бог худоби, чередників та музик. За легендами, Волос — опікун усього тваринного світу, він поріднив людину і тварину, привчив давніх українців не вбивати, а пасти тварин, запрягати їх в плуга та воза, брати від них молоко, вирощувати їх на м’ясо та шкуру.

Всевишній

Всевишній — щось розумом неосяжне, незмінне, вічне і єдине у своєму роді, яке об’єднує в собі усе відносне, мінливе, тлінне і численне, всі існуючі світи і всесвіти, усі енергії, явища і тимчасові цикли, тобто — є Абсолютом.

Дажьбог

Дажьбог (ДайБог, Великий Дид родів ярийських (арійських), син Білбога і Лади). Дажьбог дарує Землі і людям такі великі блага як світло і тепло, тому і отримав своє ім’я-приставку «дажь» (що дає). З цієї ж причини Дажьбог є єдиним з богів, кого можна просити про що завгодно, а саме Його ім’я міцно увійшло до розмовного ужитку у виразі «Дай Бог». Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра.

Жив

Жив — чоловіче Вселенське Начало, позитивна, сонячна енергія Янь, в грецькій транскрипції — Жив-Зив-Зев-Зевс.

Жива

Жива — жіноче Вселенське Начало, негативна, місячна енергія Інь.

Земина

Земина (Гея, Протева, Мідгард (Серединний Світ) — онучка Сварога і донька Дажьбога, мати родів ярийських, Супруга Тарха-Перуна, чому її іноді іменують і богинею Тарою.

Лада

Лада  — слов’янська богиня любові і краси. Лада-Берегиня, Світла Богородиця і Велика Мати Божа, жіноча іпостась Сварога у Яв’єму світі, Закон Вселенської Любові і Милосердя, дружина Білбога, Богиня краси, любові і одружень, тому раніше весільний змова називалася «ладини». Лада — Велика богиня весни. Свято Лади наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до початку весняних робіт.

Мара двулика

Мара двулика (Макош, Кошмара)— язичницька богиня слов’ян, яка пряде нитку долі. Представлялася пізніше як домовий дух в образі жінки з великою головою і довгими руками, яка пряде ночами в хаті.

Мара

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті.

Мариця

Мариця — Мара Водна Цариця, Матінка-водиця, Богова Сестричка, Природна Сила Всесвіту.

Морена

Морена (Морана, Марена, Моржана, Кістлява, Смертушка) — Берегиня, Темна Богородиця і Велика Мати Божа, жіноча іпостась Сварога в Нав’єму світі, Закон Перевтілення, дружина Чорнобога, Богиня безплідної дряхлості, смерті і хвороб у світі Яві і у той же час Богиня вічної молодості і безсмертя у світі Наві.

Перун

Перун (Перуні, Перкун, Пярун, Ратай Божський, Громовержець, Грозник) — син Дажьбога і Мари, батько родів ярийських, Бог Змін, Переділу, Переходу і Суперечки. Перун — Бог-небо, а тому в його владі увесь небозвід, атмосферні опади, вітри і погода. Поєднуючись любовними узами із Землею-терою, він тим самим стає Батьком земної Природи, а потім і слав’яно-арієв. Перун — бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, «бог над богами».

Род

Род— Сущий, Єдиний, прародитель богів і творець світу.

Сварог

Сварог — втілення Рода Вишнього (син Живі і Жива), чотирьохликий Вселенський Бог, Державний Хранитель трьох Великих Вселенських Світів Сварги — Праві, Наві і Яві. Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу. Один з найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону.

Семаргл

Семаргл (Вогонь-Сварожич) — вогонь, Симаргл, Огонь-Сварожич, Агни, Огневід, Семиглавий Вогнекрилий Вовк (Пес), втілення Сили Сварога (Небесного Вогню) на Землі, природна Сила Всесвіту. Симарьгл або Семаргл — божество у вигляді священного крилатого пса, пантеро-грифона.

Стрибог

Стрибог (Стриба, Стривер, Вітровій, Вітродув, Вітрило, Батько Вітрів). Він віддалений від людини і байдужий до усього людського, тому може шкодити людям без усяких на те причин. І в той же час Стрибог — винищувач усіляких злочинів і руйнівник злочинних намірів. Стрибог (Стрибайло, Посвистач) — бог вітрів.
Триглав. Згідно з істориком Еббоном, вище божество. В історика Герборда він володарює над трьома світами — небом, землею і підземним світом, причетний до ворожіння за допомогою чорного коня.

Трибог

Трибог (Триглав) — верховний бог неба і світла в укрів (західних українських племен).

Числобог

Числобог (Час, Хрон, Хронос, Хорон, Дихання Сварога) — він є там, де є будь-яке Суще. Числобог — бог лічби (математики).

Чорнобог

Чорнобог (Чорнобоже, Темновит, Мор, Морок, Пітьма) – закутий в міцну броню, з обличчям, сповненим люті, Верховний Бог-утримувач світу Наві, чоловіча іпостась Сварога у Світі Наві і Закон Всесвіту Нав’єго світу. Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла.

Найстаріші Боги і Богині слов’янської міфології

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія