• Реклама

Фініст — ясний сокіл. Слов’янська міфологія

Фініст — ясний сокіл. Слов’янська міфологія

Фініст — ясний сокіл — персонаж казки, дивовижний чоловік у вигляді сокола, який таємно відвідував кохану. Фігурує в казковому сюжеті, який є варіацією міфу про Амура і Психею. Молодша донька просить батька подарувати їй перо Фініста Ясного Соколу (чи яскраво-червона квітку). Перо ночами перетворюється на прекрасного царевича. Недотримання таємниці побачень (заздрість сестер або мачухи, що заставляють ножами вікно, на яке прилітає Фініст) призводить до того, що Фініст покидає кохану, і вона знову отримує його лише після довгих мандрів і важких випробувань (вона повинна стоптати три пари залізних чобіт, з’їсти три кам’яні проскури) в тридев’ятому царстві. Ім’я Фініст є спотвореним грец. фенікс (давн.-рус. «финикс»).

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Знич — священний непогасний вогонь. Давні слов’яни шанували його як вічне джерело життя, подавця тепла і світла.

Зозуля — один із найбільш міфологізованих птахів у слов’янській традиції. Згідно із повір’ями, у Зозулі немає пари: чоловік її потонув або вона сама вбила його, зжила зі світу або заховала під міст. Зозуля (Віщунка, Віщуха) — один з найдавніших персонажів української міфології.

Ирій-сад (Вирій) — давня назва раю у східних слов’ян. Світле небесне царство знаходиться по той бік хмар, а може бути, це тепла країна, що лежить далеко на сході, біля самого моря, — там вічне літо, і це — сонячна країна.

Фініст — ясний сокіл. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.