Дажьбог — дарує світло і тепло. Слов’янська міфологія

Дажьбог — дарує світло і тепло. Слов’янська міфологія

Дажьбог (ДайБог, Великий Дид родів ярийських (арійських), син Білбога і Лади)

Дажьбог дарує Землі і людям такі великі блага як світло і тепло, тому і отримав своє ім’я-приставку «дажь» (що дає). З цієї ж причини Дажьбог є єдиним з богів, кого можна просити про що завгодно, а саме Його ім’я міцно увійшло до розмовного ужитку у виразі «Дай Бог».

Стихією Дажьбога є вогонь.
Зброєю — спис, палиця, посох та іноді двосічний меч.
На його круглому щиті зображена Свастика.
Сакральними тваринами є лев, білі коні і білі вовки або пси.
Сакральними птахи — сокіл і гусак.
Загальні символи Дажьбога — круг, усі види свастик, колесо з чотирма, сім’ю або дванадцятьма спицями, 8-променеві зірки (хоча у деяких слов’янських родах усі зірки з числом променів від 8-ми і більше практично читаються, як знаки Сонця).

Сонце нерозривно пов’язано із поняттям про будову світу, яке має чотири основні сторони і чотири проміжні. Тому вже з епохи бронзи восьмикінечна зірка і символи різних зображень сприймалися як сонячний символ не лише у слов’ян. У шумерів восьмипроменева зірка є ієрогліфом понять «Бог, небо, зірка». В Аккаді і Вавілоні ця ідеограма виражала поняття «Бог, сонце, зірка, рік». У Давньому Китаї і Давній Америці восьмипроменева зірка також визначалася як «сонце, зірка». У Давній Індії існувало шанування восьми напрямів горизонту. Вони пов’язувалися з вісьмома богами, яких називала «варта світу». У скандинавській традиції світ мав вісім напрямків. Святилище Перуна, Сина Сонця-Дажьбога, у Києві було оточено вісьмома вогнищами, розташованими по напрямках чотирьох основних сторін горизонту і чотирьох проміжних.
Символом літнього і зимового Сонцестояння є прямий хрест, а символом весняного і осіннього Рівнодення — прямий хрест з Т-подібними закінченнями (так званий «кельтський» хрест). Символ зростаючого Сонця — свастика, що збирає енергію (посолонь, хрест із загнутими управо кінцями), а убуваючого — свастика, що розкидає енергію (коловрат, хрест із загнутими вліво кінцями).
Свастика — давній сонячний символ, який ідеально підходить усім, хто ставить своїм завданням нести у світ Духовне Світло Знання і Жар Вселенської Любові. Саме із-за свого Світла він такий ненависний нащадкам Чорних і Сірих Богів і тим, хто хоче приховати від людей Правду заради свого користолюбства і владолюбства.
Прямий Хрест є окремим складником Свастики, але як енергетичний символ простіший і покликаний нести у світ Гармонію Єдності і урівноважувати Пітьму і Світло.
Дажьбог має чотири фази-іпостасі, у яких з’являється перед нами після днів Рівнодення і Сонцестояння. Кожна така окрема іпостась є чоловіком земної Природи, яка також має чотири іпостасі, відомі як Пори Року (Межі Коло):

1. Хорс — Хорус, Хорст, Хрускіт, Корс, Хрест — перша іпостась Дажьбога, чоловік Зими-Снегури, зимове, холодне сонце, яке яскраво світить та не гріє, бо воно ще не набрало своєї сили і не палає жаром. Він владика білого сонячного світу, небесне всезнаюче, всевідаюче око всевишнього. Він протистоїть хаосу, пітьмі і небуттю. Своє ім’я отримав від старослов’янського «хоро», «коро», що означає «круг». Символ його Різдва — звичайний прямий хрест. Загальний символ — свастика-посолонь.
Немає ніякого сумніву в тому, що ім’я «Хорс» (у записі без огласовок ХРС — сяючий) є прототипом імені «Христос» (у записі без огласовок ХРСТС — сонцеподібний).
2. Ярило — Йарило, Яровіт, Руєвіт, Рутевіт, Ярбог, Ярий — друга іпостась Дажьбога, чоловік Яри-весни-Костроми, затяте весняне Сонце, розгульний бог пристрасті, завзятості і молодецьких веселощів. «Яр» — давніше «йар», що означає «сила» (звідси ярий-арий – той, хто має силу Вирія). Ярило — бог військової доблесті і слави. Він є покровителем слов’янських народів і до того часу, доки в його руці двосічний меч, — слов’яни будуть непереможні. За переказами, на честь Ярила була принесена голова єпископа Макленбургського Іоанна, який побажав обернути в християнство славян-родновірів. Символом Різдва Ярила є хрест з Т-подібними закінченнями, а загальним символом — свастика-посолонь.
3. Сур’я — Сурій, Гурій, Гуру, Турила — третя іпостась Дажьбога, чоловік Лета-Додоли, бог мудрості і учитель аріїв-слов’ян. Він жарке, суворе Сонце, тому і вважається суворим богом мужності і військових перемог, богом відплати і нещадний до ворогів. Символом Різдва Сур’ї є прямий хрест. Загальний символ — свастика-коловрат.

4. Овсень — Авсень, Таусень, Усинь, Юсиньбог — четверта іпостась Дажьбога, осіннє, втомлене, постаріле Сонце, чоловік Осені-Усині, бог, який приносить з Вирію щедрі дари родючості і розподіляє їх між людьми згідно з божим визначенням: одним щедро, з лишком, а іншим бідно. Своє ім’я отримав від староруського «оусинь» («юсинь») — синюватий. Символом Різдва Овсеня є хрест з Т-подібними закінченнями, а загальним символом — свастика-коловрат.

Межі Дажьбога складають пари, що утворюють сварожьї чертоги, тобто періоди особливого впливу на Землю чотирьох Лик Сварога.
Межі Хорса і Овсеня складають пару, що утворює чертог Морени.
Ярила і Сур’ї — чертог Лади.
Хорса і Ярила — чертог Білбога.
Сур’ї і Овсеня — чертог Чорнобога.

Чертог того або іншого Сварожьєго Лика — це час певної сонячної сакральної Сили Сварога, яку людина може почерпнути під час обрядових дійств. Сонячна сакральна Сила Сварога — це поєднання енергій Сонця, Космосу і Землі. Сварожий чертог вказує на те, який божий відтінок має це поєднання в той або інший період земного коло-года.

Зимове Сонцестояння є найнижчою точкою Дажьбожьєго Кола і випадає на 21 або 22 грудня. Сам день іменується як Чорногор (Корачун) — час найкоротшого земного дня і час «смерті» старого, віджилого року.
Літнє ж Сонцестояння, що є найвищою точкою Кола, випадає на 21 або 22 червня, а день іменується Світлогором (Златогором-Кришенем).
Дні перетину Сонцем екватора при його русі з південної півкулі в північну називаються Рівноденням. Це означає, що в ці дні тривалість дня і ночі однакова (рівна).
День весняного рівнодення (Красногор) випадає на 20 або 21 березня, а осіннього (Синєгор) — на 22 або 23 вересня.

Повний оберт Землі навколо Сонця іменується як Мале Коло Дажьбога (Доба Дажьбога), що складається з 8 місяців.
Дажьбог — бог, який дарує добру долю, багатство, подавець усіх благ, покровитель весілля, покровитель русичів (князь Ігор іменується Даждьбожьїм онуком).
Дажьбог — син Сварога. Дажьбог зустрічає сонце і приводить його на землю навесні.
Помічник Дажьбога — соловей, приносить йому ключі від небесних воріт, щоб Дажьбог замкнув зиму і відімкнув літо. Основне свято Дажьбога відзначалося навесні. Головне святилище Дажьбога було на високому пагорбі в Києві. Даждьбожьї онуки — князі землі руської.

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Прок (Пуття). Пам’ять про цього бога у людей ділових, тямущих, заповзятливих збереглася в нашій мові і до цього дня.

Радогост (Радегост, Радегаст) — бог торгівлі та мореплавства у західних українських племен.

Род— Сущий, Єдиний, прародитель богів і творець світу.

Дажьбог — дарує світло і тепло. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія