Боже Всевишній. Слов’янська міфологія

Боже Всевишній. Слов’янська міфологія

Оскільки усе має своє похідне, значить — первинне похідне, яке поза часом і простором, було завжди і буде завжди, має і Всесвіт.
Першопочаток Всесвіту — щось розумом неосяжне, незмінне, вічне і єдине у своєму роді, яке об’єднує в собі усе відносне, мінливе, тлінне і численне, всі існуючі світи і всесвіти, усі енергії, явища і тимчасові цикли, тобто — є Абсолютом.
Абсолют — засадниче поняття усіх давніх релігій, яке розкриває суть Першопочатку і яке в релігіях має свою назву, — БОГ.
Упродовж усієї історії людства Всевишньому давалися найрізноманітніші імена, кожне з яких розкривало Його суть і характер. У ісламі Аллах має 99 імен, в іудаїзмі і християнстві Яхве-Єгова — близько двох десятків, проте усі ці імена є прозивними. Власні ж імена Всевишнього Бога представляють Його Вищі Прояви, в сукупності і становлять Космічний Всесвіт.
Деякі помилково вважають, що з моменту перших породжень Всевишній знаходиться в стані анабіозу-забуття. Проте це абсолютно не так, бо Вишній Батько знаходиться в постійному процесі народження, життя, смерті і нового відродження, а тому усе те, що нас оточує, і називається Природою (те, що при Роді). Цей процес відбувається усередині самого Всевишнього і обумовлений певною метою, яку можна сформулювати як «засіб саморозвитку».
Усе суще, будучи частиною єдиного організму Всевишнього, саме представляє одну з форм життя і тому, незалежно від того, має суще душу і розум або ні, воно прагне до розвитку і росту. Будь то мінерал, дерево, тварина, планета або галактика. Удосконалюючись, живий організм мимоволі впливає на досконалість усього навколишнього простору, а оскільки усе воно єдине, то таким чином удосконалюється і сам Всевишній. Саме тому людина, яка усвідомлює себе частиною космічної єдності, частиною Всевишнього БОГатсва, живе відповідно до принципу «не зашкодь єдиному цілому, бо тим самим зашкодиш самому собі». Єдність в Множині і Множина в Єдності є базовою основою багатобожжя Слов’янського Родовір’я.

Боже Всевишній. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія