• Реклама

Блазень — видіння, привид. Слов’янська міфологія

Блазень — видіння, привид. Слов’янська міфологія

Блазень (від блазить, блазнить, блазниться — здаватися, увижатися) — видіння, привид, який за формою появи і прояву щонайближче до Домовика, покійників. «Блазнить» — коли щось (часто невидиме) пересувається, видає звуки («стукоче», «лякає», «увижається» і тому подібне): «Блазнить, рівно хто ходить в порожньому будинку у нас!». Син, який «помер, являвся батьку своєму — блазнилось батьку-то». «Переважно блазнить і ввижається народу з Николіна дня до Хрещення». «Тут, бач, блазнить ночами, нечисто. Сиджу я без вогню, раптом щось мені поблазнило. Ніяк увійшов хто? Ні, це блазнить». «Йому усе мерці блазнятся». «Блазнить мене нечистий, другий раз привидівся».

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Баба — одне з найдавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік).

Бабай — злий нічний дух, старик з торбинкою або великим мішком, в який він нібито забирає неслухняних дітей.

Баган — Дух-покровитель рогатої худоби. Він охороняє тварин від хвороб, множить приплід, а у разі гніву свого робить самиць безплідними або вбиває ягнят і телят при самому їх народженні.

Блазень — видіння, привид. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.