• Реклама

Білобог — Верховний Бог — Утримувач світу Яві. Слов’янська міфологія

Білобог — Верховний Бог — Утримувач світу Яві. Слов’янська міфологія

Білобог (Світовид, Белбох, Белбоже, Білобог, Білун, Бальдр, Беленіус, Світовит) — Верховний Бог — Утримувач світу Яві, чоловіча Іпостась Сварога в Яв’єму Світі, чоловік Богородиці Лади, тому його ще величають як Лад, Дид-Ладо, Ладник.
Білбог — бог примирення і згоди, дружби і щирості, добра, удачі, щастя і блага, а також покровитель мистецтв і торгівлі. Йому приносяться жертви у вигляді веселощів, ігор і радісного бенкетування.
Корінь «білий», «бол» в староруській та в індоарійских мовах означає «роздуватися», «рости», а також «блищати» (рос. блеск). Звідси «бол-ьшой», «бл-еск», «бол-ь», «бол-ьшак» і так далі.
Білобог (Білбог) і Чорнобог перебувають в постійній боротьбі один з одним: денне світло тьмяніло в сутінках, що насуваються, а нічну пітьму розсіювала уранішня зоря; на зміну смутку поспішала радість: услід за жорстокістю і заздрістю приходив час безкорисливих і добрих справ. Білобога зображували мудрим сивобородим і сивоволосим стариком, Чорнобога — потворним скелетоподібним «кощієм». Проте Білобога і Чорнобога шанували рівною мірою.

Дихання Білбога — теплий, південний вітер.
Сакральна зброя — посох.
Сакральна тварина — домашня кішка.
Сакральні птахи — білий голуб і сіра качка.
День Білбога — шестиця, добродень (субота).
Цифра Білбога — «6», звідси і загальний символ Білбога — Колесо Воза, шестикінечна зірка в крузі, гексанема. Найяскравіший природний шестикінечний прояв, який ми усі можемо спостерігати, — це сніжинка, символ чистоти.

Різдво Білбога — це час після зимового Сонцестояння, коли сонячне світло починає зростати і збільшувати час дня (в ніч з 23 на 24 або з 24 на 25 грудня), але оскільки у нормальних людей День Різдва святкується в певну дату і не зрушується у високосні роки, то і Різдво Білбога відзначається щорічно з 24 на 25 грудня.
Білбог є подавцем світу, сімейного ладу, здоров’я, успіхів і удачі. Але це зовсім не означає, що він безкінечно добрий і милосердний бог. Нерідко Білбог зображається з розжареною залізною палицею в руках. Це пов’язано з тим, що наші предки часто закликали Білбога в якості третейського судді. Якщо на божому суді людина брала в руки розжарене залізо і воно не залишало на тілі вогняного сліду — значить, людина була невинною.
Одне з головних святилищ Білбога знаходилося в Арконі, на балтійському острові Руген (Руян). Воно стояло на пагорбі, відкритому сонцю, а численні золоті і срібні прикраси відбивали гру променів і навіть вночі осяювали храм, де не було ні єдиної тіні, ні єдиного темного куточка.
У деяких Ведах і Оповідях Білбог іноді представлений як родоначальник і захисник білої раси людей (Раси Світла), який іменується Світовитом (Світлим Витязем) і який бореться з Темновитом (Темним Витязем), захисником чорної раси людей (Раси Мороку).
Білобог — бог доброго прояву цього світу. Венети не починали ніяких серйозних справ без жертви Білобогу (Гельмольд). Пара Білобог — Чорнобог є слов’янським аналогом кельтської традиції мат-анмат: «добре щастя» — «нещастя». Білобога шанували венети, серби і в’ятичі.

У Польщі є такі місця, як Бялобоже і Бялобожниця, в Чехії — Беложице, в Галиччині — Белбожниця. Поблизу Москви, поряд з Радонежем, існувало святилище Білобога, а в Костромі православний Троїце-Білобожський монастир зберіг у своїй назві ім’я давнього бога світла і тепла. Пам’ять про променистого бога зафіксована в назві урочища Білі боги на півночі від Москви, неподалік від Сергієва Посаду.

Білбог (Білобог, Білун) — втілення світла, бог добра, удачі, щастя, блага, уособлення денного і весняного неба. Святилище його було на пагорбі, відкритому сонцю, а численні золоті і срібні прикраси Білбога відбивали гру променів і навіть вночі осяювали храм, де не було ні єдиної тіні, ні єдиного похмурого куточка.
«На білій Русі не без добрих людей», — спрадавна говорили в народі, іменуючи білим і Вітчизну свою, і царя, і віру. А білий світ завжди був втіленням світу, землі і небес, усього неосяжного Всесвіту.
Жива пам’ять про давнього Білбога і донині зберігається в переказах про Білуна. Особливо шанували цього бога у Білорусі. Тут вірували, що людину, яка заблукала в лісі, обов’язково приведе додому сивобородий старик, схожий на волхва. У щасливу хвилину білоруси говорили: «Немов подружився з Білуном». Чи: «Темно в лісі без Білуна». Недаремно в давні часи хлопці і дівчата, збираючись з приходом осені на посиденьках, виспівували:

Хоч і світить в небесах місяць —
Ох, темно в лісі без Білуна!

Його шанують також подавцем багатства і родючості. Під час жнив Білун приходить на ниви і допомагає женцям в їх роботі. Найчастіше він показується в колосистому житі з торбою грошей на носі, вабить якого-небудь бідняка і просить утерти собі ніс: якщо той виконає прохання, то з торби посипляться гроші, а Білун зникне.

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Перун (Перуні, Перкун, Пярун, Ратай Божський, Громовержець, Грозник) — син Дажьбога і Мари, батько родів ярийських, Бог Змін, Переділу, Переходу і Суперечки. Перун — Бог-небо, а тому в його владі увесь небозвід, атмосферні опади, вітри і погода. Поєднуючись любовними узами із Землею-терою, він тим самим стає Батьком земної Природи, а потім і слав’яно-арієв. Перун — бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, «бог над богами».

Род— Сущий, Єдиний, прародитель богів і творець світу.

Сварог — втілення Рода Вишнього (син Живі і Жива), чотирьохликий Вселенський Бог, Державний Хранитель трьох Великих Вселенських Світів Сварги — Праві, Наві і Яві. Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу. Один з найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону.

Білобог — Верховний Бог — Утримувач світу Яві. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.