• Реклама

Берегиня — богиня добра і захисту. Слов’янська міфологія

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усілякого зла. На думку академіка Б. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, коли протоукраїнці приносили жертви упирям і Берегиням, у чому проявився дуалістичний анімізм: задобрювання чорних сил і вдячність охоронним Берегиням.
З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стала «хатньою» богинею, яка захищала оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лютого звіра, смерті тощо.
Схематичний образ Берегині вишивався на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима і, за уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Його вирізьблювали на дереві (на віконницях, дверях, ґанках і т. п.). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях. Її образ з XIV ст. увійшов до українського народно-прикладного мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках та ін.).
Традиційне зображення Берегині — постать жінки з застережливо піднятими руками. Вона трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у боспорських (кримських) царів-українців та в київських князів доби України-Русі став національним символом.

Інший варіант викладу

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Самовіли — згідно з повір’ями південних слов’ян, це подібність добрих русалок. Вони молоді, красиві, на голові у деяких Віл корони.

Самодіви — у міфології південних слов’ян — лісові німфи, рідні сестри Самовілам — німфам гірським. У народному уявленні це русокосі, чорноокі красуні, що з весни до осені живуть в річках, озерах, джерелах, серед лісів, полів, долин.

Сирін  — один з райських птахів, навіть сама назва співзвучна з назвою раю: Вирій. Проте це зовсім не світлі Алконост і Гамаюн. Сирін — темна птиця, темна сила.

Берегиня — богиня добра і захисту. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.