Бадняк — дерево-тотем. Слов’янська міфологія

Бадняк — дерево-тотем. Слов’янська міфологія

Бадняк (Веселяк, Бедніда) — дерево-тотем, що було носієм різних природних і господарських благ для українця. Свято Бадняка відзначали наприкінці весни. В лісі вибирали дуб чи сук, зверталися до нього зі співами як до помічника в господарстві. По тому зрубували і, прикривши стовбур кожухами та килимами, врочисто везли в городище чи селище. На обійсті, куди його привозили, влаштовували святкову зустріч. Господиня дому обсипала Бадняка зерном, хмелем, горіхами, примовляючи: «Я тебе пшеницею, а ти мені дай хлопчиків, худобу, жито-пшеницю й всякого щастя». Господар Дому підносив високо вгору гілки Бадняка, промовляючи: «Хай так високо росте пшениця, ячмінь, жито, овес, коноплі і всяке зілля». Після обрядової вечері кожен учасник ніс додому гілку дерева як запоруку щастя.

Свято Бадняка було своєрідним табу на винищення гаїв, лісів і пущ. В образі Бадняка, на думку вчених, відобразилося первісне уподібнення своєму тотему — дереву.

Найдовше зберігся культ Бадняка у сербів, предки яких занесли його з верхів’їв Дніпра.

 

 

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Кликуші — чаклуни і чаклунки напускають на людей і худобу порчу, тобто стомлюють, сушать, виснажують хворобливими припадками.

Клітник (Клетник) — істота, яка живе в кліті-коморі, помічник Домовика. Ночами влаштовує огляд речам, перекладає їх з місця на місце, шумить.

Коркуша — потвора, яка заражала людей коростою, віспою, обкидала чиряками і струпами тощо.

 

Бадняк — дерево-тотем. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія