• Реклама

Баба — божество прото-українців. Слов’янська міфологія

Баба — божество прото-українців. Слов’янська міфологія

Баба — одне з найдавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік).
Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Баби розвинувся за часів матріархату. Капища Баби розташовувалися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Баби приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували ритуальні чоловічі (мисливців, воїнів) танці. Приблизно в XVI—XV ст. до Різдва Xристового культ Баби переріс в культ Берегині (За П. Трощиним). Образ Баби як Матері і Жінки, яка продовжує рід людський, трансформувався в кам’яному скульптурному зображенні Живи та скіфських і половецьких «бабах».

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Змій-Ящір — Владика підземного нижнього Світу Наві, породжений його надрами. А закони Наві первинні і невід’ємні від законів Природи, означає, що Змій — це мудрість, первинна спіраль сходження.

Зміулан — могутній покровитель чорних хмар, супротивник царя Вогню і цариці Молоньїці, пов’язаний з образами Вогняного Змія і Змія Горинича.

Знич — священний непогасний вогонь. Давні слов’яни шанували його як вічне джерело життя, подавця тепла і світла.

Баба — божество прото-українців. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.