Боги та богині германо-скандинавської міфології. Германо-скандинавська міфологія

Боги та богині германо-скандинавської міфології. Германо-скандинавська міфологія

Аси

Аси — основна група богів на чолі з Одіном, які любили, воювали і вмирали, оскільки, подібно до людей, не мали безсмертя. Ці боги протиставляються ванам (богам родючості), велетням (етунам), карликам (цвергам), а також жіночим божествам — дісам, норнам і валькіріям.

Бальдр

Бальдр — юний бог з асів, улюблений син Одіна і Фрігг, богині землі і повітря. Прекрасного Бальдра називали мудрим і сміливим, а його любляча і ніжна душа випромінювала світло.

Брагі

Брагі — бог-скальд, бог поезії і красномовства, син Одіна і велетки Гуннхольд, чоловік Ідунн, хранительки молодильних яблук.

Вани

Вани — група богів родючості. Жили вони у Ванахеймі, далеко від Асгарда, обителі богів-асів. Вани мали дар передбачення, пророцтва, а також володіли мистецтвом чаклунства. Їм приписувалися кровозмісні зв’язки між братами і сестрами. До ванів відносили Ньєрда та його потомство — Фрейра і Фрейю.

Велунд

Велунд — бог-коваль, син мореплавця і морської німфи, володар альвів, коханий однієї із валькірій. Він прославився як майстер кольчуг і мечів. Він був талановитим майстром і викував ісландський лабіринт.

Ідунн

Ідунн — богиня-хранителька дивовижних молодильних яблук, Її чоловіком був син Одіна, бог красномовства Брагі. Чарівну яблуню леліяли і охороняли три мудрі норни. Тільки богині весни Ідунн дозволяли вони збирати дивовижні плоди.

 Локі

Локі — вередливий бог — шахрай із асів, любитель змінювати вигляд. Він розпочинав з витівок і пустощів, але з часом став істинним втіленням зла і прискорив Рагнарек, загибель богів і всього світу.

Норни

Норни — богині долі. Першою норною була мудра стара Урді («доля»), яка читала сувій минулого. Другу звали Верданді («становлення»). Вона символізувала сьогодення. Третя — Скульд («борг»), зберігала сувій майбутнього.

Ньєрд

Ньєрд — бог моря. Він втихомирював бурі, підняті буйним Егіром. М’який і добродушний, Ньєрд любив свої залиті сонцем фіорди, притулок священних чайок і лебедів. Глибоко шанований моряками і рибалками, він допомагав кораблям, що потрапили у біду, посилав попутні вітри і викликав літні дощі.

Одін

Одін — верховний бог скандинавської міфології, син Бору і Бестли, онук Бурі. Його культ був особливо популярний у вікінгів. Пірати Півночі вклонялися бoгy, який любив битви, і вірували, що у Вальхаллі цей одноокий бог збирає рать ейнхерієв — «відважно загиблих» воїнів.

Ран

Ран — божество моря, сестра і дружина Егіра. Хазяйка чарівної сітки, яку накидала на кораблі, щоб потягнути їх на дно.

Сів

Сів — богиня, дружина Тора. Сів славилася своїм дивовижним золотим волоссям (символом родючості). Страждання красуні Сів, що позбулася по злій примсі Локі свого густого волосся, ототожнювалися скандинавами із зимою, коли на полях замість золотої ниви залишається стерня.

Сігунн

Сігунн — вірна дружина бога вогню Локі і мати його синів, Нарі і Нарві. Незважаючи на усі злочини чоловіка, Сігунн залишилася вірна йому і полегшувала його страждання.

Скаді

Скаді — богиня полювання, лижниця, дружина бога Ньєрда і донька велетня Тьяцці. Владна, сувора і примхлива богиня, саме вона помістила над головою Локі змію, що виділяє отруту.

Тор

Тор — бог грому, бурь і родючості. Він був одним із синів верховного бога Одіна і богині землі Ерд або Фьєргюн. Бойовий молот Тора, Мьєлльнір, служив богам захистом від велетнів і мав чарівні властивості: впливав на родючість і смерть, мав здатність повертати до життя і зміцнювати шлюби.

Тюр

Тюр — бог битви, син Одіна і його дружини Фрігг. Його культ був тісно пов’язаний з культом Одіна, і їм обом приносили у жертву повішених. Спочатку Тюр був богом неба, його повноваження пізніше перейшли до Одіна і Тора. У римській міфології ранньому образу Тюра відповідає Марс.

Фрейр

Фрейр — бог родючості, який забезпечував сонячне світло, дощ, щедрі врожаї і світло, син бога моря і вітру Ньєрда і брат-близнюк богині любові і краси Фрейї.

Фрейя

Фрейя — богиня родючості, любові і краси, донька Ньєрда і сестра Фрейра. Найбільшою коштовністю Фрейї було намисто Брісінгамен, куплене нею за чотири ночі любові з карликами, які виготовили його.

Фрігг

Фрігг — богиня шлюбу, любові, сімейного вогнища, дружина Одіна. Фрігг мала знання долі і ніколи не передбачала її.

Хеймдалль

Хеймдалль — син Одіна і дев’яти матерів, вартовий богів, який мешкав на краю світу. Його обов’язком була охорона веселкового моста Біврест, що сполучав Асгард з Мідгардом (небо із землею), від велетнів-етунів.

Хермод

Хермод — син Одіна і брат Бальдра, який виконував обов’язки вісника і посланця богів. У грецькій міфології йому в деякій мірі відповідає вісник богів Гермес.

Боги та богині германо-скандинавської міфології. Германо-скандинавська міфологія

Повернутись на сторінку германо-скандинавська міфологія