Кельтський бог Беленус — бог сонця

МІФИ

КЕЛЬТCЬКА МІФОЛОГІЯ

Беленус (Білий) (у міфології гальських кельтів) — бог сонця. Беленус — гальський Аполлон, подібно до класичного бога, з яким він ототожнювався, мав функцію лікаря. Але особливо він шанувався як божий патрон теплих джерел.

Беленусу було присвячено одне із головних свят кельтів — травневе свято Белтейн. Назва може інтерпретуватися як «сяючий діамант» і вказувати на його солярний характер.

Свято відмічали 1 травня, запалюючи особливі вогнища — «вогні Бела», символізуючі сонячні промені і обіцянку літньої родючості. Кельти вірували, що цього дня з холмів-сидів, що розкрилися, виїжджають прекрасні вершниці — баньші (бансії).

Інший епітет Беленуса — Мапонос, був пов’язаний із мистецтвом музики. Часто з Беленусом ототожнюється ірландський Енгус Мак Окі. Юлій Цезар у своїх працях порівнював Беленуса з грецьким богом світла і пророцтв, покровителем мистецтв Аполлоном.

Сіди (сідхе) в ірландській міфології божі істоти, які мешкали в пагорбах, що відкриваються напередодні свята бога Беленуса (Белтейн). Цього дня до помешкання сідів мав змогу проникнути смертний. Землею, де мешкають сіди, називали також далекі казкові острови, де панують вічна молодість і нескінченний достаток.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Луг — бог світла, пов’язаний із солярним культом. Його завжди зображували молодим красивим воїном. У жилах Лугу текла кров фоморів, він онук одноокого ірландського бога Балора, вождя фоморів, які боролися з Племенами богині Дану за владу над Ірландією.

Мананнан — син бога морів Лера. Він отримав своє ім’я від назви острова Мен, розташованого в Ірландському морі на півдорозі від Ірландії до Британії. Мананнан також був божеством моря, чарівником і цілителем, владикою острова Блаженних, де жив в замку Емхайн.

Морріган — богиня війни і смерті на полі бою, яка допомагала Племенам богині Дану. Морріган сприймають як окреме божество, і як триіпостасну богиню, яку ототожнюють з іншими богинями війни: Махой, Бадб і Немаін.

Кельтська міфологія, Кельтський бог Беленус — бог сонця

Повернутися на сторінку Міфологія кельтів