Хронологія та періодизація староіндійської історії. Історія Стародавньої Індії

Хронологія та періодизація староіндійської історії. Історія Стародавньої Індії

У стародавній Індії не було свого Манефона чи Бероса, її історію в давнину ніхто не написав. Цьому не варто дивуватись, адже, як зазначає Л. С. Васильєв, «у суспільстві, заклопотаному насамперед релігійно-духовними проблемами… практично немає місця для соціально-історичної пам’яті в будь-якій іншій формі, окрім релігійно-епічної, міфологічно-культурної». Відсутність історичної традиції й датованих писемних пам’яток унеможливлює складання надійної хронології, яка, таким чином, залишається «білою плямою» в індології. У кращому випадку вдається встановити черговість історичних подій. Одним словом, творці староіндійської цивілізації ніби спеціально потурбувались про те, щоб майбутні студенти-історики не були переобтяжені заучуванням дат.

Історію Стародавньої Індії вчені поділяють на такі чотири періоди:
Індський (Хараппський, Доведійський), на який припадає існування в долині р. Інд найдавнішої цивілізації. Датується він XXIII—XVIII ст. до н. е.;
Ведійський, упродовж якого розселялися в Північній Індії арійські племена та зароджувалась цивілізація в басейні р. Ганг (XIII—VII ст. до н. е.);
Буддійський (його ще називають Магадхо-Маурійсь-ким), протягом якого в країні виникла та поширилася буддійська релігія, що відіграла колосальну роль у суспільному та духовному житті індійців, відбувся економічний розквіт Індії та постали в ній великі держави. Датується VI—III ст. до н. е.;
Класичний (чи Кушано-Гуптський) — доба найвищого соціально-економічного піднесення староіндійського суспільства та оформлення кастового ладу (II ст. до н. е.— V ст. н. е.).

Хронологія та періодизація староіндійської історії. Історія Стародавньої Індії

Попередня сторінка Історія Стародавнього Сходу

ЗМІСТ

Наступна сторінка Історія Стародавнього Сходу