• Реклама

Держава Ахеменідів у V—IV ст. до н. е. та її загибель. Історія Стародавнього Ірану. Держава Ахеменідів

Держава Ахеменідів у V—IV ст. до н. е. та її загибель. Історія Стародавнього Ірану. Держава Ахеменідів

Як відомо, історія Перської імперії не була безхмарною з самого початку її існування, проте в V—IV ст. до н. е. вона взагалі вступила в свою драматичну фазу.
Повстання проти перського панування в Мілеті, підтримане малоазійськими греками, призвело до греко-перських воєн 500—449 рр. до н. е., які завершилися блискучою перемогою греків. Захищаючи свою Батьківщину, греки завдали поразки могутній імперії. Воєнні невдачі, зрозуміло, викликали внутрішнє бродіння в державі Ахеменідів. У 465 р. до н. е. цар Ксеркс, який прийшов до влади після смерті в 485 р. до н. е. Дарія І, став жертвою двірцевої змови, царський трон дістався його синові Артаксерксу І. В державі раз по раз вибухали визвольні повстання поневолених персами народів — єгиптян, вавилонців, мідійців, малоазійців. На початку IV ст. до н. е. перси втратили Єгипет, який вони зуміли знову підкорити лише напередодні загибелі Перської імперії. Останні Ахеменіди втратили індійські території. Сатрапи Малої Азії воювали один з одним і всі разом — проти перського царя. Почастішали двірські змови й перевороти.
У 358 р. до н. е. царем Персії став Артаксеркс III, в особі якого «заповзятість Ахеменідів блимнула гаснучим вогником». Він спробував відродити Перську державу в її колишніх кордонах, проте історія відвела йому для цього занадто мало часу — лише два десятки років. У 337 р. до н. е. Артаксеркса III отруїли царський лікар та один із євнухів царського гарему. Царевбивці посадили на трон Артаксерксового сина Арсеса, проте вже наступного року Арсес та його сім’я залишили цей світ стараннями змовників. Бунтівні вельможі зробили царем держави Ахеменідів вірменського сатрапа Кодамона, який узяв собі тронне ім’я Дарія III. Історики констатують, що доля і йому не подарувала достатньо часу для наведення порядку в державі.

Тимчасом нове страшне лихо стукалося в двері Перської держави: помститися персам за кривди, завдані ними еллінам, узявся зі своїм військом юний Алексацдр Македонський. Перша битва між військами Дарія III та греко-македонцями відбулася влітку 334 р. до н. е. поблизу річки Гранік. Поліетнічне перське військо своєю організацією (його підрозділи формувалися за етнічною ознакою та за видом зброї, що не сприяло його боєздатності) і тактикою ведення бою поступалося греко-македонським фалангам, тому зазнало в цій битві цілковитої поразки. Восени наступного року чергову велику битву — цього разу при Іссі, на кордоні Кілікії та Сирії — перси програли ще ганебніше. В розпалі бою у Дарія III здали нерви, він кинувся втікати, залишивши напризволяще не лише військо, а й свою сім’ю — матір, дружину, двох доньок і малолітнього сина, після чого, зрозуміло, його доблесні воїни також почали панічно відступати, причому в неймовірній товчії передавили один одного в більшій кількості, аніж їх знищили воїни Александра Македонського. Востаннє дві військові потуги помірялися силою восени 331 р. до н. е. в місцевості Гавгамели, на території Сирії. Дарій III і цього разу вкрив себе ганьбою, накивавши п’ятами. Поразка перського війська біля Гавгамел була вирішальною, після цієї битви греко-македонці взяли Сузи, Персеполь і Пасаргади, де зберігалися основні скарбниці Ахеменідів. У Персеполі Александр власноручно підпалив царський палац — символ величі Ахеменідів, причому вчинив цей вандальський акт, на думку одних, нерозважливо, на думку інших — цілком свідомо, щоб помститися персам за спалення ними афінського Акрополя, зруйнування міст і храмів Аттики. Дарій III намагався врятуватися втечею до Східного Ірану, але саме там його підстерегла смерть від руки бактрійського сатрапа Бесса. Отож, у 330р. до н. е. колишня велетенська держава Ахеменідів, володарів півсвіту, покірливо лежала біля ніг Александра Македонського. її стрімке падіння в небуття стало поворотним пунктом світової історії, бо, за словами історика, «Схід, який вже втратив свою таємничість як географічна одиниця та як соціальне поняття, тепер втратив і своє значення».

Держава Ахеменідів у V—IV ст. до н. е. та її загибель. Історія Стародавнього Ірану. Держава Ахеменідів

Попередня сторінка Історія Стародавнього Сходу

ЗМІСТ

Наступна сторінка Історія Стародавнього Сходу

 

Комментарии закрыты.