Пандар порушує клятву. Битва. Троянський цикл міфів.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Пандар порушує клятву. Битва. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Викладено за поемою Гомера «Іліада»

Коли Менелай з Парісом вирішили стати на герць, безсмертні боги бенкетували в чертогах Зевса. Юна богиня Геба розливала нектар у келихи. Бенкетували боги, дивлячись з високого Олімпу на Трою. Зевс, глузуючи з Гери, почав говорити, що припинить він кровопролитні чвари троянців і греків, бо переміг Менелай. Але богиня Гера прохала Зевса послати до війська троянців войовницю Афіну, щоб вона підбурила когось зламати дану клятву. Ніби проти своєї волі погодився громовержець Зевс. Швидко ясною зіркою прилинула з Олімпу богиня Афіна і впала серед троянського війська. Дуже здивувалися всі троянці, не знали вони, що значить це знамення: чи знову почнеться кривава січа, чи, може, це знак Зевса, що треба укласти мир? А Афіна в образі Лаодока, Антенорового сина, підійшла до знаменитого стрільця з лука Пандара і умовила його вразити смертоносною стрілою Менелая. Погодився Пандар. Схопив він свій лук, дістав гостру стрілу, прикликав на допомогу Аполлона і пустив стрілу. Задзвеніла тятива тугого лука, злетіла стріла, і напевне загинув би Менелай, та відхилила її Афіна, і вдарила стріла Менелая в ту частину тіла, яка захищена була подвійною бронею. Пробила стріла панцир і вп’ялася в тіло Менелая. Рана була не- глибока, але все-таки полилося з неї багато крові. Вжахнувся Агамемнон, побачивши, що брат його поранений. Але заспокоїв його Менелай. Звелів покликати лікаря, героя Махаона, Агамемнон. Оглянув рану Махаон і присипав її ліками. Поки Агамемнон та інші герої клопоталися з пораненим Менелаєм, троянці вже наступали на греків. Поспішив до війська Агамемнон і почав шикувати його ряди й запалювати воїнів до бою. (Троянський цикл)
Лише голоси вождів лунали у війську греків, мовчки йшли воїни. А троянці наступали з голосними покликами. У грецьких військах перед вела Афіна Паллада, а в троянських — бурхливий бог війни Арес. Закипів рукопашний бій. Змішались переможні крики й стогін умираючих.
Почали відступати під тиском греків троянці, ще дружніше напали на них греки. Побачивши це, запалав гнівом бог Аполлон, захисник троянців; голосно вигукнув він:
— Сміливіш уперед, троянці! Не думайте, що з каменю груди греків і з заліза їхні тіла. Дивіться, сьогодні не б’ється серед них і великий Ахілл — гнівний сидить він у своєму шатрі. (Троянський цикл)
Цим покликом піддав духу бог-стріловержець троянцям. Ще кровопролитнішою стала битва. Багато загинуло героїв. Запалювала Афіна Паллада греків. У цій битві дала вона незламну силу цареві Діомеду, синові Тідея. Незабаром подалися троянці.
Побачивши Діомеда, знаменитий стрілець Пандар натягнув свій лук і пустив у нього стрілу. Вп’ялася стріла в плече Діомедові, і залився його панцир гарячою кров’ю. Зрадів Пандар — гадав він, що на смерть поранив Діомеда. Гучним голосом почав підбадьорювати він троянців, говорячи, що на смерть поранений Діомед. А Діомед покликав героя Сфенела і просив його вийняти з рани стрілу. Витягнув стрілу Сфенел. Голосно почав благати Діомед Афіну Палладу дати йому вбити того, хто поранив його стрілою. Стала Афіна Паллада перед Діомедом. Вона наділила його великою силою й неприборканою мужністю. Звеліла Діомедові богиня сміливо кинутись у бій і не нападати лише на безсмертних богів. Тільки богиню Афродіту міг він уразити своїм списом. Ніби поранений лев, що в ньому легка рана лише подесятерила силу і ще дужче розпалила лютістю, кинувся в бій Діомед. (Троянський цикл)
Побачивши, як лютує в бою Діомед, герой Еней швидко пішов по рядах троянських воїнів розшукувати Пандара. Умовив Еней Пандара напасти на Діомеда. Зійшов на колісницю Енея мужній Пандар, і понеслися вони проти Діомеда. (Троянський цикл)
Побачивши на колісниці двох знаменитих героїв, Енея і Пандара, почав радити Діомедові друг його Сфенел ухилитися від боротьби з такими героями. Але з обуренням відкинув цю пораду могутній герой. Швидко наближалася до Діомеда Енеєва колісниця. Махнув списом Пандар і кинув ним у щит Діомеда. Пробив спис щита і вдарився в панцир, але панцир захистив Діомеда. А Пандар уже радів, думаючи, що на смерть поранив Тідеєвого сина. Метнув свій спис Діомед. Звалився з колісниці мертвим Пандар. Швидко скочив на землю Еней. Прикрившись щитом, з величезним списом у руках, приготувався він захищати труп Пандара. А Діомед схопив величезний камінь, якого не підняли б і двоє людей, і однією рукою кинув його із страшною силою в Енея і влучив йому в коліно. Упав на коліна Еней і напевне загинув би, якби не наспіла йому на допомогу мати його, богиня Афродіта. Вона закрила своїми шатами Енея і хотіла винести його з бойовища. (Троянський цикл)
Кинувся до богині Діомед і поранив її своїм важким списом у ніжну руку. Голосно скрикнула богиня і випустила з своїх обіймів Енея. Але бог Аполлон повив його чорною хмарою. А Діомед грізно крикнув богині Афродіті:
— Зникни, дочко Зевса! Покинь криваву битву! Хіба не досить з тебе того, що ти зводиш слабих жінок!
Покинула богиня кохання бойовище, а Діомед знову напав на Енея. Три рази нападав на нього син Тідея, і три рази відбивав його Аполлон. Коли ж учетверте напав на Енея Діомед, грізно крикнув йому Аполлон:
— Опам’ятайся, сину Тідея! Відступи й не насмілюйся нападати на безсмертних! Ніколи не будуть смертні рівні за силою богам! (Троянський цикл)
Злякався Діомед, почувши голос грізного бога Аполлона, і відступив. А Аполлон переніс Енея в свій храм у Трою. Там зцілили Енея богиня Лета і Аполлонова сестра, богиня Артеміда, а на полі битви Аполлон створив привид Енея, і навколо цього привида закипів упертий бій.
Поранена Діомедом богиня Афродіта тим часом понеслася з поля бою до того місця, де сидів Арес, бурхливий бог війни. Голосно стогнучи від болю, ублагала вона бога дати їй його колісницю: на ній швидко прилинула вона на світлий Олімп. Там припала вона із сльозами до колін матері Діони і скаржилася їй на те, що поранив її Діомед. Витерла їй рану Діона і зцілила руку. А Афіна і Гера, насміхаючись над Афродітою, говорили великому громовержцеві Зевсу:
— Чи не другу якусь ахеянку умовляла богиня Афродіта втікати з кимсь з її улюблених троянців? Може, вона подряпала собі до крові руку, пестячи цю ахеянку?
Усміхнувся Зевс, покликав до себе Афродіту і сказав їй:
— Доню мила, не твоя справа ті шумливі битви! Відай ти шлюбом і коханням, а битви залиш бурхливому богові Аресу і войовниці Афіні. (Троянський цикл)
А на полі битви й далі кипів бій навколо привида Енея, створеного Аполлоном. Бог Аполлон понісся до Ареса і прохав його вгамувати Діомеда. Послухався Аполлона покритий кров’ю бог битв. Він понісся збудити мужність троянців, прибравши образ героя фракійця Акаманта. Ще лютішим мав стати бій. Повернувся на бойовище і зцілений Еней. Зраділи троянці, побачивши його неушкодженим. Знову вишикувалися троянські ряди, що змішалися було, і почали насувати на греків. Наче надгірні грозові хмари, яких не гонять своїм поривним диханням бурхливі вітри, чекали греки троянців, що наближалися. Запалювали до битви греків обидва герої Аякси, Одіссей і Діомед. Обходив ряди їх і цар Агамемнон, виблискуючи своїм панциром і зброєю. Знову закипіла битва. Один за одним падали герої, і темрява смерті повивала їхні очі. Попереду троянців бився Гектор. Йому допомагав сам бог війни Арес і грізна богиня битви Енюо. Герой Діомед, побачивши бога Ареса, відступив назад і вигукнув, звертаючись до греків:
— Друзі, чого ми дивуємось, що з такою відвагою б’ється Гектор? Адже поруч нього б’ється і допомагає йому сам бог війни Арес. Відступайте, друзі, не насмілюйтеся ставати до бою з богами.
Дедалі дужче тиснули греків троянці. Упав у бою і юний син Геракла Тліполем, убитий списом сина Зевса Сарпедона. Але й Сарпедон поранений був Тліполемом у стегно. Насилу винесли з битви друзі Сарпедона, не встигши вийняти з його рани списа. Побачивши Гектора, що проходив, почав благати його Сарпедон ущент розбити греків. Знову кинувся в бій Гектор, багатьох героїв на смерть уразив він своїм списом. Ще сміливіше потисли греків троянці. (Троянський цикл)
Побачивши це, богиня Гера покликала богиню Афіну і разом з нею почала швидко споряджатися до бою, щоб угамувати Ареса. Запрягли з допомогою Геби богині в дивну колісницю коней. Афіна одяглась у панцир, наділа на голову важкий свій шолом, через плече перекинула егіду з головою горгони Медузи і зійшла з списом у руках на колісницю богині Гери, і та швидко по- гнала коней. Коли неслись богині з високого Олімпу, побачили вони Зевса, який один сидів на високому горбі; затримала коней Гера і сказала громовержцеві:
— Невже не гніваєшся ти, Зевсе, на лютого Ареса за те, що губить він стількох героїв? Я бачу, як цьому радіють Аполлон і Афродіта. Невже ти розгніваєшся на мене, якщо вгамую я бога Ареса?
Відповів їй егідодержавний Зевс:
— Іди! Нехай виступить проти Ареса богиня-войовниця Афіна Паллада. Ніхто з безсмертних не вміє так, як вона, тяжко засмучувати Ареса.
Швидко погнала коней далі богиня Гера. Коли примчала до стоку двох річок — Сімоїсу і Скамандру — богині зійшли з колісниці, випрягли коней і повили їх чорною хмарою. Гера, прибравши образ Стентора, мужа з могутнім голосом, закликала греків мужньо битися з троянцями. Афіна Паллада підійшла до Діомеда. Він обтирав рану, завдану йому Пандаром. Почала докоряти йому Паллада і за те, що ухилився він від битви, і за те, що боїться він битися з троянцями. Не зробив би так батько його, славетний войовник Тідей. Але Діомед відповів богині:
— Ні, ясноока дочко громовержця Зевса, не боюся я ставати до бою з героями Трої! Я пам’ятаю тільки, що ти звеліла мені не ставати до бою з безсмертними богами. (Троянський цикл)
Сказала тоді Афіна Діомедові:
— О Тідеїв сину, улюбленцю Афіни, тепер не бійся ні Ареса, ні будь-кого з інших богів! Я сама буду твоєю помічницею. Іди швидше в бій проти Ареса. Ще недавно він обіцяв допомагати грекам, а тепер, віроломний, допомагає троянцям.
Стала на колісницю Діомеда Афіна Паллада замість Сфенела. Застогнала дубова вісь колісниці під вагою богині. Погнала коней богиня, незрима для Ареса, прямо на нього в ту хвилину, коли він знімав панцир з убитого героя Періфанта. Побачивши Діомеда, що стояв поруч Афіни, Арес залишив труп убитого ним героя Періфанта, з якого знімав він панцир, і кинув спис у сина Тідея. Відхилила спис Афіна, і він пролетів мимо. Подесятерила Афіна сили Діомеда, він уразив Ареса списом і вирвав назад спис із рани. Так страшно скрикнув Арес, наче скрикнуло разом десять тисяч воїнів. Здригнулись усі воїни троянські і грецькі від жахливого крику. Повитий чорними хмарами, швидко знісся бурхливий Арес на світлий Олімп. Там сів він коло Зевса і скаржився йому на Афіну Палладу за те, що допомогла вона Діомедові поранити його. Грізно поглянув на сина Зевс. Ненависний був йому Арес за любов до кривавих битв; і сказав він синові, що якби не був він його сином, давно скинув би він його в похмурий Тартар. Припинив свої скарги невгамовний Арес. Зевс покликав божественного лікаря Паона, і той швидко зцілив Аресову рану. А Геба обмила Ареса і вбрала його в розкішні шати. Повернулись на світлий Олімп і богині Гера з Афіною. Так угамували вони ненаситного битвами бога війни Ареса.
А під мурами Трої й далі кипіла битва. Знов почали тиснути троянців греки. Багато славних троянців повергли в прах Аякс, Діомед, Менелай, Агамемнон та інші герої і зняли з убитих їх розкішну зброю. Бачачи, що недалека вже повна поразка троянців, син Пріама, провісник Гелен, почав благати блискучошоломного Гектора і сина Афродіти Енея, щоб підбадьорили вони троянців і поспішили швидше в Трою умилостивити багатими дарами богиню Афіну. Послухав Гектор брата. Він знову піддав духу троянцям, і вони відбили натиск греків.

Пандар порушує клятву. Битва. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Повернутися на сторінку Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Повернутися на сторінку Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)