• Реклама

Греки в Авліді. Троянський цикл міфів.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Греки в Авліді. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Викладено за трагедією Евріпіда «Іфігенія в Авліді»

Коли всі грецькі кораблі зібралися знову в Авліді (Авліда — місто на березі протоки, що відділяє острів Евбею від середньої Греції), греки витягли їх на берег. На березі утворився величезний військовий табір. Багато героїв залишило Авліду. Вони повернулися додому. Покинув Авліду і проводир всього війська цар Агамемнон. Ніхто не знав, коли ж можна буде знову вирушати в похід у Трою. Але як бути грекам? Потрібен провідник, який указав би їм шлях до берегів Трої. Цей шлях міг указати їм тільки Телеф, з яким недавно билися греки. Під час бою поранив Телефа Ахілл у стегно. Хоч як лікував Телеф свою рану — ніщо не помагало. Рана боліла все дужче, біль ставав нестерпнішим. Нарешті, змучений стражданнями, Телеф рушив у Дельфи і там запитав Аполлона, як загоїти йому рану. Піфія дала відповідь, що зцілити Телефа може лише той, хто його поранив. Одягнений у лахміття, на милицях, під виглядом жебрака прийшов Телеф у Мікени до палацу Агамемнона; він вирішив просити царя Мікен, щоб той умовив Ахілла загоїти рану. Перша побачила Телефа дружина Агамемнона Клітемнестра. Він відкрив їй, хто він є, а Клітемнестра дала пораду Телефові, коли увійде Агамемнон, взяти з колиски немовля Ореста, сина Агамемнона, підбігти до жертовника й погрожувати, що він розтрощить об жертовник Орестові голову, якщо Агамемнон відмовиться допомогти йому зцілитися від рани. Телеф зробив так, як звеліла йому Клітемнестра. Злякався Агамемнон, що вб’є сина Телеф. Він погодився допомогти йому й зробив це охоче, знаючи, що тільки Телеф може вказати грекам шлях до Трої. Послав Агамемнон послів по Ахілла. Здивований був Ахілл, він не міг зрозуміти, як може він, не знаючи лікарського мистецтва, зцілити Телефову рану. Але наймудріший з героїв, Одіссей, сказав Ахіллові, що не треба йому бути лікарем, що залізом з вістря списа, яким завдано рану Телефові, зцілить Ахілл рану. Зараз же зішкребли заліза з Ахіллового списа, посипали рану Телефа, і рана враз загоїлась. Зрадів Телеф. Він погодився в нагороду за зцілення вести флот греків до троянських берегів, від чого раніше так уперто відмовлявся. (Троянський цикл міфів)
Знайдено було, нарешті, провідника, але все ж не могли відпливти греки з Авліди: на морі весь час був су-противний вітер. Цей вітер послала богиня Артеміда, яка розгнівалась на Агамемнона за те, що вбив він її священну лань. Даремно чекали герої, що вітер зміниться,— він, не вщухаючи, віяв увесь час у тому ж напрямі. Нудилися в бездіяльності герої. Почалися в таборі хвороби, ремствування серед воїнів. Боялися навіть їх повстання. Нарешті провісник Калхас оголосив вождям греків:
— Аж тоді змилостивиться богиня Артеміда над греками, коли принесуть їй у жертву прекрасну дочку Агамемнона Іфігенію. (Троянський цикл міфів)
Засмутився Агамемнон, коли дізнався про це, вернувшись в Авліду. Він ладен був навіть зректися походу під Трою, аби тільки зберегти життя своїй дочці. Довго вмовляв його Менелай скоритись волі Артеміди; нарешті погодився Агамемнон і послав у Мікени до Клітемнестри гінця, який мав переказати їй, утаївши справжню причину, що Агамемнон велить їй привезти Іфігенію в Авліду — Ахілл нібито хоче, перш ніж вирушити в похід, заручитися з Іфігенією. Послав гінця в Мікени Агамемнон, і ще більше стало йому шкода дочки. Потай від усіх послав він другого гінця, якому звелів переказати Клітемнестрі, щоб не везла вона в Авліду Іфігенію. Але цього другого гінця перейняв Менелай. У гніві докоряв він Агамемнонові за те, що він робить так, як може робити лише той, хто зраджує спільну справу.
Довго докоряв Агамемнонові Менелай. Зчинилася гаряча суперечка між братами. Цю суперечку перервав вісник; він сповістив, що тільки-но прибули до табору греків Клітемнестра з Іфігенією й маленьким Орестом і зупинилися біля джерела коло самого табору. (Троянський цикл міфів)

В розпачі був Агамемнон. Невже йому судилося втратити улюблену дочку Іфігенію, невже сам він муситиме вести її на смерть, вести, щоб заколоти її біля жертовника Артеміди? Бачачи горе свого брата, ладен навіть і Менелай відмовитися від такої його жертви. Але Агамемнон знає, що Калхас оповістить волю богині Артеміди всьому війську, і тоді змусять його принести в жертву Іфігенію. Навіть якщо Калхас не оголосить про волю богині, скаже всім про це Одіссей, адже й він знає волю богині.
Сповнений глибокого смутку, пішов Агамемнон назустріч дружині й дочці. Він намагався вдавати з себе спокійного й веселого. Але це не вдалося йому. Відразу побачила Іфігенія, що батько її чимось глибоко засмучений. Почала вона розпитувати батька, але нічого не сказав він їй. Нічого не сказав і дружині своїй Агамемнон, він тільки умовляв її поїхати в Мікени: не хотів Агамемнон, щоб Клітемнестра була свідком смерті дочки. Нарешті залишив Агамемнон дружину й дочку і пішов до Калхаса: він хотів запитати його, чи не можна якось урятувати дочку. (Троянський цикл міфів)
Тільки-но вийшов з шатра Агамемнон, як прийшов Ахілл. Він хотів бачити царя Мікен, щоб зажадати від нього негайного виступу проти Трої. Набридло Ахіллові сидіти без діла в Авліді, та й його мірмідоняни хвилювались і вимагали, щоб їх або вели в похід, або відпустили додому. Коли Клітемнестра дізналася, хто цей герой, що питає Агамемнона, вона звернулась до Ахілла і вітала його як жениха своєї дочки. Здивувався Ахілл. Адже він ніколи не говорив Агамемнону про те, що хоче взяти за дружину його дочку. Зніяковіла Клітемнестра, довідавшись, що Ахілл ніколи не помишляв про одруження з Іфігенією, і не знала, що сказати Ахіллові. Але тут прийшов той самий раб, якого посилав Агамемнон з другою звісткою в Мікени. Відкрив він Клітемнестрі, навіщо викликав її з Іфігенією в Авліду Агамемнон. Вжахнулася Клітемнестра. Вона мала втратити дочку. У кого шукати їй захисту? Уклякла вона перед Ахіллом, ридаючи, обняла його коліна і благала про захист, заклинаючи матір’ю його, великою дочкою Нерея Фетідою. Заприсягся Ахілл, бачачи розпач Клітемнестри, віщим морським старцем, богом Нереєм допомогти їй. Він клявся, що не дасть нікому навіть доторкнутися до Іфігенії. Швидко пішов Ахілл з шатра Агамемнона, щоб одягтися в панцир. (Троянський цикл міфів)
Коли повернувся в шатро Агамемнон, Клітемнестра почала з гнівом докоряти йому за те, що він наважився згубити власну дочку.
Що міг відповісти їй нещасний Агамемнон? Адже не з своєї волі зважився він принести в жертву богині Артеміді рідну дочку. Несила йому було зробити інакше. Він міг лише сказати, що якби навіть і зважив він на благання дружини й дочки, то розгнівані греки вбили б і його, і всіх його близьких, бо для добра всієї Греції приносять у жертву Іфігенію. (Троянський цикл міфів)
У таборі почалося вже сильне заворушення. Мірмідоняни ледве не побили камінням Ахілла, коли оповістив він, що не дасть принести в жертву ту, кого обіцяно йому за дружину. Усі воїни під проводом Одіссея зі зброєю в руках кинулися до шатра Агамемнона. Ахілл з мечем у руках, прикрившись щитом, став біля входу в шатро, готовий до останньої краплі крові боронити Іфігенію.
Але тут зупинила всіх, готових уже почати кривавий бій, Іфігенія. Голосно сказала вона, що готова сама добровільно йти під жертовний ніж заради спільної справи. Не хоче вона противитися волі великої Зевсової дочки Артеміди. Нехай принесуть її в жертву, вічним пам’ятником їй будуть руїни Трої, коли здобудуть її греки. Умовила вона героя Ахілла не захищати її, не починати міжусобної битви. Скорився волі Іфігенії Ахілл, хоч шкода було йому прекрасної діви, яку він покохав за її велику рішучість жертвувати собою для загального добра.
Спокійно пішла Іфігенія туди, де споруджений був жертовник на честь богині Артеміди. Прекрасна й велична пройшла посеред незчисленних рядів воїнів Іфігенія і стала біля жертовника. Заплакав Агамемнон, поглянувши на свою юну дочку і, щоб не бачити її смерті, закрив голову своїм широким плащем. Спокійно стояла біля жертовника Іфігенія. Всі зберігали, за велінням оповісника Тальфібія, глибоку мовчанку. Віщий Калхас вийняв з піхов жертовний ніж і поклав його в золотий кошик. На голову діви надів він вінок, як на жертву, яку ведуть до вівтаря. Вийшов з рядів воїнів Ахілл. Він узяв посудину зі священною водою і жертовне борошно з сіллю, окропив водою Іфігенію й жертовник, посипав борошном голову діви й голосно гукнув богині Артеміді, благаючи її послати війську щасливе плавання до троянських берегів і перемогу над ворогом. Узяв Калхас у руку жертовний ніж. Усі завмерли. Ось заніс він ніж, щоб уразити ним Іфігенію. Ось торкнувся вже ніж діви. Але не впала з передсмертним стогоном біля жертовника Іфігенія. Сталося велике чудо. Богиня Артеміда вихопила Іфігенію, і замість неї біля вівтаря, забризкуючи його кров’ю, билася у передсмертних корчах лань, уражена ножем Калхаса. Вражені чудом, скрикнули усі як один воїни. Голосно й радісно скрикнув і віщий Калхас:
— Ось та жертва, якої вимагала велика дочка громовержця Зевса Артеміда! Радійте, греки, нам обіцяє богиня щасливе плавання і перемогу над Троєю. (Троянський цикл міфів)
І справді, не була ще на жертовнику спалена лань, послана Артемідою, як уже змінився вітер на попутний. Поспішно почали збиратися греки у далекий похід. Усе в таборі тріумфувало. А Агамемнон поспішив до свого шатра переказати Клітемнестрі про те, що сталося біля жертовника, і прискорити її повернення в Мікени. (Троянський цикл міфів)
Богиня Артеміда, вихопивши біля жертовника Іфігенію, перенесла її на береги Евксінського Понту, в далеку Тавріду (Сучасний Крим). Там стала жрицею богині прекрасна дочка Агамемнона Іфігенія.

Греки в Авліді. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

 

Комментарии закрыты.