Ясон і Медея в Корінфі. Смерть Ясона. Аргонавти.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Ясон і Медея в Корінфі. Смерть Ясона. Аргонавти. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Викладено за трагедією Евріпіда «Медея»

Після вбивства Пелія вигнані з Іолка Ясон і Медея оселилися у царя Креонта в Корінфі. Двоє синів народилося у Медеї. Здавалося, щасливі мали бути навіть і на чужині Ясон і Медея. Та не судила доля щастя ні Ясонові, ні Медеї. Ясон, полонившись вродою дочки Креонта Главки, зрадив клятвам, даним у Колхіді Медеї ще тоді, коли дістав від неї чарівну мазь. Він зрадив ту, за допомогою якої здійснив великий подвиг. Він вирішив одружитись з Главкою, і цар Креонт погодився віддати свою дочку за дружину знаменитому героєві.
Коли Медея дізналась про зраду Ясона, розпач пройняв її. Як і раніше, любила Медея Ясона. Наче обернувшись у бездушний камінь, сиділа Медея, поринувши в смуток. Вона не їла, не пила, не слухала слів утіхи. Потроху шалений гнів охоплював Медею. Не може змиритися невгамовний дух Медеї. Хіба може стерпіти вона, дочка царя Колхіди, сина світлосяйного Геліоса, щоб перемогли вороги її, щоб вони знущались з неї? Ні, страшна в гніві Медея, помста її має бути жахлива у своїй жорстокості. О! Медея помститься і Ясонові, і Главці, і батькові її Креонтові.
Усе клене Медея в несамовитому гніві. Вона проклинає дітей своїх, проклинає Ясона. Страждає Медея і благає богів, щоб відібрали вони відразу в неї життя ударом блискавки. Що, крім помсти, залишилося їй у житті? Смерть кличе Медея, це буде кінцем її мук, смерть звільнить її від горя. За що так жорстоко повівся з нею Ясон, з нею, що врятувала його, допомогла, приспавши дракона, здобути золоте руно, що заради врятування його заманила у засідку свого брата і вбила заради Ясона Пелія? Кличе Медея Зевса і богиню правосуддя Феміду за свідків того, як несправедливо повівся з нею Ясон. Все дужча й дужча рішучість Медеї помститись Ясонові.
Та ось приходить Креонт. Він заявляє Медеї, що вона мусить негайно покинути Корінф. Боїться Медеї Креонт, він знає, яка страшна Медея в гніві, знає, які могутні чари її; адже вона може згубити і дочку його, і його самого.
А Медея, щоб виграти час для помсти, удає, що скоряється Креонтові, що визнає його право вигнати її, але просить його тільки про одне — дозволити їй залишитися ще на один день у Корінфі. Погодився Креонт, не підозрюючи того, що цим сам прирік себе на загибель; але він погрожує Медеї, що віддасть на страту і її, і її синів, якщо застануть в Корінфі Медею перші промені сонця. Знає Медея, що страти їй нема чого боятися. Швидше від неї загине Креонт, недаремно присягалася вона блідоликою богинею Селеною і своєю покровителькою Гекатою згубити своїх ворогів. Ні, не вона, а вони не уникнуть кари. Невже стане вона, онука бога Геліоса, посміховищем нащадків Сізіфа і нареченої Ясона!
Даремно каже Медеї Ясон, що для її добра і для добра дітей одружиться він з Главкою, що сини його знайдуть опору в своїх майбутніх братах, якщо пошлють йому боги дітей у новому шлюбі. Не може Медея вірити щирості Ясонових слів, вона докоряє Ясонові за зраду, погрожує йому гнівом богів, не хоче вона слухати його. Тепер ненависний їй Ясон, якого так кохала вона колись, для якого забула отця, неньку, брата й батьківщину. Розгніваний йде Ясон, а вслід йому несуться насмішки й погрози Медеї.
У цей час приходить до Корінфа, по дорозі з Дельф у Троісену (Місто в Арголіді на Пелопоннесі), Егей, цар Афін. Приязно вітає він Медею і запитує її, чим вона засмучена. Оповідає про своє горе Медея і благає царя Афін дати їй, вигнанниці, забутій чоловіком, притулок в Афінах. Вона обіцяє Егеєві допомогти своїми чарами, що матиме він численних нащадків, не залишиться бездітним, як досі, тільки б дав притулок їй. Присягається Егей дати притулок Медеї. Він присягається богинею землі Геєю, Геліосом, Медеїним дідом, усіма богами Олімпу, що не видасть Медею її ворогам. Тільки одну умову ставить Егей Медеї: вона повинна сама, без його допомоги, прийти до Афін, бо не хоче він сваритися з царем Корінфа.
Забезпечивши себе притулком, Медея починає виконувати задуману помсту. Вона наважується не тільки згубити Креонта й дочку його Главку, а й повбивати своїх дітей, дітей Ясона. Вона посилає свою служницю по Ясона. Приходить Ясон. Покірну удає з себе Медея, ніби примирилася вона зі своєю долею і з рішенням Ясона і просить його тільки про одне: щоб він умовив Креонта залишити в Корінфі її синів. Приходять і діти. Побачивши їх, плаче Медея, вона обнімає, цілує своїх синів, вона любить їх, але жадоба помсти дужча від любові до дітей.
Але як згубити Главку і Креонта? І ось під приводом того, що вона прагне схилити Главку, щоб залишилися її діти в новому домі Ясона, Медея посилає Главці в подарунок дорогоцінне вбрання й золотий вінець. Оцей подарунок і несе з собою загибель. Тільки-но вдягла Главка вбрання і вінець, надіслані Медеєю, як отрута, що нею насичені вони були, просочилася в її тіло; як мідний обруч, стискає їй голову вінець. Одяг палить вогнем її тіло. В страшних муках умирає Главка. Поспішає до неї на допомогу батько, він обнімає нещасну дочку, але одяг прилипає й до нього. Він намагається відірвати цей одяг від тіла, але з ним разом відриває й шматки свого тіла. І Креонт загинув від дару Медеї.
З тріумфом чує Медея, стоячи біля свого палацу, про загибель Креонта і Главки, але їхня смерть не заспокоїла жадоби помсти Медеї: адже ж вона наважилася убити своїх дітей, щоб завдати ще дужчих страждань Ясонові. Тепер спонукає Медею зважитися на це вбивство й те, що вона знає, яка доля загрожує її синам, коли Креонтові родичі мститимуться їм за злочин їхньої матері. Швидко пішла Медея до палацу, і зразу почулися там крики і стогін її синів. Рідна мати вбила їх. А Ясон, коли загинули Креонт і дочка його, Главка, від дружини його Медеї, в страху перед тим, що Креонтові родичі, помщаючись, згублять його синів, поспішає до себе в палац. Двері до палацу замкнені, і Ясон хоче зламати їх. Як ось у повітрі на запряженій драконами колісниці, надісланій богом Геліосом, з’являється Медея; біля її ніг лежать вбиті сини. Жах охопив Ясона. Він благає Медею залишити йому хоч би тіла його синів, щоб він сам міг поховати їх. Але й цієї втіхи не дає йому Медея і швидко зникає на чудесній колісниці.
Безрадісне було все дальше життя Ясона. Ніде не знаходив він собі пристановища надовго. Раз проходив він через Істм, повз те місце, де стояв витягнений на берег корабель «Арго», присвячений аргонавтами богу моря Посейдонові. Натомлений Ясон приліг у затінку «Арго» під його кормою, щоб відпочити, і заснув. Коли Ясон спокійно спав, звалилася корма струхлявілого «Арго» й поховала під своїми уламками сплячого Ясона.

Ясон і Медея в Корінфі. Смерть Ясона. Аргонавти. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Повернутися на сторінку Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Повернутися на сторінку Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

Повернутися на сторінку Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)