• Реклама

Царство похмурого Аїда (Плутона). Міф про Аїда.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Царство похмурого Аїда (Плутона). Міф про Аїда. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Давні греки уявляли собі царство Аїда, царство душ померлих, похмурим і страшним, а «загробне життя» — лихом. Недарма тінь Ахілла, викликана Одіссеєм з підземного царства, говорить, що краще бути останнім батраком на землі, ніж царем у царстві Аїда

Глибоко під землею панує невблаганний, похмурий брат Зевса Аїд. Повне мороку й страхіть його царство. Ніколи не проникає туди радісне проміння ясного сонця. Бездонні прірви ведуть з поверхні землі в сумне царство Аїда. Темні ріки течуть у ньому. Там протікає священна ріка Стікс, яка все леденить і водами якої присягаються самі боги.
Котять там свої хвилі Коціт і Ахеронт; душі померлих наповнюють своїм сумним стогоном їхні похмурі береги. В підземному царстві струменіють води джерела Лети (Звідси вислів «кануло в Лету», тобто забуто назавжди), що дають забуття всього земного. Похмурими полями царства Аїда, що позаростали блідими квітами асфодела (Асфодел — дикий тюльпан), витають безтілесні, легкі тіні померлих. Вони нарікають на своє безрадісне життя без світла і без бажань. Тихо лунає їхній стогін, ледве вловимий, подібний до шелесту зів’ялого листя, гнаного осіннім вітром. Немає нікому вороття з цього царства смутку. Триголовий пекельний пес Кербер (Інакше — Цербер), на шиї якого плазують з грізним шипінням змії, вартує при виході. Суворий старий Харон, перевізник душ померлих, не повезе через темні води Ахеронту жодної душі назад, туди, де яскраво світить сонце життя. На вічне, безрадісне існування приречені душі померлих у похмурому царстві Аїда.
У цьому царстві, до якого не доходять ні світло, ні радість, ні печалі земного життя, править Зевсів брат Аїд. Він сидить на золотому троні зі своєю дружиною Персефоною. Йому слугують невблаганні богині помсти Ерінії. Грізні, з бичами і зміями, переслідують вони злочинця: не дають йому ні хвилини спокою і мучать його докорами сумління; ніде не можна сховатися від них, всюди знаходять вони свою жертву. Біля трону Аїда сидять судді царства померлих — Мінос і Радаманф. Тут же, коло трону, бог смерті Танат з мечем у руках, у чорному плащі, з величезними чорними крилами. Могильним холодом віють ці крила, коли прилітає Танат до ложа вмираючого, щоб зрізати своїм мечем пасмо волосся з його голови і вирвати душу. Поряд з Танатом і похмурі Кери. На крилах своїх носяться вони, несамовиті, полем бою. Кери радіють, бачачи, як один за одним падають убиті герої; своїми криваво-червоними губами припадають вони до ран, жадібно п’ють гарячу кров убитих і виривають з тіла їхні душі.
Тут же, біля трону Аїда, і прекрасний юний бог сну Гіпнос. Він нечутно носиться на своїх крилах над землею з маківками в руках і ллє з рога снодійний напій. Ніжно дотикається він своїм чудесним жезлом до людських очей, тихо склеплює повіки і занурює смертних у солодкий сон. Могутній бог Гіпнос, не можуть опиратися йому ні смертні, ні боги, ні навіть сам громовержець Зевс: і йому Гіпнос склеплює грізні очі і занурює його в глибокий сон. (Міф про Аїда)

Витають у похмурому царстві Аїда і боги сновидінь. Є серед них боги, які дають віщі й радісні сновидіння, але є боги і страшних, гнітючих сновидінь, що лякають і мучать людей. Є боги і облудних снів, вони вводять людину в оману і часто ведуть її до загибелі.
Царство невблаганного Аїда повне мороку й страхіть. Там бродить у пітьмі жахливий привид Емпуса з ослячими ногами; він, заманивши хитрощами в нічній темряві людей у відлюдне місце, випиває всю кров і пожирає їх ще трепетне тіло. Там бродить і потворна Ламія; вона вночі пробирається у спальню щасливих матерів і викрадає в них дітей, щоб напитися їхньої крові. Над усіма привидами й потворами панує велика богиня Геката. Три тіла й три голови має вона. Безмісячної ночі блукає вона у глибокій пітьмі по шляхах і біля могил з усім своїм жахливим почтом, оточена стігійськими собаками (Потворні собаки підземного царства Аїда, з берегів підземної ріки Стіксу). Вона посилає страхіття і тяжкі сни на землю і губить людей. Гекату прикликають як помічницю в чаклунстві, але вона ж таки і єдина помічниця проти чаклування для тих, які шанують її та приносять їй на роздоріжжях, де розходяться три дороги, у жертву собак. (Міф про Аїда)
Жахливе царство Аїда, і ненависне воно людям (Підземні боги втілювали головним чином грізні сили природи; вони значно старші за богів-олімпійців. У народних віруваннях вони відігравали більшу роль). (Міф про Аїда)

Царство похмурого Аїда (Плутона). Міф про Аїда. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

 

Комментарии закрыты.