• Реклама

Кекроп, Еріхтоній і Ерехтей. Міф про Кекропа, Еріхтонія і Ерехтея.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Кекроп, Еріхтоній і Ерехтей. Міф про Кекропа, Еріхтонія і Ерехтея. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Кекроп, засновник Афінського акрополя, — напівлюдина-напівзмія.

Еріхтоній, народжений землею, також має вигляд змії. Афіняни називали себе кекропідами, тобто нащадками Кекропа. Отже, це був час, коли афіняни вірили в своє походження від змії або від предка змії. Це вказує на давність міфа.

Ерехтей — спочатку синогнім Еріхтонія. Лише з кінця V ст. до н.е. в творах Еврипіда Ерехтей згадується як самотсійний герой.

Засновником великих Афін та їх Акрополя був народжений землею Кекроп. Земля породила його напівлюдиною-напівзмією. Тіло його закінчувалося величезним зміїним хвостом. Кекроп заснував Афіни в Аттіці в той час, коли змагалися за владу над усією країною землетрясець, бог моря Посейдон, і войовниця, богиня Афіна, улюблена дочка Зевса. Щоб розв’язати цю суперечку, усі боги зібрались на чолі з самим великим громовержцем Зевсом на Афінському акрополі. На суд володар богів і людей покликав і Кекропа, щоб він вирішив, кому ж повинна належати влада в Аттіці. Змієногий Кекроп прийшов на суд. Боги постановили віддати владу над Аттікою тому, хто принесе країні найцінніший дар. Ударив землетрясець Посейдон своїм тризубцем об скелю — і з неї забило джерело солоної морської води; Афіна ввіткнула в землю свій блискучий спис — і виросла із землі плодоносна олива. Тоді Кекроп сказав:
— Світлі боги Олімпу, всюди шумлять солоні води безкрайого моря, але ніде немає оливи, яка дає багаті плоди. Афіні належить олива, вона дасть багатство всій країні й спонукатиме жителів до праці землеробів і обробітку родючого ґрунту. Велике благо дала Афіна Аттіці, нехай же їй належить влада над усією країною.
Боги-олімпійці присудили Афіні Палладі владу над містом, заснованим Кекропом, і над усією Аттікою. З того часу стало зватися місто Кекропа Афінами на честь улюбленої дочки Зевса. Кекроп заклав в Афінах перше святилище богині Афіні, захисниці міста, і батькові її Зевсу. Дочки Кекропа були першими жрицями Афіни. Кекроп дав афінянам закони і впорядкував усю державу. Він був першим царем Аттіки.
Наступником Кекропа був Еріхтоній, син бога вогню Гефеста. Як і Кекроп, він був теж народжений землею. Повне таємниць було його народження. Коли він народився, богиня Афіна взяла його під своє покровительство, і він ріс в її святилищі. Афіна поклала новонародженого Еріхтонія в плетений кошик, щільно закритий кришкою. Дві змії мали охороняти Еріхтонія. Охороняли його й дочки Кекропа. Афіна суворо заборонила їм підіймати кришку з кошика, вони не повинні були бачити таємничо народженого землею немовляти. Цікавість мучила Кекропових дочок, їм хотілося хоч раз глянути на Еріхтонія.
Одного разу Афіна відлучилась із свого святилища на Акрополі, щоб принести від Паллени гору, яку вона вирішила поставити біля Акрополя для його захисту. Коли богиня несла гору до Афін, назустріч їй прилетіла ворона і сказала, що дочки Кекропа відкрили кошик з Еріхтонієм і побачили таємниче немовля. Страшенно розгнівалась Афіна, вона кинула гору і вмить з’явилася у своє святилище на Акрополі. Афіна суворо покарала дочок Кекропа: їх охопило безумство, вони вибігли з святилища, в божевіллі кинулися зі стрімких скель Акрополя і розбились на смерть. З того часу сама Афіна охороняла Еріхтонія. Гора, яку кинула Афіна, так і залишилася на тому місці, де сповістила ворона богині про вчинок Кекропових дочок; тому ця гора стала зватися Лікабетом. Еріхтоній, змужнівши, став царем Афін, де й правив довгі роки. Ним були встановлені найдавніші свята на честь Афіни — Панафінеї (Панафінеї — головне свято Афін; справлялося протягом кількох днів у місяці Гекатомбайоні, першому місяці року, за нашим числення — в кінці липня і на початку серпня. Раз на чотири роки справлялися великі Панафінеї, що відзначалися особливою урочистістю. Починалися свята вночі урочистим бігом з факелами. Вранці споряджався пишний похід на Акрополь, в якому несли багато затканий новий пеплос (верхній одяг) богині. Його надягали на статую Афіни, що стояла в храмі Парфеноні. Відбувалися ще змагання з бігу, боротьбі, метанні диска і т.д. У гімнастичних змаганнях і в особливому врочистому танці при повній зброї брали участь хлопчики, юнаки й дорослі громадяни. Звичайно, найближчу участь у святі могли брати тільки заможні громадяни, бо це вимагало значних витрат).
Еріхтоній перший запряг коней в колісницю і перший запровадив перегони на колісницях в Афінах.

Нащадком Еріхтонія був цар Афін Ерехтей. Йому довелося вести тяжку війну з містом Елевсіном, якому прийшов на допомогу син фракійського царя Евмолпа Іммарад.
Нещаслива була ця війна для Ерехтея. Дедалі більше тиснули його Іммарад і фракійці. Нарешті Ерехтей вирішив звернутися до оракула Аполлона в Дельфи, щоб узнати, якою ціною може він здобути перемогу. Жахливу відповідь дала піфія. Вона сказала Ерехтеєві, що тільки в тому разі він переможе Іммарада, якщо принесе в жертву богам одну з своїх дочок. Ерехтей повернувся з Дельф із жахливою відповіддю. Юна дочка царя Хтонія, сповнена любові до батьківщини, дізнавшись про відповідь піфії, заявила, що готова пожертвувати життям за рідні Афіни. Глибоко вболіваючи за долю своєї дочки, Ерехтей приніс її в жертву богам; лише бажання врятувати Афіни примусило його зважитися на таку жертву.
Незабаром після того, як принесена була Хтонія в жертву, відбулася битва. В запалі бою зустрілись Ерехтей та Іммарад і стали на герць. Довго билися герої. Вони не поступались один одному ні силою, ні вмінням володіти зброєю, ні хоробрістю. Нарешті, переміг Ерехтей і вбив своїм списом Іммарада. Засмутився батько Іммарада Евмолп: він ублагав бога Посейдона помститись Ерехтеєві за смерть сина. Швидко примчав на своїй колісниці по бурхливих хвилях моря Посейдон в Аттіку. Махнув він своїм тризубцем і вбив Ерехтея. Так загинув Ерехтей, захищаючи свою вітчизну. Загинули і всі діти Ерехтея. Лише одна дочка його Креуса лишилася живою, її одну пощадила лиха доля.

Кекроп, Еріхтоній і Ерехтей. Міф про Кекропа, Еріхтонія і Ерехтея. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

 

Комментарии закрыты.