Аполлон і Афіна Паллада рятують Ореста від переслідування Еріній. Агамемнон і син його Орест.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Аполлон і Афіна Паллада рятують Ореста від переслідування Еріній. Агамемнон і син його Орест. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Викладено за трагедією Есхіла «Евменіди»

Гнаний мстивими Ерініями, змучений блуканням і горем, прийшов, нарешті, Орест до священних Дельф і сів там у храмі Аполлона біля омфала (Круглий камінь, що стояв у дельфійському храмі. Греки вважали, що цей камінь знаходиться в самому центрі Землі, яку вони уявляли собі пласкою). Навіть у храм Аполлона пішли слідом за ним жахливі богині, але там приспав їх бог-стріловержець, і склепились їх жахливі очі сном.
А Аполлон потай від Еріній явився Орестові й звелів йому йти до Афін і там благати захисту в стародавнього зображення богині Афіни Паллади. Бог обіцяв свою допомогу нещасному Орестові, а за провідника дав йому свого брата, бога Гермеса. Встав Орест, тихенько вийшов з храму і пішов з Гермесом до Афін.
Тільки вийшов він, як із землі піднялась у храмі Аполлона тінь Клітемнестри. Побачивши сплячих Еріній, почала вона будити їх і докоряти за те, що перестали вони переслідувати вбивцю, який пролив кров матері. Вона квапила їх погнатись швидше за зниклим Орестом і не давати йому й хвилини спокою. Але міцним, важким сном спали Ерінії, уві сні вони стогнали, часом скрикуючи, неначе переслідуючи вбивцю, що тікає від них. Нарешті, насилу прокинулась одна з Еріній і побудила інших. Розлютувались Ерінії, побачивши, що сховався Орест. Почали вони докоряти Аполлонові за те, що вирвав він з їхніх рук вбивцю, та Аполлон, погрожуючи їм луком, вигнав їх із свого храму. Сповнені лютого гніву, безладним натовпом понеслися богині слідами Ореста.
Орест тим часом прийшов до Афін і там сів біля статуї богині Афіни, обнявши її руками. Незабаром примчали Ерінії. Вони всюди шукали Ореста. У страшному гніві готові були богині помсти розтерзати нещасного, але не сміли образити священного образу Афіни.
Почула грізні крики Еріній богиня Афіна і з’явилась перед ними, виблискуючи своєю зброєю. Грізно вимагали Ерінії, щоб віддала їм богиня Ореста, страшних мук хотіли завдати вони Орестові за вбивство матері. А Орест благав богиню захистити його. Нагадав він Афіні Палладі про батька свого Агамемнона, про те, як загинув він від руки підступної Клітемнестри. Хіба зі своєї волі мстився Орест матері? Адже він виконував веління Аполлона. Благав Орест Афіну, щоб вона сама судила його.
Почула Афіна благання Ореста. Щоб вирішити його справу, зібрала вона з афінських старійшин суд. Цей суд — ареопаг (Ареопаг — суд в Афінах з представників найзнатніших родів) — з того часу мав завжди існувати в Афінах і збиратися на тому горбі, де колись стали табором амазонки, коли напали на Тесея. Цей горб відтоді зветься горбом Ареса, бо йому справляли жертву амазонки.
Зібрались обрані Афіною судді, принесені були дві урни, в які мали судді опустити під час голосування камінці, і почався суд. В ньому як суддя брала участь і богиня Афіна. Навколо товпився народ, бажаючи чути, як розв’яжуть судді справу. Ерінії обвинувачували Ореста і грізно вимагали, щоб його було засуджено. Захищати Ореста з’явився бог Аполлон. Спокійно почав говорити Аполлон на захист Ореста. Він виправдовував його вчинок, бо той мстився Клітемнестрі за жахливий злочин, убивство чоловіка, великого героя царя Агамемнона. Та й, нарешті, Орест виконав його ж волю. Вислухали судді обвинувачок і захисника і приступили до голосування.
Було вирішено, що коли однакове число голосів буде подано за обвинувачення і виправдання Ореста, то він буде виправданий. Коли голоси суддів були підраховані, виявилося, що рівне число виправдувальних і обвинувачувальних голосів. А рівне число голосів за обвинувачення і виправдання було через те, що за Ореста подала голос Афіна, сказавши, що вона голосує за нього, тому що немає в неї матері, а є тільки батько, бог Зевс.
Таким чином Ореста було виправдано, і Ерінії мусили припинити своє переслідування.
Страшенно розгнівалися Ерінії — суд позбавляв їх споконвічних прав карати страшними муками злочинця. Погрожували Ерінії, що спустошать вони всю Аттіку і кинуть її в море бід. Але Афіна зм’якшила гнів богинь; вона умовила їх назавжди залишитись в Аттіці в священній печері, де віддаватимуть їм велику шану всі афіняни.
Погодились грізні богині. З великим торжеством громадяни відвели їх на чолі з Афіною та її жрицями в їхнє святилище — печеру біля підніжжя горба Ареса.
З того часу Ерінії стали захисницями всієї Аттіки, і почали називати їх Евменідами (Евменіди — милостиві, прихильні боги).

Аполлон і Афіна Паллада рятують Ореста від переслідування Еріній. Агамемнон і син його Орест. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)