• Реклама

Повернення греків на батьківщину. Троянський цикл міфів.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Повернення греків на батьківщину. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Викладено в основному за трагедіями Евріпіда «Андромаха» і «Гекаба»

Багату здобич захопили греки в Трої, вона винагородила їх за всі ті біди, яких зазнали вони під час десятилітньої облоги. Багато золота й срібла, багато начиння і незліченну кількість прекрасних полонянок повезли греки з собою на кораблях.
Коли кораблі греків пристали до протилежного берега Геллеспонту, явилася їм тінь великого Ахілла. Вимагав герой собі в жертву прекрасну дочку Пріама Поліксену, яка колись була призначена йому в дружини. Агамемнон не хотів віддавати Поліксену. Благала його й Кассандра помилувати сестру. Але Одіссей наполягав на цій жертві, нагадуючи, які великі послуги зробив Ахілл грекам за час облоги Трої. І сама Поліксена готова була йти під жертовний ніж. Знала вона, що це буде їй визволенням з тяжкого рабства на чужині. Спокійно пішла Поліксена до вівтаря, біля якого чекав її з жертовним ножем Неоптолем. Не дала вона доторкнутися до себе юнакові, який мав вести її на смерть. Не хотіла Поліксена як рабиня зійти в царство Аїда. Сама підійшла до вівтаря, сама оголила собі груди. З зітханням скорботи встромив меч у груди Поліксені Неоптолем, і гаряча кров зачервонила жертовник, споруджений на честь Ахілла.

Після того, як було принесено в жертву Поліксену, греки рушили в далеку путь на батьківщину. Багато бід довелося їм зазнати під час цієї подорожі. Багато героїв загинуло, не побачивши вітчизни.
Ще під час руйнування Трої розгнівана Афіна Паллада викликала великий розбрат між греками і синами Атрея. Менелай хотів негайно відпливти в Грецію, а Агамемнон вимагав, щоб лишалися в Троаді греки доти, аж поки не вмилостивлять жертвами Афіну Палладу. Не відав Агамемнон, що нічим не зможе він зм’якшити гніву богині. Цілий день точилася суперечка між братами. Наступного ранку частина грецьких кораблів, захопивши свою частину багатої здобичі, покинула Троаду. Відпливли Нестор, Діомед, Неоптолем, Ідоменей і Філоктет. Трохи пізніше відплив і Менелай; він наздогнав Нестора й Діомеда на острові Лесбосі. Одіссей також покинув був Троаду, але на Тенедосі посварився він зі своїми супутниками й повернувся назад до Агамемнона в Троаду.
З Лесбосу герої, що там зібралися, відпливли до острова Евбеї. На Евбеї біля мису Гефеста принесли вони жертву Посейдонові й попливли далі. За чотири дні Діо-мед прибув в Аргос, а Нестор у Пілос. Щасливо повернулись на батьківщину також Ідоменей, Філоктет та Неоптолем.

Але Менелаєві довелося перенести багато знегод. Біля мису Сунія, східного кінця Аттіки, бог Аполлон уразив своєю стрілою керманича Менелаєвого корабля Фронтіса. Менелай пристав до берега, справив пишні похоронні обряди на честь Фронтіса і тільки після цього рушив далі. Коли кораблі його огинали небезпечний мис Малею, південно-західний кінець Лаконії, Зевс наслав велику бурю. Заходили по морю величезні, неначе гори, хвилі. Частину Менелаєвих кораблів бурею занесло на Крит, де вони й розбилися об скелі; тільки з великим зусиллям врятувались греки, що були на них. А решта кораблів, на яких був і Менелай, довго носилася по морю і допливла, нарешті, до берегів Єгипту. Сім довгих років блукав серед чужоземних народів Менелай. Був він і в сидонян, і в ефіопів, і в багатьох інших народів. Побував він на Кіпрі, в Фінікії і далекій Лівії, народи якої славились своїми незчисленними стадами. Багато коштовних дарунків дістав Менелай, величезні зібрав він багатства. В Єгипті дружина Фоона Палідамна подарувала прекрасній Єлені чудесні ліки, зготовані із соку чарівної рослини. Той, хто вживав з вином ці ліки, забував найтяжче горе. Нарешті, повертаючись з Єгипту, Менелай пристав до острова Фаросу. На цьому острові двадцять днів чекав Менелай попутного вітру. Острів був безлюдний, запаси кінчалися. Всім загрожувала голодна смерть. Врятувала Менелая і його супутників богиня Ідофея, дочка морського бога Протея. Явившись Менелаєві, навчила вона його захопити Протея і змусити його відкрити волю богів. Рано-вранці, як тільки злинула богиня зорі Еос на небо, Менелай з трьома дужими й мужніми супутниками пішов на берег моря. Там чекала їх Ідофея з чотирма шкурами тюленів. Надягла ці шкури Ідофея на Менелая та його супутників, а щоб не мучив їх сморід від шкур, промастила їм ніс амброзією. Не рухаючись, лежали Менелай та його супутники на морському березі. Нарешті, виплив з табуном тюленів Протей. Перелічив він тюленів, скокійно ліг на піску і заснув. З криком кинувся Менелай із супутниками на Протея. Почалась уперта боротьба. Протей обертався на лева, змію, пантеру, вепра, воду й дерево, але міцно держали його Менелай із супутниками. Нарешті, змирився старець, прибрав попереднього свого образу і запитав Менелая, що бажає він дізнатися від нього. Менелай спитав у морського старця, хто з богів прогнівався на нього і не посилає йому попутного вітру. Звелів Протей Менелаєві повернутись до Єгипту і принести там у жертву богам Гекатомбу, аж тоді змилостивляться над ним боги і дадуть йому щасливий поворот на батьківщину. Провістив він Менелаю і те, що чекає кожного з героїв під час їх подорожі з-під Трої. Виконав веління Протея Менелай. Повернувся він до Єгипту й приніс богам жертви, боги послали йому попутний вітер, і благополучно повернувся він у рідну Спарту, де потім довго жив щасливо. А після смерті Менелай і дружина його перенесені були на острови блаженних, де й живуть вічно, не знаючи смутку.
Багато бід довелося зазнати на шляху до батьківщини і цареві Агамемнону. Щасливо вдалося йому і його супутникам досягти берегів Евбеї. Тут, біля самого Герейського мису, знялася велика буря; її послала богиня Афіна, яка гнівалася на греків. Особливо ж гнівалась вона на Аякса, сина Оїлея. Багато кораблів загинуло, розбившись об скелі. Розбився і корабель Аякса. Загинув би він у морських хвилях, коли б не зглянувся на нього великий землетрясець, бог моря Посейдон. Він звелів хвилям викинути Аякса на Герейську скелю. Врятувався Аякс. Але тут згубив він сам себе своєю пихою. З безумною гордістю вигукнув він, що врятувався сам, без допомоги богів, навіть проти їхньої волі. Почув бог Посейдон зухвалі слова того, кого врятував він сам. У страшному гніві махнув він своїм тризубом і вдарив ним об скелю, на якій стояв Аякс. Надвоє розкололась скеля. Половина її зі страшним гуркотом звалилась у море і потягла за собою Аякса. Так загинув він у безодні, з якої щойно врятував його Посейдон. А кораблі Агамемнона насилу уникли бурі й прибули, нарешті, до рідних берегів. Але не на радість повернувся Агамемнон у свої багаті на золото Мікени. Там чекала його смерть від руки його невірної дружини Клітемнестри.

Повернення греків на батьківщину. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

 

Комментарии закрыты.