• Реклама

Дельфіна. Міфологія Давньої Греції

Дельфіна. Міфологія Давньої Греції

Дельфіна (за грецькою міфологією) — дракониця, напівжінка-напівзмія, що вартувала Зевса у Корікійській печері в Кілікії, де царя Богів замкнув Тифон. Він віддав Дельфіні на зберігання сухожилля Зевса, вирізані у знесиленого Бога під час поєдинку. Гермес і Пан потай відправилисяь до печери, де Пан до напівсмерті перелякав змієхвосту Дельфіну своїм криком, а Гермес вправно вкрав сухожилля, сховані у мішку з ведмедячої шкіри, і не менш спритно приставив їх до кінцівок Зевса (Аполлодор). За іншою версією, сухожилля у Дельфіни виманив Кадм, сказавши, що вони йому потрібні, аби зробити струни для ліри, на якій він збирався виконувати для неї солодку музику. Ці міфи відносяться до епохи становлення класичної олімпійської міфології в її боротьбі з хтонізмом. Кілікія, у давнину південно-східна область Малої Азії, що отримала свою назву від семітичного племені кіліків і своєю родючістю залучила грецьких поселенців. Кілікія тягнулась від Памфілійської затоки на схід до Аманських гір, що відділяють від неї північну Сирію; на північ — до хребта Тавра, що відділяло її від Лікаонії і Каппадокії. На диких вершинах Амана, ще до часів Цицерона, жили залишки прадавнього населення Кілікії — елевферокіліки. Давні письменники хвалять родючість Кілікійської рівнини, що вдосталь дає виноград, сезам, просо, пшеницю і ячмінь. Славились кози Кілікії, однієї породи з ангорськими. Країна виробляла багато шафрану, добре вино, кращий іссоп, гранатові яблука. Мешканці Кілікії були дуже волелюбні і лише номінально підкорялись персам (Селевкідам) і з 63 року до нашої ери римлянам, які, власне, тримали у покірності лише одну рівнинну Кілікію. Вони завжди відрізнялись сміливістю і звичкою до моря. Справжнім кублом морських розбійників Кілікія стала лише під час усобиць між Селевкідамі.

Міфологія Давньої ГреціїСимон і Іфігенія (Едуард Мане, 1848—1851)

Міфологія Давньої ГреціїГеркулес і Гідра Лернейська (Гюстав Моро, 1876)

Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»

Дельфіна. Міфологія Давньої Греції

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

ГамадріадиНімфи дерев, які на відміну від Дріад народжувалися разом з деревом і гинули разом з ним. Гамадріади інколи жили дуже довго, проте безсмертними не були.

Гарпії — доньки морського божества Тавманта і Океаніди Електри, число яких вагається від двох до п’яти. Зазвичай вони зображаються у вигляді огидних напівптахів-напівжінок. Навіть у їх іменах звучить буря: Аелла — «вітер», Аеллопа — «вихор», Подарга — «швидконога», Окіпета — «швидка», Келайно — «похмура».

Гекатонхейри (Сторукі) — багаторукі п’ятдесятиголові велетні, уособлення стихій.

Гесперіди — доньки Атласу і Геспериди, що мешкали на щасливих островах, по сусідству з Горгонами. У саду, де вони жили і який охоронявся драконом Ладоном, зростали золоті яблука.


ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

Володар морів (за грецькою міфологією) — дізнатися

Бог багатства і достатку (за грецькою міфологією) — дізнатися

Вважалася Богинею, що дає життя всьому, що існує (за грецькою міфологією) — дізнатися

Божество однойменної річки у царстві мертвих, уособлення первісного жаху і мороку (за грецькою міфологією) — дізнатися

Комментарии закрыты.