• Реклама

Аргонавти. Міфологія Давньої Греції

Аргонавти. Міфологія Давньої Греції

Аргонавти («пливуть на Арго») (за грецькою міфологією) — учасники плавання на кораблі «Арго» за золотим руном у країну Ею (або Колхіду). Найдетальніше про подорож Аргонавтів розповідається в поемі Аполонія Родосського «Аргонавтика». Пелій, брат Есона, царя Іолка у Фессалії, отримав два передбачення оракула: згідно одному, йому судиться загинути від руки члена його роду Еолідів; згідно іншому, він повинен остерігатися людину, взуту на одну ногу. Пелій повалив з престолу брата Есона, який, бажаючи врятувати свого сина Ясона від Пелія, оголосив його померлим і сховав у Кентавра Хірона. Досягнувши двадцятирічного віку, Ясон відправився в Іолк. Переходячи через річку Анавр, він втратив сандалю. З’явившись до Пелія, Ясон зажадав, аби той передав йому царство, що належить йому по праву. Переляканий Пелій удавано пообіцяв виконати вимогу Ясона за умови, що той, відправившись в населену колхами країну Ею до сина Геліоса царя Еєта, вмилостивить душу Фрікса, що втік туди на золотому баранові і доставить звідти шкуру цього барана — золоте руно (Піндар). Ясон погодився, і для подорожі був збудований за допомогою Афіни корабель «Арго».
Він зібрав для участі в поході славних Героїв зі всієї Еллади (джерела називають різне число його учасників до шістдесяти семи чоловік). Аргонавти просили Геракла, щоб він очолив похід, але він відмовився на користь Ясона. Відпливши із Пагасейської затоки, Аргонавти прибули на острів Лемнос, мешканки якого за рік до прибуття Аргонавтів перебили у себе усіх чоловіків. Аргонавти гостили на острові, і цариця Гіпсіпіла, ставши коханою Ясона, запропонувала йому залишитися разом із супутниками на Лемносі, одружитися з нею і стати царем. Лише домовленості з Гераклом, що залишився на кораблі, змусили Аргонавтів рушити далі в дорогу. За порадою Орфея, що брав участь в поході, вони приймають посвячення в містерії Кабірів на острові Самофракія.
Пропливши через Геллеспонт в Пропонтіду, Аргонавти були привітно прийняті мешканцями міста Кізіка у Фрігії доліонами, що влаштували бенкет для Аргонавтів. В цей час на корабель напали шестирукі чудовиська, так що Гераклу і Аргонавтам, що повернулися з бенкету довелося мати з ними сутичку. Коли Аргонавти попливли далі, вітер знову пригнав їх до Кізіку. Доліони прийняли Ясона і його супутників за ворогів — пеласгів. В битві, що розгорілась, Ясон вбив царя доліонів. Коли вранці стало ясно, що сталося нещастя, Аргонавти взяли участь в урочистому похованні. Відправившись далі, Аргонавти стали змагатися у веслуванні, і у Геракла, що виявився найневтомнішим, зламалося весло. На місці наступної стоянки в Мізії у острова Кеос він відправився у ліс, аби зробити собі нове весло, а його улюбленець, хлопець Гілас, пішов зачерпнути для нього води. Німфи джерела, полонені красою Гіласа, захопили його. І Геракл марно шукав його. Тим часом Аргонавти відплили, скориставшись попутним вітром. Лише удосвіта вони помітили відсутність Геракла. Почалася суперечка, що робити. Морський Бог, що з’явився з глибини, Главк, відкрив Аргонавтам, що Гераклу по волі Зевса не судиться брати участь в поході. У Віфінії цар бебриків Амік, що мав звичай вступати з чужоземцями, що прибували до його країни, в кулачний бій, викликав на бій одного з Аргонавтів. Виклик прийняв Полідевк і вразив Аміка на смерть. Увійшовши в Боспор, Аргонавти приплили до житла сліпого старика, віщуна Фінея, якого мучили страшні смердючі птахи гарпії, що викрадали у нього їжу. Бореади Зет і Калаїд, крилаті сини Борея, назавжди відігнали гарпій, а вдячний Фіней розповів про шлях, який належало виконати Аргонавтам, і дав їм поради, як уникнути небезпек. Припливши до плавучих скель Сімплегад, що зближуються і розходяться і які перегороджували вхід в Понт Евксінський Аргонавти, навчені Фінеєм, випустили спершу голубку. Голубка встигла пролетіти між скелями, що зближувалися, пошкодивши лише пір’я хвоста. Це було сприятливою ознакою, і керманич Тіфій спрямував «Арго» між скелями. Завдяки допомозі Афіни кораблю вдалося здолати течію, і Сімплегади, зближуючись, лише пошкодили корму «Арго», застигнувши після цього назавжди так, що між ними залишився вузький прохід. Аргонавти попрямували на схід уздовж південного берега Понта Евксінського (варіант: попрямували спочатку на північ, в землю таврів, де царював Перс, брат Еєта (Діодор)). Прогнавши криком зграї жахливих птахів, подібних до гарпій, Аргонавти причалюють до острова Аретія і зустрічаються там із синами Фрікса — Аргом та іншими, що відправились з Колхіди на батьківщину до Еллади і зазнали корабельної аварії. Ті приєднуються до Аргонавтів і допомагають їм порадами (за більш давнім варіантом міфу, сини Фрікса повернулися до Еллади ще до походу Арго). Наблизившись до Кавказу, Аргонавти побачили орла, що летів до Прометея, і почули його стогони. «Арго» увійшов до гирла річки Фасіса (Ріоні). Прихильні до Ясону Афіна і Гера просять Афродіту, аби Ерот запалив любов до Ясону в серці доньки Еєта — чарівниці Медеї. Коли Ясон з шістьма супутниками з’явився в палац Еєта, Медея відразу покохала його. Дізнавшись, що Аргонавти прибули за золотим руном, Еєт прийшов в лють. Бажаючи згубити Ясона, він запропонував йому зорати поле на мідноногих вогнедишних биках Ареса і засіяти його зубами фіванського дракона, з яких зростають воїни (варіант: спочатку Еєт зажадав, аби Аргонавти допомогли йому у війні проти брата Перса). Проте інша донька Еєта — вдова Фрікса Халкіопа, що жахалася за долю своїх дітей, прибулих з Аргонавтами, змовилася із закоханою в Ясона Медеєю, аби та передала Ясону чарівне зілля, яке зробило б його на один день невразливим. У присутності Еєта і колхів Ясон запряг биків і, йдучи за плугом, кидав в борозну зуби дракона. Ще до настання вечора із зубів почали зростати могутні воїни. Ясон кинув у них величезний камінь, а сам сховався. Воїни почали битися один з одним, і Ясон перебив їх. Медея, рухома любов’ю до Ясону і страхом перед батьком, захопивши чаклунське зілля, втекла на «Арго», взявши з Ясона обіцянку одружитися з нею. Удосвіта Ясон з Медеєю відправились в гай Ареса, де страшний змій охороняв золоте руно. Медея приспала змія солодким співом і чарівним зіллям, і Ясон зміг зняти з дуба сяюче золоте руно (варіант: Ясон вбиває змія (Піндар)). Аргонавти поспішно вийшли в море, але Еєт направив в гонитву за Медеєю кораблі. Аргонавти поверталия новим шляхом: не через Пропонтіду, а по Істру (Дунаю). Колхи під керівництвом сина Еєта Апсірта випередили їх і загородили дорогу від Істри в Адріатичне море. Аргонавти були схильні до примирення і згодні були залишити Медею в храмі Артеміди, аби лише дістати можливість рушити далі із золотим руном. Медея, засипавши Ясона докорами, запропонувала заманити брата Апсірта в пастку. План вдався: Ясон вбив Апсірта, і Аргонавти несподівано напали на колхів, що його супроводжували. Зевс розгнівався на Аргонавтів за зрадницьке вбивство, і вставлений в кіль «Арго» шматок деревини, зроблений із додонського дуба, оголосив Аргонавтам, що вони не повернуться додому, доки їх не очистить від скверни донька Геліоса чарівниця Кірка. Згідно більш давньої версії (Аполлодор), Апсірт втік із Колхіди разом з Медеєю, і їх переслідував сам Еєт. Коли Медея побачила, що їх наздоганяють, вона вбила брата. Розрубавши його тіло на шматки стала кидати їх в море. Еєт, збираючи частини тіла сина, відстав і повернув назад, аби поховати його. Піднявшись по річці Ерідан, Аргонавти вийшли через Родан (Рону) до землі кельтів. У Середземному морі вони досягли острова Еея, де жила Кірка. Вона очистила Аргонавтів від зробленого ними злочину — вбивства Апсірта.

Від Сирен Аргонавтів врятував Орфей, заглушивши їх спів своєю піснею. Фетіда і її сестри Нереїди на прохання Гери допомогли Аргонавтам проплисти мимо Сцілли і Харібди і блукаючих скель Планкт. Алкіной і Арета, що царювали над феакійцями, прийняли Аргонавтів привітно. В цей час їх наздогнала друга половина флоту колхів, посланого за ними навздогін Еєтом. За порадою Арети Ясон і Медея негайно одружилися і Алкіной отримав підставу не відправляти Медею до батька. Коли Аргонавти були вже поблизу Пелопоннесу, буря віднесла корабель до мілин Лівії. Покоряючись віщим словам лівійських Героїнь, що з’явилися до Аргонавтів, вони несли дванадцять днів корабель на руках до Тритонійського озера. Тут Гесперіди допомогли їм добути питної води. У пустелі загинув від укусу змії віщун Мопс, і Аргонавти довго не могли знайти вихід з Тритонійського озера, доки не присвятили місцевому божеству Тритону триніжник. Тритон допоміг Аргонавтам виплисти до моря і подарував їм ком землі. Коли Аргонавти підпливли до берегів Криту, мідний велетень Талос став кидати в них шматками скелі, не даючи дістати берега. Зачарований Медеєю, він пошкодив п’яту — вразливе місце. Після цього з нього витекла вся кров і він впав бездиханний. Один з Аргонавтів Евфем кинув в море ком землі, дарований Тритоном, і з нього виник острів Фера (варіант: випадково зронив (Піндар)). Після цього Аргонавти повернулися в Іолк. За найбільш поширеною версією міфу (Аполлодор), Ясон віддав золоте руно Пелію, який за час його відсутності, упевнений, що Ясон не повернеться, вбив його батька і брата. Присвятивши «Арго» Посейдону, Ясон за допомогою Медєї помстився Пелію (донька Пелія по намові Медєї, бажаючи повернути батьку молодість, розрубали його тіло на шматки). Син Пелія Акаст, що панував в Іолку вигнав Ясона і Медею з міста. Так завершилась історія Аргонавтів.

Міфологія Давньої ГреціїАрго (Константінос Воланакіс)

Міфологія Давньої ГреціїПовернення аргонавтів (Константінос Воланакіс)

Міф про Аргонавтів розглядався рядом дослідників як трансформація сюжету про подорож у підземне царство. Робилися також спроби звести сюжет про Аргонавтів до казки (окремі мотиви цього міфу звичайні для чарівної казки — нездійсненне завдання, яке Герой осилює за допомогою доньки його головного супротивника; ворожі істоти, яких Герой перемагає, посваривши їх між собою, і тому подібне). Проте, найімовірніше, розповідь про Аргонавтів склалася в 8 столітті до нашої ери у вигляді епічної поеми, що не дійшла до нас, з характерною для епосу систематизацією, гіперболізацією і проекцією в міфічне минуле розповідей про перші плавання греків до Чорного моря і в західну частину Середземного моря (звідси заплутаний маршрут Аргонавтів).

Аргонавти. Міфологія Давньої Греції

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Аврора — Богиня ранішньої зорі. Древні греки іменували Аврору рум’яною зорею, рожевоперстою богинею Еос. Аврора була донькою Титана Гіпперіона і Тейі. За іншою версією Сонця — Геліоса і Луни (Місяця) — Селени.

Аїд — Бог царства мертвих, а також само царство. Син Кроноса, або Сатурну і Реї, брат Зевса, володар пекла, де царює над тінями зі своєю дружиною Персефоною (Прозерпіною). У римській міфології Плутон.

Амур — Бог кохання, супутник і помічник Афродіти, уособлення любовного потягу, що забезпечує продовження життя на Землі.

Аполлон — Бог-стріловержець, Бог передбачень і оракулів, світлоносний заступник мистецтв. Син Зевса і Лети (Латони), заступник поезії, музики і співу, також заступник стад.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

В римській міфології бог війни, прадавнє божество Риму, яке входило в тріаду богів, що спочатку очолювали римський пантеон — дізнатися

В римській міфології Бог торгівлі, прибутку і збагачення, заступник мандрівниківдізнатися

В римській міфології Богиня мудрості, мистецтва, війни і міст, покровителька ремісниківдізнатися

Комментарии закрыты.