Знамениті Герої і легендарні особи
Давньої Греції

Агамемнон — один із найголовніших Героїв старогрецького національного епосу, син мікенського царя Атрея і Аеропи, ватажок грецького війська під час Троянської війни.

Амфітріон — син тиринфського царя Алкея і доньки Пелопа Астідамії, онук Персея. Амфітріон брав участь у війні проти тих телебоїв, що мешкали на острові Тафос, яку вів його дядько мікенський цар Електріон.

Андромеда — донька Кассіопеї і ефіопського царя Кефея, кохана Персея. Після смерті Персея і Андромеди богиня Афіна перетворила подружжя на сузір’я.

Антігона — донька фіванського царя Едіпа і Іокасти. Супроводжувала вигнаного з Фів сліпого батька у його поневіряннях. Після смерті Едіпа повернулася на батьківщину якраз на початок облоги Фів сім’ю вождями.

Аріадна — жриця із острова Наксос, донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Сестра Федри. Аріадна допомогла Тесею зберегти життя і перемогти Мінотавра.

Ахілл — в грецькій міфології один із найбільших Героїв, син царя Пелея, царя мірмідонців і морської богині Фетіди, онук Еака, головний Герой «Іліади».

Аякс — ім’я двох учасників Троянської війни. Обидва воювали під Троєю як претенденти на руку Єлени. В «Іліаді» вони часто разом і порівнюються з двома могутніми левами або биками.

Беллерофонт — один із головних Героїв старшого покоління, син царя Коринфа Главку (за іншими джерелами, бога Посейдона), внук Сізіфа. Первинне ім’я Беллерофонта — Гіппоной.

Гектор — один із головних Героїв Троянської війни. Герой був сином Гекуби і Пріама — царя Трої. За переказами, він вбив першого грека, що ступив на землю Трої.

Геракл — національний Герой греків. Син Зевса і смертної жінки Алкмени. Обдарований могутньою силою, виконав найважчі роботи на землі і зробив 12 подвигіви. Спокутав свої гріхи, зійшов на Олімп і досяг безсмертя.

Гермафродит — син Гермеса і Афродіти. Хлопець надзвичайної краси. Збудив пристрасну любов Німфи Салмакіди. Німфа попрохала богів про вічне єднання з коханим. І боги злили Німфу і Гермафродита в одну двостатеву істоту.

Дедал — онук афінського царя Ерехфея і син Метіону. У будівельній справі Дедала вважали винахідником пили, тесли і виска. У скульптурі він перший нібито став робити дерев’яні статуї богів з руками, що не прилягали до тулуба, і з відокремленими одна від одної ногами.

Діомед — син етолійського царя Тідея і доньки Адраста Деїпіли. Разом із Адрастом брав участь в поході і розоренні Фів. Як один із женихів Єлени Діомед бився згодом під Троєю, очолюючи ополчення на 80 кораблях.

Діоскури — близнята Кастор і Полідевк, сини Зевса, брати Єлени і Клітеместри. За однією з версій міфу, Полідевк і Єлена — діти Леди від Зевса, Кастор і Клітеместра — її діти від спартанського царя — її чоловіка Тіндарея (тому Полідевк вважався безсмертним, а Кастор — смертним).

Едіп — син фінського царя Лая і Іокасти. Вбив свого батька і одружився на матері, не відаючи про це. Коли злочин відкрився, Іокаста повісилася, а Едіп сам засліпив себе. Помер, переслідуваний Ериніями.

Еней — син Анхіса і Афродіти, родич Пріама, Герой троянської війни. Еней подібно до Ахілла у греків — син прекрасної богині, улюбленець богів; у битвах його захищали Афродіта і Аполлон.

Європа — донька царя Фінікії Агенора, предмет пристрасті громовержця Зевса. Зевс у подобі дивного білого бика викрав Європу і відніс її на острів Крит.

Медея — чарівниця, донька колхідського царя Еата і Океаніди Ідії, онучка Геліоса. Медеї приписували здібності оживляти мертвих і літати по повітрю на колісниці з крилатими кіньми або драконами.

Мелеагр — Герой Етолії, син Калідонського царя Ойнея і Алфеї, чоловік Клеопатри. Учасник Походу аргонавтів. Найбільшу славу Мелеагру принесла участь в Калідонському полюванні.

Мемнон — цар Ефіопії, союзник Трої в Троянській війні. Син богині зорі Еос і брата Пріама Тифона. Після загибелі Гектора Мемнон в зброї, що зробив Гефест, прийшов на допомогу Пріаму і воїнам Трої.

Менади («що безумствують») — вони ж — Вакханки, бессаріди. Їх жертвами ставали чоловіки, яких катували, піддавали насильству і вбивали.

Менелай — цар Спарти, син Атрея і Аеропи, муж Єлени, молодший брат Агамемнона. Менелай, за допомогою Агамемнона, зібрав царів на Іліонський похід і сам надав шістдесят кораблів.

Мнемон — слуга знаменитого Героя Ахілла. Фетіда попередила сина, що якщо він уб’є дитя Аполлона, то сам помре від руки бога. Єдиним обов’язком Мнемона було нагадувати господареві про це.

Нарцис — надзвичайно красивий син беотійського річкового бога Кефісса і Німфи Ліріопи. Хлопець помер від любові до самого собі, споглядаючи свою особу.

Одіссей («сердитий») — цар острова Ітаки, син Лаерта і Антіклеї, муж Пенелопи. Одіссей — знаменитий Герой Троянської війни, що також прославився своїми мандруваннями і пригодами.

Орест — син Агамемнона і Клітемнестри, брат Електри і Іфігенії. Оресту було десять років, коли його батько був вбитий своєю дружиною і її коханцем Егісфом. Самого Ореста з будинку врятувала від смерті сестра Електра.

Орфей — знаменитий співець фракійців, син річкового бога Еагра і Музи Калліопи, чоловік Німфи Еврідіки, що приводив своїми піснями в рух дерева і скелі.

Пандора — жінка, створена Афіною і Гефестом за велінням Зевса, з метою помсти людям, для яких Прометей викрав вогонь. Зевс вручив їй запечатану скриньку, в якій були усі нещастя і лиха.

Патрокл — син одного з аргонавтів Менетія, родич і соратник Ахілла в Троянській війні. Будучи хлопчиком, він під час гри вбив свого товариша. За це батько відправив його до Пелея у Фтію, де він був вихований разом з Ахіллом.

Пелей — син егинського царя Еака і Ендеїди, чоловік Антігони. За вбивство свого звідного брата Фока, який переміг Пелея в атлетичних вправах, він був вигнаний батьком і віддалився у Фтію.

Пелоп — цар і національний Герой Фрігії, а потім і Пелопоннесу. Син Танталу і Німфи Евріанасси. Пелоп зростав на Олімпі в товаристві богів і був улюбленцем Посейдона.

Персей — син Зевса і Данаї, доньки аргосського царя Акрісія. Здолав медузу Горгону і врятував Андромеду від домагань дракона.

Пірр — цар епіротів, син царя Еакіда. Залишившись після смерті батька шестирічним хлопчиком, він був прийнятий в сім’ю царя іллірійських тавлантієв, Главкія. За допомогою Димитрія Поліоркета, який в 307 році до нашої ери допоміг епіротам звільнитися від ненависного їм царя Алкети, Пірр повернув собі батьківський престол.

Психея — уособлення душі, дихання. Міфи про царівну Психею розповідають про устремління людської душі.

Сізіф — син царя Еола і Енарети, онук Елліна, брат Кретея, Афаманта, Салмонея і інших Героїв, чоловік Плеяди Меропи, батько Главку, дід Беллерофонта. Міфи малюють Сізіфа хитруном, здатним обдурити навіть богів і вступаючим з ними в конфлікти.

Талфібій — вісник, спартанець, разом з Еврібатом був глашатаєм у Агамемнона, виконуючи його доручення. Талфібій разом із Одіссеєм і Менелаєм збирав військо на Троянську війну.

Тевкр — син Теламону і доньки троянського царя Гесіони. Кращий стрілець із лука в грецькому війську під Троєю, де від його руки загинуло понад тридцять захисників Іліона.

Тесей — син афінського царя Енея і Ефери. Прославився рядом подвигів, подібно до Геракла; викрав разом з Піріфоєм Єлену.

Трофоній — первинне хтонічне божество, тотожне із Зевсом Підземним. За поширеним віруванням, Трофоній був сином Аполлона або Зевса, братом Агамеда, вихованцем богині землі — Деметри.

Фаетон — син Геліоса і Океаніди Клімени, звернувся до батька з проханням надати йому на один день керування сонячною колісницею. Але слабкий хлопець не впорався з безсмертними кіньми, внаслідок чого всесвіт трохи був охоплений пожежею.

Фороней — засновник Аргосської держави, син річкового бога Інаха і Гамадріади Мелії. Він шанувався як національний Герой.

Фрасімед — син пілосського царя Нестора, який прибув разом з батьком і братом Антілохом під Іліон. Він командував п’ятнадцятьма кораблями і брав участь в багатьох битвах.

Фріна — знаменита грецька гетера; прославилася тим, що була натурницею знаменитих художників Праксителя і Апеллесу.

Хірон — Кентавр, син Кроноса і Океаніди Філіри. Хірон народився напівконем-напівлюдиною, оскільки Кронос, захоплений в любовному союзі із Філірою своєю дружиною Реєю, набрав вигляду коня.

Цирцея — могутня чаклунка, донька бога сонця Геліоса і Персеїди. Отруївши свого чоловіка, царя сарматів, вона оселилася на чарівному острові Ея. Лише Одіссей зміг зруйнувати її злі чари через рік після прибуття на острів.

Ясон — син Айсона, за дорученням Пелія, відправився із Фессалії за золотим руном до Колхіди, для чого спорядив Похід аргонавтів.