Фразеологізми. Приклади на букву Н. Значення фразеологізмів на букву Н з прикладами вживання

Фразеологізми. Приклади на букву Н. Значення фразеологізмів на букву Н з прикладами вживання

Навалювати Оссу на Пеліон

Фразеологізм «Навалювати Оссу на Пеліон». Осса і Пеліон — гори у Греції. За давніми міфами, титани Отос і Ефіальт

Оссу збирались були на Олімп навалить, а на Оссу Пеліон лісошумливий, щоб так аж до неба дістатись.
(Гомер, Одіссея).

Але Аполлон убив зухвальців.

Вислів «навалювати Оссу на Пеліон» вживається у значенні: здійснювати щось грандіозне. У наш час вислів часто має іронічне забарвлення.

«Противно, — додає він (В. Коцовський), кидаючи ще й Оссу на Пеліон, — література наша розвивалась все досить рівномірно і рівнобіжно з іншими літературами Європи так щодо форми, як і щодо провідних гадок». Сю думку досить навести, полемізувати з нею не треба. (І. Франко, М. Шашкевич і галицько-руська література)

 

Навсікая

Фразеологізм «Навсікая». За «Одіссеєю» Гомера (IX ст. до н. е.), феацька царівна, яка знайшла викинутого бурею на морський берег Одіссея, дала йому притулок і закохалася в нього, проте Одіссей не залишився у феаків, а вирушив у путь додому.

Ім’я Навсікаї вживається на означення гарної, ніжної закоханої дівчини.

Душе моя! Тікай на корабель,
Пливи туди, де серед білих скель
Струнка, мов промінь,
чиста Навсікая.
(М. Зеров, Саломея)

Лиш ти, волинська Навсікає,
На Ікві, в липні золотім,
Лиш ти ввижаєшся частіше
Іонським мармуром ясна.
(Є. Маланюк, Присвятні строфи)

 

Надлюдина

Фразеологізм «Надлюдина». Це слово стало крилатим після появи книжки Ф. Ніцше «Так мовив Заратустра» (1883). У філософії Ніцше «надлюдина» — ідеал представника панівної касти, для якої нема нічого недозволеного. Цей термін зустрічається ще в німецькій теологічній літературі XVII ст., проте в іншому значенні: вищий тип християнина. Звідти він перейшов у художню літературу, у твори Гердера, Гете та ін.

У сучасній мові це слово позначає крайнього індивідуаліста, егоїста, який ставить над усе своє «я», вважає себе вищим за інших. Вживається також іронічно.

Без «надлюдей», смиренні Божі діти
серцями-ліліями променіти

почнуть непогасимими, святими,
і арфи неба гратимуть над ними.
(В. Барка, Подражаніє Софонії)

На крилах пісень

Фразеологізм «На крилах пісень». Назва збірки поезій (1893) Лесі Українки. Раніше цей вислів ужив Г. Гайне у циклі «Ліричне інтермецо» (1823).

Вживається у значенні: линути кудись поетичною мрією.

Справді я б рада прибути в Галичину не тільки «на крилах пісень»… (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 16.І.1894 р.)

Нам спокій тільки сниться

Фразеологізм «Нам спокій тільки сниться». Цитата з поезії О. Блока «На полі Куликовому. І» (1908), де йдеться про бурхливі події російської історії.

У переносному значенні: тривожний стан.

Ні, сонний спокій зовсім нам не сниться,
Ні, нас не вабить ніжна тишина —

Прийдешнє осяває наші лиця,
Неспокій творчий з вічністю єдна.
(В. Симоненко, Ми думаєм про вас.)

Все знаю — вічний бій!
Все знаю — хрест.
Все знаю — спокій тільки сниться людям.
Життя — це боротьба і поле труду.
(І. Жиленко, Ярмарок Чудес)

На отмщеніє язикам

Фразеологізм «На отмщеніє язикам». Цитата з біблійної Книги Псалмів (149,7), де розповідається про боротьбу між Ізраїлем і ворожими племенами.

Значення вислову: для покарання народів. Вислів використовується також для створення урочистого настрою.

І мечі в руках їх добрі,
Острі обоюду,

На отмщеніє язикам
І в науку людям.
Окують царей неситих
В залізнії пута…
(Т. Шевченко, Давидові псалми)

 

Наріжний камінь

Фразеологізм «Наріжний камінь». Вислів походить з Біблії (Книга пророка Ісайї, 28, 16). Інколи цитується старослов’янською мовою, як, наприклад, в епіграфі до поеми Т. Шевченка «Єретик»: «Камень, его же небрегоша зиждущии, сей бысть в главу угла; от Господа бысть сей, и єсть дивен во очесех наших».

У наш час вислів має значення: основа, головна ідея.

На інтермедіях ще раз буквально справдилось прислів’я про камінь, «его же не брегоша зиждущії»: для авторів величних трагедокомедій інтермедії були тільки пустенькими жартами, не вартими великої уваги. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Великодержавна імперська традиція росіян була й лишилася тим наріжним каменем, об який спотикалися і найбільші російські демократи і революціонери. (П. Голубенко, Україна і Росія)

 

Народжений повзати літати не може

Фразеологізм «Народжений повзати літати не може». З цією поетичною формулою збігаються заключні слова байки російського поета XVIII ст. І. Хемніцера «Мужик і корова»: «…кто ползать родился, тому уж не летать». Вислів набув поширення після появи «Пісні про Сокола» (1898) M. Горького, де є рядок «Рожденный ползать летать не может».

— Чого доброго, отак і проживе, — сказав після паузи Степура. — Заб’ється в щілину і всі бурі в ній пересидить.
— Таким не заздрю, — сказав Богдан. — Оце вони й є ті, що «народжені повзати».(О. Гончар, Людина і зброя)

Темного світлий щиро жаліє,
темний над світлим завше кепкує.
Світлий літає — жити не вміє,
повзає темний — Бога не чує.
(В. Базилевський, З давніх-давен, від епохи санскриту…)

 

Наступити на горло власній пісні

Фразеологізм «Наступити на горло власній пісні». Вислів походить з першого вступу до поеми В. Маяковського «На ввесь голос» (1930), де автор визнає, що підпорядковував свою поезію завданням революційної боротьби і «себя смирял, становясь на горло собственной песне».

Вживається у значенні: «обмежувати себе», «тамувати в собі щось».

Один виконував графоманські соцзамовлення видуманого адміністрацією «народу», інший «наступав на горло власній пісні», а хтось писав «у шухляду», щоб аж нині видобути свої творіння на світло денне. (Р. Іваничук, Відверто про наболіле)

 

На сьомому небі

Фразеологізм «На сьомому небі». Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) у праці «Про небо» вживає цей вислів при поясненні будови неба. Він вважав, що небо складається з семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки й планети. Про сім небес не раз згадано й у Корані; сам Коран був начебто принесений янголом з сьомого неба.

Вираз вживається на позначення найвищої міри радощів, щастя, блаженства.

Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

Батько новонародженого… був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук. (О. Гончар, Тронка)

Не витанцьовується

Фразеологізм «Не витанцьовується». Вислів з повісті М. Гоголя «Зачароване місце» (1832). Старий дід, підпивши, став танцювати на городі, але, дійшовши до половини місця біля грядки з огірками, відчув, що в нього не піднімаються ноги. Дід знову почав танцювати «до половини — ні! не витанцьовується, та й годі!». Вживається у значенні: щось не виходить, не вдається.

І то дарма, що вже пізній час, що від цигаркового диму вже нікого не видно в кімнаті, що сьогодні так-таки нічого й не витанцювалось, — все це дарма. (В. Лагода, Майстер веселого цеху)

 

Не відають, що творять

Фразеологізм «Не відають, що творять». Цитата з Євангелія. Слова розіп’ятого на хресті Ісуса Христа про його мучителів: «Отче! Прости їх, бо не відають, що творять» (Лука, 23, 34).

Вислів уживається для характеристики людей, які не передбачають поганих наслідків своїх дій.

Дехто… мерщій став пускати хулу і на роман, і на його автора. Хай будуть прощені, самі ж бо не відають, що творять. (П. Загребельний,» Думки нарозхрист)

Це був початок доби, за якої входило в смак не цінувати людське життя. Свого апогею вона, ця доба, досягла за Сталіна й Гітлера, а покищо, не знаючи, що чинить, Вакула рубав інших, а ті інші, застукавши в тісному кутку Вакулу, зарубали його. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Вони відали, що творять! Усе було написане на їхніх прапорах і гаслах: відібрати хліб духовний, а потім — щоденний. (Є. Сверстюк, Осквернення священного дару життя)

 

Не від світу цього

Фразеологізм «Не від світу цього». Цитата з Євангелія, слова Ісуса Христа: «Царство Моє не від світу цього» (Іван, 18, 36).

Характеризує людей, далеких від реального життя з його турботами.

— Громадянине слідчий! То ви абсолютно не знаєте Курбаса! Та він поза театром, поза своїми мистецькими візіями, поза літературою та філософією мистецтва світу не бачив. Він не від світу сього! (Й. Гірняк, Спомини)

 

Недремне око

Фразеологізм «Недремне око». Походження вислову пов’язане з персонажем античної міфології велетнем Аргусом, тіло якого було вкрите безліччю очей. Спати водночас могли тільки два ока, решта ж лишалася «недремною».

Вислів став синонімом пильності.

Звідси так добре видно всю привокзальну частину міста, телевізійну ажурно плетену вишку з червоними вогниками, що моргають серед ночі, немов недремні очі Києва. (І. Цюпа, Вічний вогонь)

Класики на те й класики, що в них можна знайти духовну поживу на всі випадки життя. І кожен мав би її знаходити, виходячи зі своїх потреб, уподобань, настроїв. Аби ж то! А недремне око вихователів, ідеологів, доктринерів, простіше кажучи, духовних диктаторів! (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

 

Нектар і амброзія

Фразеологізм «Нектар і амброзія». Напій та їжа богів, які давали вічну юність і безсмертя. У переносному значенні — синоніми насолоди й гарних пахощів. Іноді позначають вишукані напої та страви.

Я гадав, що рабині брешуть з помсти, тоді вони назвали лікаря Ісаака з Халеба, якому Назлі-ханум замовляє отруту без запаху і кольору і таку чудову на смак, що людина п’є її, наче нектар, напій безсмертя. (З. Людолови)

Рік був рясний на зливи. Почав вуркотати ранок. Вип’ють богове Еллади нектар степової грози. (М. Бажан, Боги Еллади)

Втішайся ж нектарем, амброзію глитай,
Співай, та тільки щоб не сумно…
(В. Самійленко, До поета)

Нема нічого нового під сонцем

Фразеологізм «Нема нічого нового під сонцем». Цитата з Біблії: «Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нічого нового під сонцем» (Екклезіаст, 1,9).

Вживається як формула крайнього скептицизму й розчарування в житті. Варіант цього вислову — «Нема нічого нового під місяцем» — походить з вірша російського письменника й історика М. Карамзіна «Соломонова мудрість з досвіду, або Вибрані думки з Екклезіаста» (1797).

— Під місяцем нема нічого нового: все циклічно повторюється, — мало не закричав маленький кулішознавець. (М. Могилянський, Честь)

Звідки жест цей? Цей погляд, мов дим!
Чий це сон, нерозвіяний з ночі?
Все було… все було це… та з ким?
«Що нового під сонцем оцим…»
Раптом в пам’яті зблисне пророчо.
(М. Кучеренко, Звідки жест цей?..)

 

Нема пророка у своїй країні

Фразеологізм «Нема пророка у своїй країні». Вислів з Євангелія (Матв., 13, 57; Марк, 6,4; Лука, 4, 24; Іван, 4, 44). У переносному значенні: люди охоче прислухаються до слів сторонніх людей, але зовсім не цінують навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким особам.

Ходім, ходім мерщій відсіль:
Бо ми обидва добре знаєм,

Що в краю рідному ніхто
З своїх пророком не буває.
(О. Кониський, Пророк)

Здогадуюсь, час би вже підкріпити свої викладки якоюсь цитатою (найкраще — класичною), бо ж нема в нас пророка в рідному краї — це відомо давно. (Л. Пастушенко, Яничарність)

Не дослухалися, хоча авторитет Дзюби-літературознавця, Дзюби-критика був високий. Нема пророків на своїй землі. (М. Жулинський, Засади «шістдесятників»)

 

Немезида

Фразеологізм «Немезида». У грецькій міфології — богиня справедливості, що карає за порушення встановленого порядку речей. Зображувалася з атрибутами рівноваги, кари та швидкості: терезами, мечем, колісницею, найчастіше запряженою грифонами.

У переносному значенні — відплата за злочин.

Так, назва тільки: Русь та Україна:
Сю назву носять сестри Немезіди.

В ім’я тих сестер, від отця до сина
Живе в нас пам’ять про гіркі обиди.
(П. Куліш, Сестри Немезіди)

Деякі з цих нужденних креатур не зуміли довго туманити навіть царя і в своїм ненатлім запалі до грошей і грабунку зайшли так далеко, що нарешті й безглузда російська Немезіда мусила наложити на них свою карну руку. (М. Вороний, Вісті з Росії)

Нехай Покус-Фокус підніме меч Немезіди, нехай ловить, нехай в’яже шоферюгу з Деренчалом… (М. Рудь, Боривітер)

 

Не мечіть бісеру перед свинями

Фразеологізм «Не мечіть бісеру перед свинями». Вислів походить з Євангелія: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів (бісеру) ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, повернувшися, не розтерзали вас» (Матв., 7,6).

Цей вислів давно став загальновживаним прислів’ям і використовується зі значенням: не витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні зрозуміти вас і оцінити ваші думки.

Цинічно, мамо, і немилосердно
Мечешти те, що найвище, найкраще,

Чим величаться могла б віковічно
Як архітвором — свиням під ноги.
(І. Франко, В пленері)

Поручик так само щось думав. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого «метати бісер», а краще спати. (О. Слісаренко, Бунт)

Віля, як завжди в таких випадках, закопилив губи й заявив, що йому ні до чого було розсипати бісер перед свиньми, а під свиньми він розуміє, далебі, не всіх присутніх, а лише мене… (В. Кисельов, Веселий роман)

Не можна двічі увійти в ту саму річку

Фразеологізм «Не можна двічі увійти в ту саму річку». Вислів належить грецькому філософу Геракліту з Ефеса (530—470 до н. е.). Платон розповідає у своєму творі «Кратіл»: Геракліт говорить, що все рухається й ніщо не стоїть на місці, і, уподібнюючи все існуюче течії річки, додає, що двічі в ту саму річку увійти неможливо».

Душа задивиться в туман
і марить обрисами літа.

Чи, може, це наснилось нам
купання в річці Геракліта?
(Л. Костенко, Марнували літечко, марнували…)

 

Не одним хлібом живе людина

Фразеологізм «Не одним хлібом живе людина». Цитата з Біблії. З цими словами Мойсей звернувся до юдеїв після того, як Бог дав йому скрижалі із заповідями: «Не одним хлібом живе людина, але всяким словом, що виходить з уст Господа» (Второзаконня, 8, 3). Вислів повторюється й у Євангелії, його промовляє Ісус Христос, відкидаючи спокуси диявола в пустині (Матв. 4,4; Лука, 4, 4).

Значення вислову: людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб, вона повинна жити духовним життям.

Річард:
Вони так щиро билися за волю,

за правду й за святеє боже слово.
І тут живуть не за єдиним хлібом.
(Леся Українка, У пущі)

Нещасні люди!.. В поті чола добуваючи собі хліб, що вони, крім цього, мають, бо ж євангельська істина — не хлібом самим житиме людина — істиною залишається й тепер… (М. Могилянський, Честь)

Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх:
— Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино. Та після лікарні багацько і їсти ніззя. (А. Головко, Бур’ян)

 

Неопалима купина

Фразеологізм «Неопалима купина». Біблія (Вихід, 3, 2-4) розповідає про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав, — «неопалима купина».

У сучасній мові — символ безсмертя.

І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина. (О. Довженко, Україна у вогні)

…Прощу, а ти, замість проклять, віднині
благословитимеш мій судний день,
день кар і день весільного вина,
і, мов неопалима купина,
горітимуть слова твоїх пісень…
(В. Барка, Богозневага)

 

Нептун

Фразеологізм «Нептун». У римській міфології — бог морів. Ім’я Нептуна вживається як образна назва морської стихії.

Коли приходить старовинна шхуна,
А в небі серпень розкида зірки,

Охриплу мову сивого Нептуна
В його хатині чують моряки.
(М. Рильський, Коралові рухливі городи…)

Ще не купаний? А Нептун таких купати велить!
І як був Кульбака в одежі, так його й пхнули гуртом у душову кабіну…
(О. Гончар, Бригантина)

Мушля висушена
мушля вимушена

переповісти моря шум
кому глум
кому інтерес
а може в сухій шкаралупці
Нептун воскрес…
(Ю. Завгородній, Мушля висушена…)

 

Нерон

Фразеологізм «Нерон». Римський імператор Клавдій Цезар Нерон (37—68 н. е.) був відомий своєю жорстокістю й підступністю.

Його ім’я стало загальною назвою тирана, який не спиняється ні перед чим для зміцнення своєї влади.

Не ховайте, не топчіте
Святого закона,

Не зовіте преподобним
Лютого Нерона.
(Т. Шевченко, Холодний Яр)

Нерона-палія нащадок
Людську мораль здає в архів:
Якщо життя — сліпий випадок,
Немає перед ним гріхів.
(М. Руденко, Між двома ерами)

 

Не май собі кумира

Фразеологізм «Не май собі кумира». Вислів походить з Біблії. У заповідях, які Бог дав Мойсееві, сказано: «Не робитимеш собі різьбленого кумира чи подоби того, що на небесах угорі, і того, що на землі внизу, і того, що у водах та під землею. Щоб не падав ниць перед ними і не служив їм…» (Вихід, 20, 4-5).

Значення вислову: не схиляйся сліпо перед ким-небудь або чим-небудь.

Не продасться справжня ліра,
Повна гніву, повна сліз!..

«Не твори собі кумира» —
Мій улюблений девіз.
(Г. Чупринка, Credo)

Але в народі відтепер,
Кумира сотворивши,

Усе сприймали як шедевр,
І так художник в шані вмер,
До старості доживши.
(М. Луків, Балада про художника)

Як відомо, проблема кумирів виникла ще в часи пророка Мойсея. «Не сотвори собі кумира…» (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

 

Нести свій хрест

Фразеологізм «Нести свій хрест». Євангельський образний вислів: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною» (Матв., 16, 24). Вислів пов’язано з давнім звичаєм: засуджені на смерть повинні були нести до місця страти хрести, на яких їх розпинали.

У переносному вживанні означає покірність долі; муки, які людина терпить в ім’я ідеї.

Місця в школі були зайняті, і виконуючий обов’язки голови колгоспу Данило Вигон уклінно просив, щоб Коляда став завгоспом. Це була пекельна робота, але він мужньо почав нести свій хрест. (М. Зарудний, На білому світі)

У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби, що хоч, ридай або радій, неси свій хрест. Все інше — позосталість. (Л. Костенко, У драмі людській небагато дій…)

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст…
(В. Стус, Як добре те, що смерті не боюсь я…)

 

Нестор

Фразеологізм «Нестор». Герой грецького епосу, цар Пілоса, учасник походу аргонавтів за золотим руном. Він дожив до глибокої старості й у роки Троянської війни, за словами автора «Іліади» Гомера (IX ст. до н. е.), царював уже над третім поколінням людей, переживши їхніх батьків і дідів.

Ім’я Нестора стало загальною назвою визначних людей, які, незважаючи на похилий вік, продовжують свою діяльність.

Зв’язок творчості автора «Балад і романсів» з визначним польським поетом Юліаном-Урсином Немцевичем, автором історичних пісень, та пошана, яку не раз виявляв Міцкевич до старшого товариша, якого він називав Нестором польської літератури, не можуть бути залишені без уваги. (М. Рильський, Поезія Адама Міцкевича)

 

Нестор Літописець

Фразеологізм «Нестор Літописець». Нестор Печерський (бл. 1056 — бл. 1121) — основоположник давньоруської історіографії, один з авторів літопису київського «Повість минулих літ», житій святих, чернець Києво-Печерського монастиря.

Набувши загального значення, ім’я його стало означати істориків, знавців давнини.

Сузір’ям скаже Бог вознести
У мертвім небі пентаграму,

Й новий про се напише Нестор
В самотній катакомбі храму.
(Є. Маланюк, Зловісне)

Спасибі й на тому, що десь ви єсте,
де ревом німим задихнувся Дніпро,
де в Нестора апокрифічне перо,
бо в горлі застуда, у грудях пітьма,
і світ обступає стокрик — Колима.
(В. Стус, Обколоте, в намерзі стогне вікно…)

 

Не суди, і тебе не осудять

Фразеологізм «Не суди, і тебе не осудять». Вислів походить з Євангелія: «Не судіть, щоб вас не судили. Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть; і якою мірою міряєте, такою і вам одміряється» (Матв.,7,1-2).

У переносному значенні вислів уживається для застереження від несправедливих, необ’єктивних висловлювань про людей та їхні вчинки.

Не суди і суджений не будеш.
Не стає тебе на милостині,

То ще в тім гріха, ні зла немає,
Та коли на власні очі бачиш,
Що грішить хтось або кривду робить,
Не суди його, бо знать не можеш,
Чи немає правди в його ділі.
(І. Франко, Паренетікон, XII)

 

Нефертіті

Фразеологізм «Нефертіті». Дружина єгипетського фараона Ехнатона, — надзвичайно гарна жінка, скульптурні портрети якої були знайдені археологами у XX ст. і експонуються в Музеї єгипетської давнини у Берліні.

Ім’я Нефертіті вживається як символ жіночої краси.

Це ж і донині царює у світі,
Йде по землі, не питаючи прав,

Гордий, нескорений дух Нефертіті,
Пійманий стеблами злаків і трав.
(М. Руденко, Світло й темрява)

 

Нехай обмине ця чаша Мене

Фразеологізм «Нехай обмине ця чаша Мене». Цитата з Євангелія. Слова Ісуса Христа, який молився у Гефсиманському саді напередодні страти: «Отче мій! Коли можна, нехай обмине ця чаша Мене» (Матв., 26, 39).

У переносному значенні: надія на те, що вдасться уникнути тяжких випробувань, мук фізичних і душевних.

Я знав: ся чаша не мине,
Та доля в мене

Жорстока, вибравши мене, —
Благословенна.
(І. Світличний, Шевченко)

Добре, друзі, нас не минула
Чаша ця, і офірний дим,

Не розсіяло, не зігнуло
І судило зійти молодим.
(Є. Сверстюк, Реквієм)

…Боротьбою за самовизначення мусила займатися національно свідома творча інтелігенція. Не минула «чаша сія» і представників «празької школи», а також — і Олену Телігу, літературна спадщина якої назавжди увійшла до фонду української літератури. (Ю. Ковалів, Олена Теліга)

Нитка життя

Фразеологізм «Нитка життя». Вислів походить від грецького міфу про трьох мойр (у Римі вони звалися парками) — богинь людської долі: Клото пряде нитку життя, Лахесіс скеровує її напрямок, а Атропа перерізує.

Лиха смерть не зглянулась на нестарі ще літа його віку, ні на пишний розцвіт таланту, ні на повсякчасну жагу жити-творити і своїми творами уславлювати рідну країну перед великими світами. Не маючи волі над творчим духом, вона потайки, як той шашіль, точила недугами його тіло, нівечила хворобами його силу і одразу без всякого милосердя обірвала тонку нитку його короткого життя. (Панас Мирний, Над розкритою домовиною славетного сина України М. М. Коцюбинського)

 

Ніке (Ніка)

Фразеологізм «Ніке». У грецькій міфології — уособлення перемоги. Крилата Ніке була неодмінним атрибутом Зевса і Афіни, яких зображали зі статуеткою Ніке в руках. Широковідома скульптура Самофракійської Ніке (II ст. до н. е.) — крилатої дівчини, що лине в переможному пориві.

Ніке, як і римська Вікторія, — символ перемоги на полі бою та в різного роду змаганнях.

О болюча й скорботна перед вістям в безсмертя мить!
Він квітку стискає куточками уст — вже навіки,

І чує всім серцем, як крильми над ним шумить
В півтемному небі Самофракійська Ніке.
(Л. Первомайський, Квітка Нікоса Белоянніса)

 

Німфа

Фразеологізм «Німфа». У грецький міфології німфи — божества природних сил: водяні німфи — наяди, лісові — дріади та ін. Вони володіють древньою мудрістю, таємницями життя та смерті. їх змальовували у вигляді гарних дівчат.

В образному слововживанні — красуня.

— Ге, ге, ге, — скрикнув весело пан Калясантій. — От яка німфа стереже тут Адасевих пенатів! (І. Франко, Основи суспільності)

Вона — німфа, заплетена в зів’ялі коси подруг,
Обмацана мільйонами ласих очей,
Прагне позбутися своєї золотавої цноти!
(І. Драч, Балада золотої цибулі)

 

Ніоба (Ніобея)

Фразеологізм «Ніоба». Героїня грецького міфу, дружина царя Фів, мати дванадцяти дітей, вона сміялася з богині Латони, що народила лише двох — Артеміду і Аполлона. Латона поскаржилася Аполлонові, і він убив своїми стрілами всіх дітей Ніоби. Від страшного горя Ніоба скам’яніла, перетворившись на скелю, що вічно ллє сльози.

У сучасній мові Ніоба — нещасна мати.

Леся Українка написала поезію «Ніобея», а О. Кобилянська — оповідання «Ніоба».

Описана мною «Ніоба» існувала справді, і всі її діти були нещасливі і спонукали мене написати ту новелу. (О. Кобилянська, Про себе саму)

Срібна чуприна, чоло пророче,
Ні, не порожній зір Ніоби —
Зимні телескопічні очі
Бачать майбутнього буряні доби.
(Є. Маланюк, До портрету Мазепи)

Нехай над мертвими жалоба
У похоронний трубить ріг,

Нехай знеможена Ніоба
Дітей оплакує своїх.
(М. Рильський, Крізь бурю й сніг)

 

Нірвана

Фразеологізм «Нірвана». За буддійською релігією, людина, що веде аскетичне життя і виконує приписи Будди, може досягти найвищого стану блаженства: звільнення від страждань і пристрастей. Такий стан зветься «нірваною», що по-санскритськи означає «згасання».

У переносному значенні нірвана — забуття, спокій, смерть.

Це ти, нірвано вічная, сумна, немила?..
Безсилий чую жах перед твоїм лицем.

Пожди! Не поспішай з смертельним тим вінцем,
Нехай моя додолу ще не пада сила!
(О. Пчілка, Минула молодість…)

Моя істота вимагала ритму і гри слів та тонів, щоб створити інший світ блаженної нірвани, де не було б ні війни, ні небезпек, ні логіки (У. Самчук, На коні вороному)

Душно… води ні краплини… се наче дорога в Нірвану, Країну всесильної смерті…(Леся Українка, Уривки з листа)

Нові люди

Фразеологізм «Нові люди». Цей вислів («нова людина» латиною — «homo novus») був відомий ще в Давньому Римі, де він означав раніше невідому людину, яка домоглася успіху.

У XIX ст. вислів набув поширення після появи роману М» Чернишевського «Що робити?», який має підзаголовок «З оповідей про нових людей». У цьому творі «нові люди» прагнуть побудувати стосунки між людьми на новій, більш справедливій основі.

В російській літературі саме напередодні виступу Нечуя-Левицького питання про «нових людей» було найактуальнішим. В 1873 році у львівській «Правді» був надрукований уривок Нечуя-Левицького «Новий чоловік», що являв собою частину його роману «Хмари». (О. Білецький, Іван Семенович Левицький /Нечуй/)

 

Ноїв ковчег

Фразеологізм «Ноїв ковчег». У Біблії (Буття, 6-7) розповідається про врятування праведника Ноя, його родини, а також семи пар «чистих» і «нечистих» тварин від всесвітнього потопу. Вони плавали на збудованому Ноєм кораблі («ковчезі»).

У сучасній мові вислів має кілька значень: надійний притулок, місце зустрічі людей різних переконань та ін.

Вітер, вітер з хмарних кубків…
Став ковчег посеред гір,

І, як Ной, я жду голубки:
Хочу вийти на простір!
(М. Драй-Хмара, Під блакиттю весняною…)

В бункері було повно мешканців — дітей, жінок, старих. Вони виглядали звідусіль: з кучугур шмаття, з пуховиків, тиснулися по нарах, настелених в три ряди. — Ноїв ковчег! — зауважив Хома, оглядаючи бункер хазяйським оком. (О. Гончар, Прапороносці)

Наче в Ноїв ковчег, нас упхалось в цей Час непомалу —
Кат і жертва, брехун і підбрехач і той, кому — так, все одно,
Всі пліч-о-пліч сопуть, і усі норовлять до штурвала —
Поки все-таки штиль і покіль ще не йдемо на дно.
(О. Забужко, Корабель дурнів)

Фразеологізми. Приклади на букву Н. Значення фразеологізмів на букву Н з прикладами вживання

Фразеологічний словник

Фразеологізми приклади

Найцікавіші та найпопулярніші фразеологізми