Фразеологізми. Приклади на букву К. Значення фразеологізмів на букву К з прикладами вживання

Фразеологізми. Приклади на букву К. Значення фразеологізмів на букву К з прикладами вживання

Каїн і Авель

Фразеологізм «Каїн і Авель». За Біблією, Каїн, один з двох синів Адама і Єви, вбив свого брата Авеля, позаздривши йому, що Бог прихильніше приймає жертву Авеля. Це було перше вбивство на землі. Розгніваний Бог поклав на його чоло тавро злочину — «Каїнову печать» (Буття, 4, 1-16). Легенда про Каїна неодноразово привертала увагу письменників — наприклад, філософська драма Дж. Байрона «Каїн» (1821), поема І. Франка «Смерть Каїна» (1889) та ін.

Ім’я Каїна стало синонімом убивці, підступного злочинця; воно стало також лайливим словом. Ім’я Авеля стало символом невинної жертви. Хто ж ти такий? Чи не марна була Наша рвучка, самовіддана спроба? Над крутизною твойого чола Встала Свобода чи Каїна злоба? (М. Руденко, Правнукові) В ім’я ж чого ми мали бити в бубни й літаври?.. Чи в ім’я того, щоб нас уже остаточно, дощенту було задушено тоді, нас, українство, того недодушеного Авеля, кров якого 250 літ вопіяла до неба й до совісті всякого порядного, не задурманеного цею кров’ю чоловіка? (В. Винниченко, Відродження нації) Каїнова робота в Києві суздальських князів, зокрема, князя Андрія Боголюбського, вкладається у відому формулу: якщо не забрати, то хоча б пограбувати й зруйнувати. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)

Калібан

Фразеологізм «Калібан». Персонаж п’єси В. Шекспіра (1564—1616) «Буря» — дикун і п’яниця, фізична й моральна потвора. Ім’я його стало загальною назвою.

Тоді розпутники і гарпагони покутних псалмів заспівали, і калібани били в дзвони, й гетери, мов кобили, ржали. (Б. І. Антонич, Кінець світу)

Коли «чарівний бумеранг» (М. Руденка) вийшов у світ (російський переклад випущено стотисячним накладом), було вже запізно вилучати його з обігу: це означало б «лють Калібана, що побачив у дзеркалі власне обличчя». (І. Качуровський, Проза Миколи Руденка)

 

Каліостро

Фразеологізм «Каліостро». Граф Алессандро Каліостро, справжнє ім’я якого — Джузеппе Бальзамо (1743—1795) — авантюрист і алхімік, який «творив чудеса» при дворах європейських монархів. У переносному значенні — чудотворець.

Проходить дощ — зелений Каліостро. І квітка — велетенський грамофон — з гудінням розкриває синій розтруб. (І. Жиленко, Дім під каштаном)

Каліпсо

Фразеологізм «Каліпсо». У грецькій міфології — німфа, владарка острова на Крайньому Заході, яка тримала в себе Одіссея протягом семи років, але їй не вдалося примусити його забути батьківщину, хоча вона й обіцяла йому вічну юність і безсмертя.

У сучасній мові — синонім спокусниці. Тож їде грек, ріку пересікає, та так і зирить, мислями ширя — чи де не їде ніжна Навсікая, струнка дочка Супойського царя? Чи мо’, яка Каліпсо із сапою сапає щось на березі Сулою. (Л. Костенко, Скіфська Одіссея)

Каліф на час (на годину)

Фразеологізм «Каліф на час». Назва арабської казки зі збірки «Тисяча й одна ніч». Мешканець Багдада Абу-Гасан якось сказав, не знаючи, що перед ним — переодягнений каліф Гарун аль Рашід, що дуже хотів би хоч на один день стати каліфом. Гарун аль Рашід присипляє його за допомогою сонного порошку і велить перенести до свого палацу. Наступного дня Абу-Гасан прокидається каліфом, віддає накази, насолоджується розкішшю, але взавтра опиняється вже в себе вдома звичайною людиною.

У сучасній мові — тимчасовий можновладець. Виплеснуті на поверхню руйнівною хвилею, багато «каліфів на час» захотіло залишитись при владі назавжди. (Б. Олійник, Два роки в Кремлі)

Камени. Улюбленці камен

Фразеологізм «Камени». Шановані в Римі італійські богині, які згодом стали покровительками мистецтва. їх образ злився з образом муз.

«Улюбленці камен» — визначні поети, співці, художники… Ще за дитячих літ бував я у Мессали, — Улюбленці камен там зорями сіяли; Там вабили серця, там чарували нас Вергілій і Тібулл, жалібний Вальгій, Басе І Галла смутна тінь. (М. Зеров, Елій Ламія)

Каменя на камені не лишити

Фразеологізм «Каменя на камені не лишити». Євангельський вислів — Матв., 24, 2; Марк, із, 2. Уживається в значенні «знищити, зруйнувати вщент».

Де не оставсь на каменю ні камінь, де зрівнялись гори, знов мулярі нову тюрму будують з брил квітчастих. (Б. І. Антонич, Апокаліпсис) Немає каменя на камені, Все звержене ригою гроз. Доми невинних падають також, Жегомі пламенем. (С. Гординський, Апокаліптичне)

Каменярі

Фразеологізм «Каменярі». Назва поезії І. Франка, написаної 1878 р. у в’язниці. У цьому вірші поет створив титанічні образи «каменярів на шляху поступу» — відважних, самовідданих борців за щасливе майбутнє людства. Великим Каменярем називають самого Івана Франка.

Кам’яними дорогами, від хати до хати, Закарбовані в серці для віри й привіту, Революційні вітри, як гори Карпати, За каменярами йдуть по світу. (А. Малишко, Кам’яними дорогами…) Ми воліємо вмерти, як вмирали славетні лицарі Січі Запорізької, як вмирали Тарас, Леся, Каменяр, сповнивши волю України, як вона відобразилася в їхніх серцях. (Відозва Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод «Україна літа 1977»)

Камінь спотикання

Фразеологізм «Камінь спотикання». Цей вислів трапляється і в Старому Заповіті, й у Новому: Ісайя, 28, 16; Послання апостола Павла до римлян, 9, 31-33 та ін.

Вживається в сучасній мові у значенні: перешкода, на яку наражаються в якійсь справі. Годвінсон: Сей чоловік одразу став мені, мов камінь спотикання на дорозі, хоч я йому ніколи зла не зичив… (Леся Українка, У пущі) Мізансцени звичайно бувають «каменем преткновенія» для молодих недосвідчених режисерів. (М. Вороний, Режисер)

Камо грядеши?

Фразеологізм «Камо грядеши?». Вислів походить з євангельської оповіді про зустріч апостола Петра з Ісусом Христом. Петро запитав Христа: «Куди йдеш, Господи?», латинською мовою «Quo vadis, Domine?», старослов’янською — «Камо грядеши, Господи?». Ісус же йому відповів: «До Рима, де мене розпинатимуть».

«Quo vadis?» — назва роману польського письменника Г. Сенкевича (1895). «Камо грядеши?» — назва збірки памфлетів М. Хвильового (1925). Наша машина — марка «фіат» — величезний комфортабельний автомобіль, прозваний в Спілці «Антилопа гну» і в цій подорожі переіменований нами на «Камо грядеши», бо прізвище шофера було Сенкевич, а до самої машини, що обламувалась щодесять кілометрів, інакше, як з запитанням «комо грядеши», неможливо було і звернутися. (Ю. Смолич, Розповідь про неспокій)

Канібали. Канібалізм

Фразеологізм «Канібали». Канібали — назва, дана Христофором Колумбом наприкінці XV ст. людожерному племені індіанців-караїбів. Пізніше це слово стало загальною назвою людожерів. У наш час означає людей, що коять тяжкі злочини, убивць, варварів.

У переносному значенні канібалізм — жорстокість, дикунство. Загидили ліси і землю занедбали. Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок. То хто ж ви є, злочинці, канібали?! Ударив чорний дзвін. І досить балачок. (Л. Костенко, Інкрустації)

Канни

Фразеологізм «Канни». Селище на південному сході Італії, біля якого під час Другої Пунічної війни в серпні 2і6 р. до н. е. римські легіони були оточені військами карфагенського полководця Ганнібала і сталася битва, під час якої римляни втратили 70 тис. чоловік, а карфагеняни — лише 6 тис. Битва при Каннах увійшла в історію як приклад блискучого розгрому ворога.

Тільки хуткість — наша надія, Не втопитись у власнім виварі. Хай історики потім потіють Про ці «Канни — навиворіт». (Є. Маланюк, П’ята симфонія)

Каносса. Піти в Каноссу

Фразеологізм «Піти в Каноссу». Наприкінці XI ст. розгорнулася боротьба між германським імператором Генріхом IV і Римським Папою Григорієм VII, який претендував на світове панування. Імператор оголосив папу позбавленим престолу, але його не підтримали князі. У відповідь папа прокляв Генріха й відлучив його від церкви. Імператор змушений був узимку 1077 р. перейти через альпійські перевали і простояти три дні перед брамою папського замку в Каноссі (Північна Італія), щоб принижено вимолити прощення.

У переносному вживанні «піти до Каносси» означає капітуляцію перед сильним ворогом. На надгробку (вбитого ним) ігумена цар наказує зробити напис: «Предпослал его Земной Царь Царю Небесному». В цім, власне, написі, який являє собою символ, не менш вимовний від символу «Каносси» для Заходу Європи, і містилася ціла церковно-релігійна політика московського царизму, так і духове самовизначення московського царизму… (Є. Маланюк, До проблеми большевизму) Новітні прочани до большевицької Каносси нічого, крім презирства і недовір’я до себе, викликати не зуміють. (С. Петлюра, Відношення до перекинчиків)

Кари єгипетські

Фразеологізм «Кари єгипетські». Вислів походить з біблійної оповіді про десять кар, які Бог наслав на Єгипет за відмову фараона звільнити юдеїв з полону: Він перетворив воду на кров, наслав моровицю, сарану та ін. (Вихід, 7, 20 і далі).

У переносному вживанні — великі нещастя. Мільйони летять у якусь темну безодню, не залишаючи по собі ніякого сліду: поля незасіяні, мільйони голодного люду, голодний, чорний, плямистий тиф і всі єгипетські кари мучать країну. (І. Франко, Лев Толстой) До чого по-страдницькому виглядає він тоді, з газетою в руках, ніби в тій газеті саме описано в деталях якусь небачену єгипетську кару. (А. Мороз, Довга-довга хвилина…)

Кармен

Фразеологізм «Кармен». Героїня однойменної повісті французького письменника П. Меріме (1803—1870), вільна, незалежна і смілива жінка, яка воліє загинути, але не поступитися своїм коханням. На сюжет повісті написано відому оперу Ж. Бізе.

Ім’я Кармен стало уособленням палкого кохання. У чорнім полум’ї волосся Кармен, як любострасний сон, Сафо в гірляндах виногрон І наші власні Шури й Галі, — Єство жіноче в ідеалі. (М. Рильський, Любов)

Карна і Жля

Фразеологізм «Карна і Жля». У «Слові о полку Ігоревім» (XII ст.) сказано, що після поразки руського війська на річці Каялі «Ігорева храброго полку не кресити! За ним кликну Карна, і Жля поскочи по Руськой землі, смагу мичючи в пламяні розі». Карна і Жля — імена фантастичних істот, можливо, напівбогинь кари й жалю, пов’язаних з поховальними обрядами.

День догоряв так світозарно! Душа просила корабля. Десь біля голосила Карна, тужила Жля. (О. Лятуринська, Хилились стязі, пнулись вгору…) Хоч ридали у розпачі Карна і Жля, Наливалася кров’ю Каяла, Не скорилась, не згинула Руська земля, Непохитно стояла! (С. Реп’ях, Перечитуючи «Слово»)

Карфаген мусить бути зруйнований

Фразеологізм «Карфаген мусить бути зруйнований». Вислів належить римському державному діячеві Катону Старшому (234—149 до н. е.), який кожну свою промову в сенаті закінчував фразою: «А втім, я гадаю, що Карфаген мусить бути зруйнований!». Карфаген — місто-держава на півночі Африки, політичний і торговельний ворог Риму.

Сучасне значення вислову: наполеглива вимога знищити ворога або подолати перешкоду. Наводиться також латинською мовою: «Carthaginem esse delendam». Без війська хочете весь світ зажерти, всіх варварів в кормигу запрягти, всі Карфагени зруйнувать без зброї. (Леся Українка, Руфін і Прісцілла) Від рефрену Катона Старшого — «Carthagine esse delendam» ми не одмовляємось, і наш соціальний фанатизм ніколи не погасне. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?) Картагена нашої провінційносте мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм. (Юрій Шерех, Наша сучасність — наше мистецтво)

Кассандра

Фразеологізм «Кассандра». Донька троянського царя Пріама і його дружини Гекуби. Аполлон наділив її даром пророцтва, та коли вона відкинула його кохання, він зробив так, що її пророцтвам ніхто не йняв віри.

Леся Українка створила драму «Кассандра» у 1901—1903 pp. У сучасній мові Кассандра — провісниця всякого лиха. Я вважаю своїм громадянським обов’язком писати в ЦК про згубну небезпеку, що насувається з найближчих десятиліть. Обрав для себе гірку роль радянської Кассандри. (М. Руденко, Шлях до хаосу) Кассандра каже: «Знаю — та мовчу». Але темніють очі у Кассандри. А я не хочу знати. Я свічусь. І квіточку кладу в ногах Атланта. (І. Жиленко, Всесвіти) От хто безробітний, так це Кассандри — Нині і прісно, і поки світ. (О. Забужко, Пророцтва Нострадамуса)

Кастальське джерело

Фразеологізм «Кастальське джерело». За грецькими міфами, джерело на горі Парнас, присвячене Алоллону і музам. У переносному значенні — Джерело натхнення.

«На березі Кастильському» (1919) — назва збірки поезій О. Слісаренка. — Цілуй уста, цілуй чоло… Вона казала знов. — Я, мов Кастильське джерело, Натхну твою любов! (М. Вороний, Чари) Нас не спалять, нас не спалять Цілі огнища купальські: Наші думи, нашу пам’ять Верне потічок кастильський. (Г. Чупринка, Ми і ви) Який був світ античний і готичний! Це снилось людству чи таки було? Світ робиться сухий і прагматичний. Вже ледве б’є кастильське джерело. (Л. Костенко, Летючі катрени)

Кастор і Поллукс

Фразеологізм «Кастор і Поллукс». Брати Діоскури — герої грецьких міфів, сини Леди. Один з них, Поллукс або Полідевк, син Зевса, — безсмертний, а другий, Кастор, — смертний. Брати завжди були разом. Коли Кастор загинув у бою, Поллукс, не бажаючи пережити його, благав у богів і для себе смерті. Зевс дозволив йому половину свого безсмертя віддати Касторові. Від того часу брати один день проводили в підземному царстві Аїді, а другий — на Олімпі, серед богів.

Іменами Кастора й Поллукса називають нерозлучних друзів. Рицарем він (Янка Купала) був у стосунках з ровесниками і молодшими товаришами по перу, а його багатолітня дружба із славним соратником — Якубом Коласом — нагадувала прекрасні зразки древності, міфічних Кастора і Поллукса. (М. Рильський, Поет-рицар)

Катай, Матюшо, гуси!

Фразеологізм «Катай, Матюшо, гуси!». Цитата з п’єси І. Тобілевича «Суєта» (1903), слова Терешка Сурми, охопленого «суєтною» мрією вивести свого сина Матюшу в пани. «Будеш учитись — будеш паном», — каже він синові, примушуючи його читати напам’ять байку Крилова «Гуси». Сцену написано майстерно: Матюші ніяк не вдається протягом усієї дії прочитати байку, фраза «Катай, Матюшо, гуси!» повторюється кілька разів, що створює комічний ефект.

Колись, у «безконфліктну епоху», дехто галасував, що у нас, мовляв, все добре та гаразд, що негативного того в нас, як муха капнула, навіщо, мовляв, його показувати, воно нетипове, катай, Матюшо, про хороше та миле. (О. Вишня, Про Дмитра Білоуса)

Катон. Поза Катона

Фразеологізм «Катон». Марк Порцій Катон Старший (234—149 до н. е.) — римський політичний діяч, письменник і оратор, відомий своїми виступами проти Карфагена — політичного і торговельного конкурента Риму.

«Ставати в позу Катона» — виступати в ролі грізного викривача. Вислів іноді іронічно забарвлюється. А Собєський обурено бурмоче крізь зуби: — Той, хто мало не поморозив свого війська в Московщині, має кожну нобілітовану наволоч за катонів та гракхів. (З. Тулуб, Людолови)

Каяла

Фразеологізм «Каяла». Річка в Україні, притока Дінця. Нинішня назва її — Калитва. Не раз згадується в «Слові о полку Ігоревім» (XII ст.) як місце поразки давньоруського війська у битві з половцями, наприклад: «…на брезі бистрой Каяли, ту кровавого вина недоста, ту пир докончаша храбрії русичи, свати попоїша, а сами полегоша».

У переносному значенні — символ тяжкої поразки. До дна Каялу випито далеку, Та Див вже знову у верхах дерев. І, вітрячи незнану небезпеку, Навколо грізно кидається Лев. (О. Ольжич, Данило) Була ж то вчора громовиця! Палахкотіло на бійницях, і острахом земля здригалась, і чи ж не чула це Каяла? (О. Лятуринська, Після бурі)

Квінтесенція

Фразеологізм «Квінтесенція». Латинською мовою — «п’ята сутність». У грецькій філософії — п’ятий елемент, п’ята стихія, яка протиставилася чотирьом іншим (ще були вода, земля, вогонь і повітря) і вважалася основною суттю речей.

У сучасній мові — найголовніше. На «Заповіт» треба дивитись і як на поетичну квінтесенцію цілої поетичної творчості поета, як на скристалізовану формулу тих принципів і тенденцій, які він старався проводити і в цілій своїй поетичній творчості. (С. Петлюра, Пам’яті поета-борця) Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя (М. Семенко, Замір)

Квіти зла

Фразеологізм «Квіти зла». Назва збірки поезій (1857) французького письменника Ш. Бодлера. Вона була заборонена цензурою за «аморальність» протягом майже століття.

Улиця бодлериться владно Розцвіли Квіти Зла — Що ж мені в душу безоглядну Ти принесла? (М. Семенко, Квіти Зла) З попаленого хутора бабуся тиха шукає сина скрізь. Чужина люттю диха; — чужина!.. сторона німа, квітками зла родюча. (В. Барка, Скорбна мати) Коли пригнічено розум, тоді в душах буйно розростаються пекельні квіти зла, ворожнечі і заздрощів. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Кедр ливанський

Фразеологізм «Кедр ливанський». Порівняння з кедром ливанським — могутнім гарним деревом, що досягає 25—40 метрів висоти, зустрічається ще в біблійній Пісні над піснями. Суламіф так говорить про свого коханого, царя Соломона: «Вигляд його подібний до Ливану, величний як кедри» (5,15).

Кедр ливанський — уособлення краси і величі. Мов кедр серед поля Ліванського, — у кайданах Став Гус перед ними! І окинув нечестивих Орліми очима. (Т. Шевченко, Єретик) І хоч зріс я мов кедр, що вінчає Ливан, То душа в мні похила, повзка, мов бур’ян. (І. Франко, На старі теми)

Кентавр

Фразеологізм «Кентавр». У грецькій міфології кентаври — напівлюди-напівконі, дикі істоти, які постійно воюють зі своїми сусідами лапіфами, намагаючись викрасти для себе жінок із цього племені.

У переносному значенні — той, хто має подвійну природу. Жінки грудасті й голі, як богині З полотен Рубенса, до річки йдуть; Просвітлюється плесо в комишах, Мов абажур зелений, сяйвом плоті. Втім, надбігає молодий кентавр — Кінь і юнак — одне єство безумне, Врізається у воду, в крик і сміх. (Д. Павличко, Літо)

Кимвал брязкучий

Фразеологізм «Кимвал брязкучий». Євангельський вислів: «Коли я говорю мовами людськими й янгольськими, а любові не маю, то я — мідь дзвінка і кимвал брязкучий» (Перше послання апостола Павла до коринфян, 13, 1). Кимвал — старовинний музичний інструмент, який складався з двох порожніх металевих півкуль, що, вдаряючись одна об одну, голосно дзвеніли.

В образній мові — пишномовні, але беззмістовні висловлювання. — Ваша мова як кимвал, що бренькає, а ваша наука як мідь, що гуркотить. Шуму багато, а добра нема. (І. Франко, Основи суспільності) Не зводь у сні Зір свій звучий. Дайте мені Кимвал брязкучий. (М. Семенко, Образ снився мені)

Кинути першим камінь

Фразеологізм «Кинути першим камінь». За Євангелієм, Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям, що привели до Нього блудницю: «Хто з вас без гріха, нехай кине перший у неї камінь» (Іван, 8,7).

Вживається у значенні: безпідставно, несправедливо засуджувати когось. Тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців, пригнічених школою, урядом, громадськими інституціями, тільки я сього каміння не зважуся здійняти. (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 31X1893 р.) І хто мене розуміє серцем, той, може, не кине на мене каменем за змальованих мною досі осіб з низів чи трудових інтелігентів… (О. Кобилянська, Автобіографія)

Китайський мур

Фразеологізм «Китайський мур». Мур та фортеці, побудовані уздовж північного кордону Стародавнього Китаю для захисту від нападів кочових племен. Будівництво стіни 4 тис. км завдовжки почалося в IV—III ст. до н. е.

Вислів означає цілковиту ізоляцію, найчастіше — ідейну. Люди бояться їхати за кордон, як китайці за свою стіну, бояться кари, чи не переродилися, мовляв, вони, чи не шпигуни і т. і. (О. Довженко, Щоденник) Тоді як Московія відгороджувалася від Заходу «китайським муром» і протиставилася Європі, Україна з кінця XVII віку посилала значну кількість своєї молоді у вищі школи країн Західної Європи. (П. Голубенко, Україна і Росія)

Кіт Мур

Фразеологізм «Кіт Мур». Персонаж повісті німецького романтика Е. Т. А. Гофмана «Житейська філософія кота Мура» (1820—1822). Мур — тонкий іронічний спостерігач і критик міщанства.

То ж він — гігантський кіт, добрячий котик Мур, То ж він гне спину й випускає кігті І тут, в сліпій корчмі й в нуднім камергерихті, У веремії кишл, у млі магістратур. (М. Бажан, Гофманова ніч)

Кіт у чоботях

Фразеологізм «Кіт у чоботях». Персонаж однойменної казки французького письменника Ш. Перро (1628—1703), винахідливий слуга, який забезпечує багатство і щастя для свого бідного господаря.

І поживу в малесенькій хатинці, що так притульно висить на ялинці, де заглядає в зоряні віконця Кіт у чоботях з вусами гасконця. (Л. Костенко, А що? І я спочину на хвилинку…) Втім, для такого мудрого кота нема путящих справ. Все — суєта. От він і спить. І зневажає потай мізерну метушню Кота в чоботях. (І. Жиленко, Дім під каштаном)

Кіт, що гуляє сам по собі

Фразеологізм «Кіт, що гуляє сам по собі». Персонаж казки англійського письменника Р. Кіплінга (1865—1936). У переносному значенні — самостійний характер.

Мені, людині з переконання партійній, легко було протистояти спокусі приєднатися до котроїсь партії чи іншого товариства, що зобов’язують своїх членів жити за параграфами дуже мудро вироблених програм. Супроти них я волів, жартома кажучи, триматися постави Кіплінгового кота, який ходив своїми стежками… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе) Тоталітаристи і від політики, і від літератури хотіли би бачити людей не як «кішок, що гуляють самі по собі», а як носіїв певної ідеї, певного стилю, міфології тощо. (І. Жиленко, «І я спинила їхню мить…»)

Кінець віку

Фразеологізм «Кінець віку». Вислів походить з однойменної комедії французьких письменників Г. Мікара і Ф. де Жувено, поставленої у 1888 р. Автори висміяли в ній модні хворобливі настрої своїх сучасників. Пізніше німецький письменник Герман Бар (1863—1934) видав під назвою «Кінець віку» збірку своїх новел. Явищами «кінця віку» стали називати такі характерні його прояви, як войовничий індивідуалізм, відмова від загальноприйнятих моральних норм, відхід від суспільного життя. Згодом значення вислову розширилося й виникли такі словесні звороти, як «жінка кінця віку», «виховання кінця віку» і т. ін.

Л ю б о в: От як? У вас же були теорії не такі старосвітські, більше в стилі fin de siecle… (Леся Українка, Блакитна троянда) В кожнім разі, між українською новітньою патріоткою і європейським модернізмом fin de siecle не було скільки-небудь органічного поєднання. (М. Могилянський, Честь)

Кліо

Фразеологізм «Кліо». У грецькій міфології — одна з дев’яти муз, дочка Зевса і богині пам’яті Мнемозіни, муза історії. Вживається як синонім слова «історія».

Ще Кліо не поставила свою Незрушну ногу в цій вологій ріні. Можливо, тут, у цім земнім раю, Ще не гніздиться зло в людськім корінні. (М. Руденко, Геродот і таври) А все-таки ти — тільки корч гістерії, Кліо. Злива на камінних плитах, хвилинний скорпіон на сталактитах — анналах абсолютної історії. (Б. Рубчак, До Кліо)

Книга за сімома печатями

Фразеологізм «Книга за сімома печатями». Вислів походить з Біблії, де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитися в неї» (Апокаліпсис, 5, 1-3).

Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне. Між іншим, я не раз уже висловлював думку, що треба видати популярну книжку про міфи… — без цього нашій молоді майже книгою за сімома печатями залишаються всі культури минулих віків. (М. Рильський, Лист до Бориса Тена, 28.1.1963 р.) Якщо російські читацькі кола хоч частково, хоч у здебільшого сірих, а часом і фальшивих перекладах, знали твори Шевченка, а також, меншою мірою, Франка, Коцюбинського, Стефаника, Мартовича тощо, то художня спадщина нашої великої письменниці (Лесі Українки) залишилась для них, по суті, скарбом за сімома замками. (М. Рильський, Натхненне слово)

Книги мають свою долю

Фразеологізм «Книги мають свою долю». Вислів з твору римського граматика III ст. до н. е. Теренціана Мавра «Про літери, склади й розміри», де сказано: «Зважаючи на те, як їх сприймає читач, книжки мають свою долю».

Книги, як і взагалі всі твори людського духу, неоднакову мають долю. (П.Тичина, Сила «Кобзаря») Древні казали: книжки, як і люди, мають свою долю. Але ж ми, українці, повинні цінувати своє. Що ж ми за нація? (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Книжники і фарисеї

Фразеологізм «Книжники і фарисеї». Неодноразово згадані в Євангелії (Матв., 12, 15-16 та ін.) книжники і фарисеї — охоронці зовнішньої обрядності, які не дбають про виконання змісту Божих заповідей. Ісус Христос називав їх лицемірами. У такому значенні цей вислів уживається й у наші дні.

Так! Хитрі книжники й лукаві фарисеї Розмножили своє потомство без числа, І доленьки звізда письменської моєї Мене в синедріон, на суд їх привела. (П. Куліш, Чудо) Підвівся з каменя спрокволу і до зелених до кипінь каштанових, що над рікою, — пішов; а книжники і фарисеї злою юрбою реготали вслід. О, нерозумний плем’я-рід! (В. Барка, Митар) І встала потворна оголена суть Повільної зради ідеї. Не може, не може, не може ж так буть, Облудники і фарисеї! (О. Ольжич, Незнаному воякові)

Кожний камінь кричить

Фразеологізм «Кожний камінь кричить». Вислів походить з Євангелія. Коли Ісус Христос наближався до Єрусалима, його учні стали хвалити його голосними співами. Фарисеї стали вимагати, щоб Ісус заборонив їм це, на що він відповів: «Кажу вам: коли вони замовкнуть, то каміння кричатиме» (Лука, 19, 40).

Сучасне значення вислову: обурення проти чогось жахливого. Привид цього короля, такий блідий напередодні, почервонів від радощів, почувши наших пісень у місті Парижі, цьому царевбивчому місті, кожний камінь якого кричить: «Геть тиранів!» (Леся Українка, Голос однієї російської ув’язненої)

Козак Мамай

Фразеологізм «Козак Мамай». Герой роману О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» (1958), улюблений персонаж українських народних малярів минулих століть, звичайно зображуваний з бандурою і люлькою, з конем, прип’ятим до списа.

Став символом невмирущого оптимізму народу і його опору загарбникам. Однаково чарує нас легенда про Колоса Родоського, що реально існував.., як і зовсім вигаданий безтурботний гульвіса і характерник Козак Мамай. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе) Не стукне в браму лицар Ланселот. Козак Мамай прибути погордує. Зневажені тут мова і народ, який міщан століттями годує. (Л. Костенко, Інкрустації)

Козел відпущення (Козел офірний)

Фразеологізм «Козел відпущення». Біблійний вислів (Левит, 16, 21-22), що походить з опису староєврейського обряду покладання гріхів усього народу на живого цапа.

Сучасне значення вислову: людина, на яку постійно звалюють чужі провини. Коли командировочних у «Фіндіпоші» лишалося багато, а днів у рокові мало, у відрядження негайно посилалися «козли відпущення». (О. Чорногуз, «Аристократ» із Вапнярки) Токовий, видно, замість козла офірного, бо начальник цеху на збори не з’явився, десь зліг. (П. Загребельний, 3 погляду вічності)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори

Фразеологізм «Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори». Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе.

Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)

Коли гримить зброя, музи мовчать

Фразеологізм «Коли гримить зброя, музи мовчать». Варіант латинського прислів’я «Коли гримить зброя, закони мовчать», відомого з промови римського оратора й політичного діяча Ціцерона на захист Мілона у 52 р. до н. е.

— Коли гармати говорять — музи мовчать. Це так. Але революція, як показує нам дійсність, не носить перманентного характеру. (М. Хвильовий, Камо грядеши?) Ні, невірна ота старосвітська приказка про гармати і музи — навпаки: коли гармати гримлять, музи теж беруться підносити до гармат набої Артилерія, казали, бог війни, тож і музи в роки війни стають богинями. (Ю. Смолич, Розповідь про неспокій)

Колос Мемнонський

Фразеологізм «Колос Мемнонський». В однієї з двох монолітних статуй єгипетського фараона Аменхотепа III (1455—1419 до н. е.) у Фівах під час землетрусу відпала верхня частина. Через різку зміну температури під впливом сонячних променів і контраст між зовнішньою спекою і холодом всередині статуї вона стала звучати вранці. Тому античні автори вважали ці статуї зображеннями міфічного ефіопського царя Мемнона, сина Аврори — богині вранішньої зорі.

Весь Єгипет стогнав, мов співучий колос у пустині, Владу важку несучи гордої Ра-Менеїс… (Леся Українка, Ра-Менеїс)

Колос на глиняних ногах

Фразеологізм «Колос на глиняних ногах». Вислів походить з Біблії. Вавилонський цар Навуходоносор побачив уві сні величезну металеву постать на глиняних ногах. Камінь, який відірвався від гори, вдарив по глиняних ногах, розбивши їх (Даниїл, 2, З1—35). Сон було витлумачено як попередження про загибель Вавилонського царства.

За свідченням сучасників, «колосом на глиняних ногах» назвав Російську імперію французький філософ і письменник Д. Дідро (1713—1784). У сучасному образному вживанні — щось, що здається потужним, але насправді внутрішньо слабке. Іронією історичної долі російська імперія, цей колос на глиняних ногах, була підтримана багатьма політичними діячами і державами Заходу. (П. Голубенко, Україна і Росія)

Колумб

Фразеологізм «Колумб». Христофор Колумб (1451—1506), перебуваючи на службі в іспанського короля, здійснив кілька плавань через Атлантичний океан, відкрив частину островів Вест-Індії і узбережжя Південної та Центральної Америки.

У сучасній мові Колумб — синонім першовідкривача. Складаєм дні в яскравих айстрів клумби, нових Америк щастя ми Колумби. (Б. І. Антонич, Пісня бадьорих бродяг) Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. (В. Симоненко, Гей, нові Колумби й Магеллани…) Ні гомону, ні стін, ні тумб, ні клумб — Заїхати б подалі, ніж Колумб, Не чути про вождів у мавзолеї! (М. Фішбєйн, Мене дратують люди, вівці, крижні…)

Колумбове яйце

Фразеологізм «Колумбове яйце». За давнім переказом, один з гостей на обіді в кардинала Мендози, вислухавши розповідь Колумба про відкриття Америки, вигукнув: «Так це ж так просто!». Тоді славетний мандрівник запропонував йому поставити яйце гострим кінцем на стіл. Гість не зумів цього зробити, а Колумб поставив яйце, приплюснувши його ударом. Схожий анекдот розповідають і про італійського архітектора XV ст. Брунеллескі, а в іспанців є прислів’я «яйце Хуанелло» з тим же значенням.

Над «Бар Кохбою» працював Яр. Врхліцький чотири роки (1894—1897), певно, не виключно, але, певно, по-свойому інтенсивно. Не тільки зміст, але й форма чинила йому великі трудності, і він не без причини зазначує, що віднайдення тої форми, в якій написаний сей твір, було для нього правдивим Колумбовим яйцем. (І. Франко, Ярослав Врхліцький, його життя і творчість)

Командор. Кроки Командора

Фразеологізм «Командор». Командор — персонаж легенди і п’єс про Дон Жуана, чоловік його останньої коханки. Дон Жуан кинув виклик небу, запросивши покійного Командора на вечерю, а коли у призначений час пролунали кроки Командора, зрозумів, що буде покараний за своє зухвальство.

К переносному значенні Командор — месник; кроки Командора — віщування загибелі. Був час тяжкий. Уже ступала Здаля війна, як Командор — Тяжка і грізна… (М. Рильський, Сашко) Прости мене, я знову кличу, Старих камінь церковний хор, І Бог нам дивиться в обличчя, Мов дерев’яний Командор. (Т. Фєдюк, Польський костьол)

Коні не винні

Фразеологізм «Коні не винні». Назва новели (1912) M. Коцюбинського. Поміщик Малина, що вдає з себе щирого «друга народу», показує свою справжню суть, коли селяни вирішують відібрати в нього землю. Хоча він не сам викликає карний загін (це робить його син), проте швидко знаходить виправдання цьому, виявляючи турботу про коней загону, які, мовляв, ні в чому не винні і яких шкода відсилати, бо вони втомлені.

Вислів означає лицемірне небажання бачити дійсних винуватців чогось. — Ніякої вини, — рішуче перебила Катерина. — Ні твоєї, ні моєї. Ніхто не винен. — «Коні не винні»… — усміхнувся Максим. — Я знаю, що ти любиш Коцюбинського. Але не приплутуй до наших справ літератури. Ніхто справді не винен.(Н. Рибак, Скриня Пандори)

Конквістадори

Фразеологізм «Конквістадори». Конквістадори (точніше: конкістадори) — іспанські та португальські завойовники, що захопили в XVI ст. Центральну Америку і значну частину Південної Америки, з нечуваною жорстокістю грабуючи й винищуючи корінне населення.

У переносному значенні — загарбники; іноді — відважні мандрівники-завойовники. Азіатський ренесанс визначається не тільки відродженням класичної освіченості, але й відродженням сильної й цільної людини, відродженням нового типу відважних конквістадорів, що за ними тоскує й європейське суспільство. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?) Над нами теж Молочний Шлях. Нам теж Персей і Андромеда, як символ, світять у віках. Туга солодша нам від меду. І теж зоритиме у млі, як сходять з вод незнані зорі, той, що скерує кораблі за вами вслід, конкістадори. (Юрій Клен, Конкістадори)

Корифей

Фразеологізм «Корифей». У старогрецькій трагедії — проводир, глава хору.

В сучасній мові слово має переносне значення: видатний діяч науки чи мистецтва, основоположник. На початку XX ст. українська трупа М. Кропивницького, І. Тобілевича, М. Заньковецької та ін. звалася «театром корифеїв». Правда, з історії літератури ми знаємо випадки, коли майбутніх корифеїв «замовчували»… (М. Хвильовий, Камо грядеши?) Фальшивий сам, і на екран жене фальш. А тоді ще й домагається за неї першої категорії… І такому — в храмі мистецтва? Де корифеїв ще вчуваються голоси? (О. Гончар, Циклон)

Корінь зла

Фразеологізм «Корінь зла». Цей вислів, який вживається як синонім до слів «основа, підстава, першоджерело зла», походить з Біблії. Йов звернувся до ворогів так: «Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь зла знайдено в мені!» (Книга Йова, 19, 28).

С. Ковганюк вбачає корінь зла в недосконалому знанні української мови, в недосконалому знанні російської мови, в копіїстичному методі і взагалі в деяких хибах роботи методологічного порядку. (О. Кундзіч, Перекладацька мисль і перекладацький недомисел)

Король голий

Фразеологізм «Король голий». У казці Г. К. Андерсена (1805—1875) «Новий одяг короля» розповідається про те, як два шахраї пообіцяли пошити одяг для короля з тканини, начебто невидимої для дурнів і тих людей, які перебувають «не на своєму місці». Коли король у новому «одязі» походив містом, усі голосно вихваляли його неіснуюче вбрання, і тільки один хлопчик вигукнув: «Дивіться, а король зовсім голий!».

Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув «Король голий!», — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина. (В. Мороз, Серед снігів) От-от, порушивши табу і правила, понад юрбу зметнеться той хлоп’ячий голос: «Король же голий!» (І. Жиленко, От історія — так історія) Вислів уживають, коли йдеться про дискредитовані авторитети.

Король Лір

Фразеологізм «Король Лір». Герой однойменної трагедії (1608) В. Шекспіра. Під впливом нещасть, вигнаний зі свого дому рідними дочками, сліпий старий Лір, який раніше зневажав людей, починає розуміти, що благородство, любов і дружба повинні бути основою людських стосунків.

Вислів застосовують до людей, яких ушляхетнило нещастя. Ти, що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину — чоловіка — Навчи й мене вкраїнським тихим словом Причарувать замерклі, старосвітські Величні постаті… (І. Франко, Цар і аскет)

Котлован

Фразеологізм «Котлован». Назва повісті російського письменника А. Платонова (1899—1951), забороненої радянською цензурою. Повість розповідає про трагічну долю народу під час колективізації.

«Котлован» став символом жорстокості влади, яка жене народ до «осяйних верховин» комунізму, і безправності народу. Зараз намагаємося вибратися з «котловану»… А мені, знаєте, судилося бачити самісіньке його дно. Страшним був у Києві 1973 рік» коли щербицькі та маланчуки знищували морально кращі кадри української інтелігенції. (В. Скуратівський, Вихід із котловану)

Котурни. Ставати на котурни

Фразеологізм «Котурни». Котурни — театральне взуття на дуже високих підошві й закаблуках. Античні актори взували їх при виконанні трагічних ролей: вони збільшували зріст, надавали величі постаті.

У сучасній мові «ставати на котурни» — іронічне позначення фальшивого піднесення, пихи. Гай, гай, Миколо, ще й з пеньками! Лиш мід твоїми б пить устами! Бий своїм словом, бий доразу Котурн і фальш, пустую фразу! (І. Франко, Лісова ідилія)

Кощій Безсмертний

Фразеологізм «Кощій Безсмертний». Персонаж українських народних казок, злий чаклун, втілення скнарості. Позитивні герої казок після тривалої боротьби перемагають Кощія.

У переносному значенні — втілення голодної смерті, крайньої жорстокості. Мов пес, голодний місяць виє, і вслався трупом чорний брук, а Січень в образі Кощія плете гірлянди з мертвих рук… (Юрій Клен, Січень) Той у Яги царівну відбере, той кам’янисте поле переоре. Кощій Безсмертний непремінно вмре, і всі безглуздя розум переборе. (Л. Костенко, Затишно дітям в пазусі казок…)

Крапля камінь точить

Фразеологізм «Крапля камінь точить». Вислів знаходимо у «Листах з Понту» римського поета Овідія (43—18 до н. е.): «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням» (латинською мовою — «Gutta cavat lapidem»). Схожий вислів знаходимо в грецького поета V ст. до н. е. Хоїрілоса з Самосу, у християнських церковних письменників Середньовіччя Григорія Богослова та Івана Дамаскіна, а також у комедії Дж. Бруно «Свічник».

Gutta cavat lapidem — це був завше мій девіз, це найліпший політичний девіз. (М. Драгоманов, Лист до старої Громади, 8.11.1886 р.) До зачеплених питань ще не раз доведеться повертатись, але ми знаємо, що «крапля довбе й камінь». (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?) Крапля камінь розіб’є і до болю призове те, що розум обезболив, все, притлумлене морозом, знову болем оживе… (О. Сенатович, Будь тут мудрою, коли…)

Крез. Багатий, як Крез

Фразеологізм «Крез». Грецький історик Геродот (V ст. до н. е.) розповідає про царя Лідії Креза (560—546 до н. е.), який володів незліченними багатствами.

У переносному значенні — багач (може йтися і про духовні багатства). Був березняк — стрункі берези Черкали темінь хмар важку. А восени дерева-Крези Жбурляли золото в ріку. (М. Руденко, Березняк) Не хочу я в рай і не заздрю я Крезові. Заб’юся в глухий оцей кут. Тут сосни соснові, берези березові, І люди людяні тут. (Л. Костенко, Древлянський триптих)

Криваве вино

Фразеологізм «Криваве вино». Образ походить зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.): «Тут не вистачило кривавого вина, тут бенкет закінчили хоробрі русичі: сватів напоїли, а самі полягли за землю Руську». Жорстока битва порівнюється тут із весіллям. Цей образ зустрічається й у літописах.

Ходить вітер, посланець крилатий, На криваве заклика вино, Припадає до причілка хати, Срібним перснем стукає в вікно. (М. Рильський, Світова зоря)

Крізь бурю й сніг

Фразеологізм «Крізь бурю й сніг». Назва збірки поезій (1925) M. Рильського, яка набула метафоричного значення: подолання вкрай несприятливих зовнішніх обставин, які заважають жити й творити.

О гроно п’ятірне нездоланих співців, Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, Що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття Веде вас у світи ясне сузір’я Ліри, Де пінить океан кипучого життя. (М. Драй-Хмара, Лебеді)   Замерзлі біло-палеві пелюстки мертвої троянди на страснім українськім шляху, крізь бурю й сніг жорстокої епохи. (Є. Маланюк, Крізь бурю й сніг)

Крокодилячі сльози

Фразеологізм «Крокодилячі сльози». Вислів походить зі стародавнього переказу про те, що крокодил, перш ніж з’їсти свою жертву, плаче. Відомості про крокодилячі сльози містяться в давніх джерелах, наприклад у російській «Повісті колишнього посольства в Португальській землі», написаній у XVII ст. Вони не відповідають дійсності.

Вживається у значенні: лицемірні сльози, фальшиве І співчуття. Голова Президії Верховної Ради УРСР, виступаючи на цьому мітингові, проливав крокодилячі сльози у… підлабузницьких словах. (П. Голубенко, Україна і Росія) Інколи про людське око папа ронить крокодилячу сльозу над трагедією того чи іншого замученого священика. (Я. Галан, Вибране)

Круглий стіл

Фразеологізм «Круглий стіл». Середньовічні лицарські романи розповідають, що легендарний кельтський король Артур створив орден Круглого Столу, лицарі якого на королівських бенкетах сиділи за круглим столом, щоб не було суперечок за кращі місця: всі були рівні.

У сучасній мові вислів «зустріч за круглим столом» означає дипломатичні, торговельні та інші переговори, всі учасники яких рівноправні. Прошу, пане! Проходьте, сідайте! Що прийму не за «круглим столом», То за це вже мені вибачайте!.. (С. Олійник, Вибране)

Фразеологізми. Приклади на букву К. Значення фразеологізмів на букву К з прикладами вживання

Фразеологічний словник

Фразеологізми приклади

Найцікавіші та найпопулярніші фразеологізми