Фразеологізми. Приклади на букву Я. Значення фразеологізмів на букву Я з прикладами вживання

Фразеологізми. Приклади на букву Я. Значення фразеологізмів на букву Я з прикладами вживання

Яблуко незгоди

Фразеологізм «Яблуко незгоди». За грецьким міфом, богиня незгоди Еріда, ображена за те, що її не запросили на весілля Фетіди і Пелея, кинула в натовп гостей яблуко з написом «найпре-краснішій». Гера, Афіна і Афродіта посварилися за це яблуко і звернулися до троянського царевича Паріса з проханням розсудити їх. Паріс присудив яблуко богині кохання Афродіті, яка за це допомогла йому викрасти прекрасну Олену.

У переносному значенні «яблуко незгоди», «яблуко розбрату» — причина суперечок.

— Який же ви талісман на щастя, Марто? — посміхнувся Коваль, кивнувши в бік обох Комаренків. — Ви справжнє яблуко розбрату, не встигли прийти, а вже викликали цілий бунт. (В. Собко, Срібний корабель)

Єдиним яблуком чвар, коли так можна висловитися в даному випадку, між Самусями й Щусями було глинище, зване Карповим яром. (П. Загребельний, Левине серце)

Я звинувачую!

Фразеологізм «Я звинувачую!». Під таким заголовком (французькою мовою — «J’accuse!») французький письменник Е. Золя (1840—1902) опублікував відкритий лист на захист несправедливо обвинуваченого в державній зраді офіцера А. Дрейфуса. Лист набув широкого розголосу, і його заголовок став крилатим висловом.

«Ябеда» у винятково сильній, сатиричній, де комедія підноситься до верхів’їв трагедії, формі, одверто кидає своє невблаганне «accuse» на підставі страшної картини дійсного стану російського судівництва на Україні. (О. Оглоблин, Василь Капніст)

 

Я людина, і ніщо людське мені не чуже

Фразеологізм «Я людина, і ніщо людське мені не чуже». Цей вислів (латинською мовою — «Homo sum: humani nihil a me alienum puto») походить з комедії римського письменника Теренція (II ст. до н. е.) «Самобичувальник», яка була переробкою комедії грецького письменника Менандра. У Теренція фраза звучить іронічно: вживаючи її, персонаж виправдує свою схильність до поширення пліток.

У сучасній мові вислів означає: навіть найкраща людина має свої недоліки.

Кравчині чужий офіційний оптимізм, він глибоко страждає і про це не соромиться сказати: «Не можу я співати й танцювати, не дратуй мене, не пригноблюй… Я людина!..» Він — людина, і ніщо людське йому не чуже. (Б. Буряк, Художник і життя)

Лицем до читача — зовсім не означає позбавитись власних розуму й смислу, а тільки не зрікатись гордої впевненості — homo sum et nihil humani a me alienum esseputo… а звідси vice versa — все, властиве мені, мусить бути не чужим і іншим — не тепер, так у четвер… (М. Могилянський, Честь)

 

Я мислю, отже, існую

Фразеологізм «Я мислю, отже, існую». Цитата з «Основ філософії» (1644) французького мислителя Рене Декарта (1596—1650). Цитується й латинською мовою: «Cogito, ergo sum». Слово «мислю» іноді замінюється іншим дієсловом.

Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре. Та вже, коли пишу, то живу (scribo, ergo — sum). (Леся Українка, Лист до О. Косач, 8-12.VHI.1898 p.)

Тож, взявши харчу торбу запасную,
до сліз жони завбачливо оглух.
«Я їду, отже, я існую», —
так пояснив їй, що життя — це рух.
(Л. Костенко, Скіфська Одіссея)

 

Яничари

Фразеологізм «Яничари». Яничари (турецькою мовою — «нове військо») — регулярна піхота, створена в XIV ст. у султанській Туреччині. Набиралася з полонених підлітків, яких силоміць навертали до мусульманства, прищеплюючи їм крайній фанатизм і відданість султанові.

У переносному значенні: віровідступники, зрадники, жорстокі виконавці волі володаря.

Навіть не феміністка, а якраз така жінка, що думає про інтерес родини — коли його хибно розуміє, — може стати матір’ю яничар, тим скорше, чим більше вона про той інтерес родини дбає. (О. Теліга, Якими нас прагнете?)

 

А тим же ми гірші, що йшли в яничари,
Пишалися рабством, розводили чвари
За ласки володаря крихту малу.
(Д. Павличко, То чим же ми гірші?)

Чи раю твого не стоптали чужинці,
чи не поглумилися з пісні-клятьби?
Полтаво, Полтаво, були українці,
зосталися лиш яничари й раби.
(Н. Поклад, Полтаві)

 

Ярославна. Плач Ярославни

Фразеологізм «Ярославна». Героїня «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.), образ якої є втіленням високих почуттів любові та вірності. Плач Ярославни — одна з найбільш відомих частин твору, неперевершений зразок давньоукраїнської лірики.

Минула ніч тривожно і безславно.
І скрізь степи, і всюди вороги.
Коли ж ти вийдеш, ніжна Ярославно,
На темний вал одчаю і жаги?
(П. Филипович, Минула ніч…)

Підсушує крила бабка, блукають казки дитячі,
Дрімає майбутня пісня в яєчкові голубім,
Пригадує сни калина, в яких Ярославна плаче,
Неначе забута дума, лягає в долину дим.
(Л. Талалай, Пливе туман)

Фразеологізми. Приклади на букву Я. Значення фразеологізмів на букву Я з прикладами вживання

Фразеологічний словник

Фразеологізми приклади

Найцікавіші та найпопулярніші фразеологізми