Фразеологізми. Приклади на букву Х. Значення фразеологізмів на букву Х з прикладами вживання

Фразеологізми. Приклади на букву Х. Значення фразеологізмів на букву Х з прикладами вживання

Хай згине світ, але живе мистецтво

Фразеологізм «Хай згине світ, але живе мистецтво». Латинський вислів («Pereat mundus et fiat ars»), утворений за зразком девізу германського імператора Фердінанда І (1555—1564) «Pereat mundus et fiat justitia» («Хай загине світ, але станеться правосуддя»).

А н т о н і о: Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть. А в скутку боротьби — життя минає, а мрія зостається. Се ж то й значить: Pereat mundus, fiat ars. (Леся Українка, У пущі)

Хам

Фразеологізм «Хам». За Біблією, Хам — син Ноя, родоначальник ханаанських племен. Він насміявся зі свого батька, за що був проклятий ним (Буття, 9, 25).

У переносному значенні — груба, невихована людина, що вороже ставиться до культури.

Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов’язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана. (Є. Сверстюк, Собор у риштованні)

 

Хамелеон

Фразеологізм «Хамелеон». Описаний ще Арістотелем у IV ст. до н. е. різновид ящірки, що змінює забарвлення шкіри під впливом змін освітлення і температури.

У переносному значенні — безпринципна людина, що змінює свої погляди залежно від обставин; лицемір.

Я довго краяв собі мозок: ну, а звідки ж цей хамелеон міг перейняти риси мого рідного брата? (І. Волошин, Дні художника)

— Хамелеони і вся мімікрія були, є і, мабуть, ще довго будуть. І дарма дехто гадає, що це дрібниці. На жаль, у всі часи людство породжувало не лише геніїв, а й різну погань… (І. Цюпа, Краяни)

 

Хаос. Правічний (первісний) хаос

Фразеологізм «Хаос». У грецькій міфології, викладеній Гесіодом (VIII ст. до н. е.), хаос — це зяюча безодня, яка існувала до створення світу. Хаос уявляли також як безодню, в якій перебували Ніч і Туман.

У сучасній мові — безладне нагромадження чогось.

Благати владарку — даремна праця, вона не знає ні жалю, ні ласки, вона глуха, сліпа, немов Хаос. (Леся Українка, Кассандра)

Він знав, що їм буде важко створити свій новий світ, що його легше творити з нічого, з хаосу, ніж з уламків минулого… (Ю. Мушкетик, Біла тінь)

Двигтить земля розламом — глянь,
Це — Хаос, він дедалі ближче:
Розверзта в глиб ненатла хлань
Усе нових жадає нищень!..
(О. Забужко, Бумеранг)

 

Харон. Човен Харона

Фразеологізм «Харон». У грецькій міфології — човняр, що перевозив людські душі через річки підземного світу в царство мертвих Аїд.

У сучасній мові Харон — символ смерті; іноді — просто перевізник.

Тарасе! Попроси там Аполлона,
Нехай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона.
(П. Куліш, До Тараса за річку Ахерон)

На тверді чи на праху, на пласі чи в огні,
На плаці чи на площі звучать літа земні:
Ті гуркоти, ті дзвони, той давній-давній сон,
Де Лета голубіє, де човен і Харон.
(Ю. Буряк, Традиція)

 

Химера

Фразеологізм «Химера». У грецькій міфології Химера — потвора з головою лева, тулубом кози і хвостом змії, що жила в жерлі вулкана й була переможена героєм Беллерофонтом. У Середньовіччі скульптурні зображення химер оздоблювали готичні собори, наприклад собор Паризької Богоматері.

У переносному значенні — щось нереальне, витвір фантазії; іноді — щось потворне, огидне.

То був весняний шум потока,
То безрозумний ряд химер,
То мрії помилка глибока —
Пора одуматься тепер!..
(Олена Пчілка, До Кобзаря)

Ми теж, п’яніючи у снах,
чудні вирощуєм химери,
щоб десь на дальніх берегах
нам забіліли Кордільєри.
(Юрій Клен, Конкістадори)

 

Хлестаков. Хлестаковщина

Фразеологізм «Хлестаков». Хлестаков — персонаж комедії М. Гоголя «Ревізор» (1836), нестримний брехун і хвалько, який, за словами автора, бреше натхненно, одержуючи величезне задоволення.

Хлестаковщина — легковажна брехня, хизування.

Хлестаковщина,маніловщина — хто не розуміє значення цих слів? Було б невірно твердити, що хлестаковщина, плюшкінщина, чичиковщина, маніловщина зовсім у нас вигнані. (М. Рильський, Наш Гоголь)

 

Хліба й видовищ!

Фразеологізм «Хліба й видовищ!». Гасло римської юрби, плебсу, що постійно вимагав подачок від правлячої верхівки (латинською мовою — «Panem et circenses»). Цей вислів наводить римський поет Ювенал (бо — після 127 н. е.) у своїй VII сатирі.

У сучасному значенні — вимога юрби, що прагне задоволення своїх низьких інстинктів.

— Вимагач, егоїст пробивається — ось що страшно… Прибіг, поїв, дай грошей — біжу в кіно. Бажання одне — хліба й видовищ… (О. Гончар, Бригантина)

 

Хліб насущний

Фразеологізм «Хліб насущний». Слова з молитви «Отче наш», наведеної в Євангелії: «Хліб наш насущний даждь нам днесь» («Хліб наш щоденний дай нам сьогодні») — Матв., 6, п.

У переносному, ширшому значенні — основа існування.

— Чи не спадало вам на думку, що ми повинні насамперед
дбати про людину, про її день сьогоднішній і завтрашній,
про хліб насущний на столі й радість в душі.
(М. Стельмах, Чотири броди)

Володимир Сосюра був народжений і покликаний життям для поезії, вона була йому довгі роки єдиним заняттям, працею і відпочинком, його хлібом насущним, приносила творчу насолоду. (А. Малишко, Поет краси людської)

Даждь нам, Боже, днесь!
Не треба завтра — даждь нам днесь, мій Боже!
Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край.
(В. Стус, Даждь нам, Боже, днесь…)

 

Ходіння по муках

Фразеологізм «Ходіння по муках». «Ходіння Богородиці по муках» — новозавітний апокриф (не визнаний церквою твір релігійного змісту), де розповідається про те, як Богородиця сходить у пекло, прагнучи полегшити муки грішників.

У сучасному значенні — тривалі поневіряння людини.

Душа і серце продовжували все те ж життя, — продовжували ходіння по муках, організовуючи шалений спротив. (І. Багряний, Сад Гетсиманський)

Наша гірка, скорботна і безконечно довга дорога з Харкова у ці краї тривала… аж цілий місяць! То була довжелезна дорога «ходіння по муках», ціла епопея, яка заслуговує на окрему книгу. (Т. Масенко, Роман пам’яті)

Хома невірний (невіруючий)

Фразеологізм «Хома невірний». За Євангелієм, апостол Хома не повірив розповідям про воскресіння розп’ятого Христа. Він сказав, що переконається в цьому лише помацавши рани від цвяхів на руках Христа (звідси вислів «вкласти персти в рани»). Тоді йому явився Ісус Христос і сказав: «Подай перст твій і подивися на руки мої, подай руку твою і вклади в ребра мої, — і не будь невірний, а вірний» (Іван, 20,27).

У сучасній мові вживається стосовно людини, що не хоче вірити очевидним фактам, сумнівається в тому, що є істиною для інших.

Т е о ф і л : Я думав, хай тобі вже краще Парвус «Хомою неймовірним» видається, ніж в другові пізнати Юду маєш. (Леся Українка, Руфін і Прісцілла)

— Те ж саме, скажімо, і з нашим санаторієм. Його теж нема. Віриш?
— Ги! Ги!
— Знову смієшся?.. Ну, і смійся, Хомо невірний! (М. Хвильовий, Санаторійна зона)

 

Хронос

Фразеологізм «Хронос». Бог часу у грецькій міфології.

У сучасній мові — синонім невблаганного часу.

Здавалося, що завжди молоді
Ми будемо у дивовижнім світі,
Що не для нас розкинув Хронос сіті
Й пливе не в Лету човен по воді.
(Б. Дємків, Вже й наша закохалася дочка…)

 

Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав

Фразеологізм «Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав». Цитата з «Витязя в тигровій шкурі» грузинського поета Ш. Руставелі (ХІІ—ХІІІ ст.) у перекладі М. Бажана.

Вживається як поетична формула дружньої допомоги людям.

«Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав…»
Чи не він, поет, це слово для нащадків проказав?
І така його поема, ніби щедрості рукав,
Що широко розсипає сотні сот квіток і трав.
(М. Рильський, Шота Руставелі)

Ума й таланту вистачало,
А, як Шота колись прорік,
«Все, що зберіг ти — те пропало,
А що роздав — твоє навік!»
(С. Крижанівський, Роздавай!)

 

Хто взяв меч, від меча й загине

Фразеологізм «Хто взяв меч, від меча й загине». За Євангелієм, коли слуги первосвященика прийшли схопити Ісуса Христа, один із його учнів витяг меча. «Тоді сказав йому Ісус: «Поверни меч твій на його місце; бо всі, хто візьме меча, від меча й загинуть»» (Матв., 26,52).

У метафоричному слововживанні — пересторога проти насильства.

Нартал: О, ясна зброє, Чом я тебе на ворога не зняв?
Ф л е г о н: Хто меч підійме, від меча загине.
(Леся Українка, Руфін і Прісцілла)

Природник: Але Христос сказав: «Хто взяв меч, від меча й загине»4.
Генерал: Так, загине той, хто не вміє з мечем поводитися, пане професоре. (В. Винниченко, Пророк)

Хто не працює, той не їсть

Фразеологізм «Хто не працює, той не їсть». Вислів походить з Другого послання апостола Павла до солунян: «Коли ми були у вас, то заповідали вам: якщо хто не хоче працювати, той нехай і не їсть»

(3, 10). Виражає осуд дармоїдів та нероб.

Ще мерз М. Могилянський у холодних коморах петроградського «Госиздата», розбираючи книжки та сумирно підкоряючись законові «Хто не працює — той не їсть», як він сам іронізував, а душа вже линула до Києва. (Н. Шумило, «Життя людське — храм, а не морг!»)

 

Хто сіє вітер, той збирає бурю

Фразеологізм «Хто сіє вітер, той збирає бурю». Цитата з Книги пророка Осії, де йдеться про тих, що забули про свого Творця: «А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її» (8,7).

Співець юдейський: Сама посіяла між нами зваду, а хочеш мир зібрати? Пригадай: хто сіє вітер, той збирає бурю. (Леся Українка, На руїнах)

Не давати йому (Петрограду) хліба, солдатів, податків, брати самим усю владу в свої руки, а як треба буде зброєю боронити свого права, покликати українське військо з фронту, — хай відповідальність за бурю, за порушення фронту беруть на себе ті, що сіють вітер. (В. Винниченко, Відродження нації)

Фразеологізми. Приклади на букву Х. Значення фразеологізмів на букву Х з прикладами вживання

Фразеологічний словник

Фразеологізми приклади

Найцікавіші та найпопулярніші фразеологізми