Фразеологізми. Приклади на букву Ф. Значення фразеологізмів на букву Ф з прикладами вживання

Фразеологізми. Приклади на букву Ф. Значення фразеологізмів на букву Ф з прикладами вживання

Фаетон

Фразеологізм «Фаетон». У грецькій міфології — син бога сонця Геліоса, який випросив у батька на один день дозвіл правити сонячною колісницею. Фаетон випустив віжки, і колісниця стала швидко наближатися до землі, на якій від нестерпного жару зайнялися ліси й стали пересихати річки. Тоді Зевс, щоб урятувати землю, вбив Фаетона блискавкою.

У сучасній мові Фаетон — людина, що гине через власну необережність.

Не біль над горем світа, не змія
Знання підгризла м’я!
З прудкого воза
Піднебних поривів,
як Фаетон, не впав я…
(І. Франко, Нове життя)

Був серпень, ніч; розбитий Фаетон
Жалібно поринав у вогкість яру;
Цвіли над обрієм огні Стожару,
І лівим боком сходив Оріон.
(М. Зеров, Зодіак)

 

Фальстаф

Фразеологізм «Фальстаф». Персонаж історичної п’єси-хроніки В. Шекспіра «Король Генріх IV» (1598) і комедії «Віндзорські кумасі» (1602) — веселун і п’яниця, дотепний нероба та боягуз. Ім’я його стало загальною назвою.

Гуморист з веселим та розумним фальстафівським обличчям читав щось не дуже смішне, але хитрі посмішки в куточках вуст, здавалось, говорили: ось тільки дозвольте—я про вас усіх розповім таку правду, що покотом полягаєте від сміху… (М. Могилянський, Честь)

Фасадна імперія

Фразеологізм «Фасадна імперія». Так назвав Росію французький письменник маркіз А. де Кюстін у книжці «Росія у 1839 році», виданій 1843 р. Згодом цей вислів підхопили О. Герцен і А. Дюма-батько, який після подорожі до Росії назвав її «великим фасадом».

Значення вислову: фальшива зовнішність, яка приховує злидні народу і сваволю влади.

Герцен бачив заслугу Гоголя в тому, що він розкрив зворотну сторону «фасадної імперії» Миколи І, показавши її без масок, без прикрас. (П. Голубенко, Україна і Росія)

 

Фата-моргана

Фразеологізм «Фата-моргана». Італійська назва дуже ефектного атмосферного явища — міражу, при якому на обрії виникають численні мінливі зображення, що нагадують далекі острови, гори, міста, замки… Назва походить від імені героїні середньовічних легенд підступної феї Моргани, яка насилала видіння на своїх ворогів.

У переносному значенні — безпідставні сподівання, нездійсненні мрії.

Так мрія стомлена бреде в пісках,
Іде й паде під тиском урагана,
Вона давно погибла б у пітьмах,
Коли б не світ у темних тайниках —
Ясна фата-моргана.
(В. Кобилянський, В моїй душі глибоке плесо сліз…)

А мені ти — фата-морґана
На пісках емігрантських Сахар —
Ти, красо землі несказанна,
Нам немудрим — даремний дар!
(Є. Маланюк, Знаю, медом сонця, ой, Ладо…)

 

Фауст

Фразеологізм «Фауст». Німецький алхімік і астролог XVI ст. Німецька народна книга «Історія про славнозвісного чарівника й чорнокнижника доктора Йоганна Фауста» (1587) розповідає, що він за молодість, силу та багатство продав душу дияволові. До образу Фауста зверталися англійський драматург XVI ст. К. Марло, німецький письменник XVIII ст. Г. Е. Лессінг, австрійський поет XIX ст. Н. Ленау, О. Пушкін та ін. У трагедії Й. В. Гете «Фауст» (закінчена у 1832) він — невтомний шукач істини, який знаходить сенс життя у боротьбі за краще майбутнє народу.

І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі…
Та знай: над нас — боги скупі,
Над нас — глухі й нечулі…
(О. Олесь, Чари ночі)

Під час літературної дискусії довкола «психологічної Європи» Хвильовому йшлося про дух свободи — фаустівськийдух. (Р. Xарчук, Духовний ренесанс на Україні: М. Шаповал і М. Хвильовий)

 

Феб

Фразеологізм «Феб». Феб (тобто «осяйний») — друге ім’я Аполлона, бога сонячного світла, покровителя мистецтва у грецькій міфології.

У сучасній мові «слуга Феба» — поет, митець.

Спитай, чого не треба нещасним слугам Феба!
От працювати мушу, щоб підживити душу.
(Леся Українка, Музині химери)

А я (спадкоємець Феба!)
В уяві усе з’єднав:
Вечірню заграву неба,
Покору змарнілих трав.
(П. Филипович, Не сонце — п’яна шинкарка…)

З надхмарних поверхів Олімпу,
З оселі блискучої Феба —
Я кличу вас співом могутнім
До мене прилинути з неба.
(Л. Старицька-Черняхівська, Сапфо)

 

Феміда

Фразеологізм «Феміда». У грецькій міфології — богиня справедливості й закону. Зображувалася з мечем в одній руці і терезами в другій, а також із зав’язаними очима (символ безсторонності).

У сучасній мові Феміда — синонім правосуддя.

У числі потерпілих я міг би назвати колгоспника Івана Сороку — батька одинадцяти дітей, якого потайки від сім’ї схопили міліціонери, відвезли до психлікарні і тільки через тиждень випустили. Районна та обласна феміди виправдали це насильство і навіть не вибачилися перед жертвою. (М. Горинь, Право бути собою)

А перегодом, у 60-х дипломована служка Феміди допоминатиметься на суді в юного Й. Бродського, хто сказав йому, що він поет, і чому він не вчився на поета «там, де вчать»… (О. Забужко, Література і тоталітаризм)

 

Фенікс. Мов Фенікс із попелу

Фразеологізм «Мов Фенікс із попелу». Міф про Фенікса виник у давнину, очевидно, в Аравії, але згодом поширився в Єгипті та Греції. Фенікс — птах з пір’ям вогненно-червоного й золотого кольорів — раз на 500 років прилітав у храм єгипетського бога сонця Ра. Там він спалював себе на вогнищі і знову молодим відроджувався з попелу.

У переносному значенні фенікс — символ безсмертя, вічного оновлення.

В добу занепаду й руїни руйнується церква, а на великих історичних припливах вона воскресає, як фенікс з попелу, і висуває великих будівничих. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)

Обвуглюйся. З дияволом грай в теніс,
Згори на попіл в думах і літах.
Хай вилітає не той самий фенікс,
А зовсім інший, неймовірний птах!
(Л. Костенко, Криши, ламай, трощи стереотипи…)

Кажуть: — Все в тобі — маячня.
Попіл, вданий за пломінь зопалу!
А вона: — Птиця Фенікс я.
Воскресаю й відроджуюсь з попелу.
(С. Йовенко, Надія)

 

Фермопіли

Фразеологізм «Фермопіли». Вузький прохід у гірській місцевості, що відкриває шлях до центральної Греції. Фермопіли стали стратегічним пунктом у війні греків проти загарбницьких військ перського царя Ксеркса, і грецьке військо, ядром якого були 300 спартанських воїнів, успішно обороняло прохід, поки вони не були оточені через зраду й не загинули.

Назва Фермопіл стала символом героїчного опору.

Спасибі, предки, за духовний спадок! Трагічна доля ваших Фермопіл, де хлопчаки стріляють із рогаток в очниці прадідівських черепів. (Л. Костенко, Летючі катрени)

 

Фігаро тут, Фігаро там

Фразеологізм «Фігаро тут, Фігаро там». Слова з каватини Фігаро в 1-й дії опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» (1816).

У переносному значенні — людина, що водночас виконує декілька справ.

— Та це ж про Фігаро. Фігаро тут, Фігаро там.
— Слухай, Фігаро: в його юних очах ми бачили глибінь роздумів, ентузіазм…(П. Загребельний, 3 погляду вічності)

 

Фіговий листок

Фразеологізм «Фіговий листок». За Біблією, після того як Адам і Єва з’їли плід з дерева пізнання добра і зла, вони усвідомили свою голизну і зробили собі пояси з фігового листя, щоб прикрити її (Буття, 3. І).

У метафоричному вживанні вислів означає: благопристойне прикриття ганебних вчинків.

— Він, даруйте, не прикриваючись нашими фіговими листками, сказав своїм сучасникам і нам, нащадкам, що жага наживи, жага власності — не гріх, а необхідність. (М. Стельмах, Хліб і сіль)

Вже тоді вступали до партії або заради кар’єри, або — «якось треба жити». Віруючих не було, і годі прикриватися фіговим листком наївности. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

 

Філемон і Бавкіда

Фразеологізм «Філемон і Бавкіда». Римський поет Овідій (43 до н. е. — 18 н. е.) у «Метаморфозах» (8, 6ю) згадує двох старих — Філемона і Бавкіду, до яких прийшли Юпітер і Меркурій у вигляді потомлених мандрівників. Старе подружжя радо їх прийняло. Проте інші мешканці тієї місцевості не були гостинними до богів. За це долину було затоплено водою, збереглася лише хатина Філемона і Бавкіди, перетворена пізніше на храм, жерцями якого стало подружжя. Вони побажали померти одночасно, і боги перетворили їх на дерева: Філемон став дубом, а Бавкіда — липою.

Їх іменами звичайно називають нерозлучне подружжя людей старшого віку.

Чому пам’ять завжди підказує мені найтрагічніші вірші? Я не вибираю їх поміж безлічі інших, вони самі приходять, немов відповідь на мої думи, відповідь не завжди слушна, бо я знаю, що в світі існує не тільки трагедія зневаженого кохання, але й… Що «але»? Ідилія? Філемон і Бавкіда? (Л. Первомайський, Дикий мед)

 

Філіппіка

Фразеологізм «Філіппіка». Філіппіками звалися гнівні виступи афінського оратора Демосфена (IV ст. до н. е.) проти ворога афінської демократії царя Македонії Філіппа. Ці промови були зразками ораторського мистецтва. Римський політичний діяч Ціцерон назвав філіппіками свої виступи проти консула Марка Антонія.

У ширшому значенні — гнівна обвинувальна промова.

Навіть на московського Демосфена — Ларіна ми дивимось крізь пальці і гадаємо, що справа зовсім не в його філіппіках. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)

Тільки суздальська тенденція може надихнути філіппіки проти нібито української зненависті до російської культури. Де й хто її зневажав? (С. Єфремов, «Нова Рада», 1918,ч. 165)

 

Філістер

Фразеологізм «Філістер». Від кінця XVII — початку XVIII ст. «філістер» у мові німецьких студентів — зневажливе прізвисько обивателів (походить від назви ворожого до юдеїв племені філістимлян, Перша книга Самуїлова, 17). У XIX—XX ст. слово набуло конкретнішого змісту й стало означати самовдоволену, обмежену людину з міщанським світоглядом і ханжеською поведінкою, яка дбає лише про власний добробут.

Звідси філістерство — міщанство, пошлість.

Минуло вже сто років, як помер Шіллер, а він усе ще залишається для пролетаріату «вічно юним» навіть тоді, коли він (пролетаріат) здійснить свої соціально-політичні ідеали, а не тільки до цього моменту, як думають філістери. (С. Петлюра, Вчіться у Шевченка)

Псевдо-Фауст, зображений Тичиною… — це самовдоволений філістер, пошлий скептик і цинік. (Л. Новиченко, Поезія і революція)

 

Фортуна

Фразеологізм «Фортуна». У римській міфології Фортуна — богиня щастя й випадку. Зображували її у вигляді жінки з рогом достатку, з якого сиплються гроші, іноді на кулі або колесі (символ нестійкості, змінності щастя) із пов’язкою на очах, її зображення вміщували на монетах, печатках, амулетах.

У сучасному вживанні Фортуна — щастя, удача; колесо Фортуни — випадок.

— Іду! — сердито гукнув пан і повернувся знов до Григорія.
— А ти подумай. Не випускай фортуни з рук!
(Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)

Якби фортуна не була сліпою,
хіба б лежав той грек на дні Сулою?
(Л. Костенко, Скіфська Одіссея)

Та ось машина зупиняється серед хлібів, і всі учасники експедиції висипають з кузова, летять на землю порізані гумові скати, а Василь Карпович, сивоусий, бадьорий, гукає весело:
— Ану, розбирайте їх, оці ваші колеса фортуни. (О. Гончар, Тронка)

 

Форум

Фразеологізм «Форум». Назва площі в Римі — від VI ст. до н. е. політичного центру міста, де скликалися народні збори, відбувалися суди та ярмарки.

У переносному значенні — місце для виступів, збори. У сучасній мові слово має урочистий відтінок.

Справа про значення мало що не 40-літньої діяльності д. Старицького в українськім письменстві, легкомисно і злобно порушена д. Александровським і зовсім ненауково схарактеризована проф. Флоринським, так і лишилася не виясненою. Певне, зала київського суду не була відповідним форумом для її вияснення. (І. Франко, Михайло П. Старицький)

Дай руку мені, Людино, це буде наш форум духа. І я тобі, як на сповіді, скажу тільки чисту правду. (Л. Костенко, Зоряний інтеграл)

 

Фурії

Фразеологізм «Фурії». У римській міфології — богині помсти, що переслідували злочинців. У сучасній мові фурія — лиха, сварлива жінка.

Не знають, що до того далекого, таємного города гонять його такі фургі, котрих один вид міг би не одного з них душу заморозити смертельним жахом.
(І. Франко, Основи суспільності)

Сунуться, сунуться хмари
Темні, брудні,
Наче злих фурій отари,
Мов ті привиддя страшні.
(М. Вороний, Весняні елегії)

Фразеологізми. Приклади на букву Ф. Значення фразеологізмів на букву Ф з прикладами вживання

Фразеологічний словник

Фразеологізми приклади

Найцікавіші та найпопулярніші фразеологізми