Фразеологізми. Приклади на букву Б. Значення фразеологізмів на букву Б з прикладами вживання

Фразеологізми. Приклади на букву Б. Значення фразеологізмів на букву Б з прикладами вживання

Баба Палажка і баба Параска

Фразеологізм «Баба Палажка і баба Параска». Персонажі оповідань І. С. Нечуя-Левицького (1838—1918) «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти», «Біда бабі Парасці Гришисі» та «Біда бабі Палажці Солов’їсі». Обидві — обмежені, сварливі, забобонні жінки.

У переносному значенні — язикаті й дурнуваті люди.

Правда, був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями «мов скеля», він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка. (П. Козланюк, Дурень під потоками)

Баба Яга

Фразеологізм «Баба Яга». Баба Яга костяна нога — персонаж українських народних казок, відьма, яка іноді допомагає позитивному герою.

У переносному значенні — злюща й негарна жінка.

Тоді блакитнить весна дзвональними дзвониками й похмуро костилить баба-яга костяна нога — сива зима… (М. Хвильовий, Сині етюди)

Тут навіть хуторська Яга,
Що зранку сварку почала,
Для мене мила й дорога —
В якім добрі немає зла?
(М. Руденко, Хуторець)

Багато мудрості — багато печалі

Фразеологізм «Багато мудрості — багато печалі». У біблійній Книзі Екклезіаста (Проповідника) сказано: «При многості мудрості множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль» (1, 18).

Отак віддячиться важка тобі робота за всі твої труди, за всі твої літа: помножиш мудрість — клопіт вироста, побільшиш пізнання — побільшає й скорбота. (М. Карпенко, З книги Екклезіяста)

Багдадський злодій

Фразеологізм «Багдадський злодій». Персонаж арабських казок «Тисячі й однієї ночі».

Останні айстри горілиць зайшлися болем,
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій,
І плаче коник серед трав — нема мелодій.
(Л. Костенко, Осінній день)

Базаров

Фразеологізм «Базаров». Герой роману І. Тургенєва «Батьки й діти» (1862) — представник радикальної різночинної інтелігенції, який гостро полемізує з лібералами-інтелігентами попереднього покоління, висловлюючи свої погляди часом у вульгаризованій формі.

У переносному значенні — сміливий проповідник нових ідей у ворожому середовищі.

Це були типи Базарових свого часу, багато сміливіших за його, тільки в романтичних формах — німецьких Базарових, попередивших тургенівського Базарова на сотню років. (І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, українська артистка)

Байда

Фразеологізм «Байда». Князь Михайло Вишневецький на прізвисько Байда наприкінці XVI ст. заснував Запорозьку Січ. Попавши в полон до турків, був страчений у Стамбулі. Про його загибель розповідає народна «Пісня про Байду», де він виступає як символ незламності козацького духу та українського патріотизму.

А ми ж про це не мали й гадки.
Сміється Байда з далини: —
Що, доспівалися, нащадки?
Зіпхніться перше з мілини.
(Л. Костенко, Пливли ми ввечері лиманом…)

Бальзаківський вік

Фразеологізм «Бальзаківський вік». Жартівлива характеристика жінок віком 30-40 років. Вислів виник після виходу в світ роману О. Бальзака «Тридцятилітня жінка» (1831).

— Вам доводилося чути розмову двох дам бальзаківського віку? (І. Кулик, Записки консула)

Не цілування по темних скверах,
Не з мокрих прилавків березовий сік —
Я ж тепер вся в фешенебельній скверні,
Котрій наймення — «бальзаківський вік».
Хоч ти очима всю мене вимуч —
Хлопчику, хлопчику, це вже не те…
(О. Забужко, Хлопчику, хлопчику, знято з підрамника…)

Бальзам на рани

Фразеологізм «Бальзам на рани». Вислів, очевидно, виник у добу Середньовіччя, коли була поширена віра в магічні ліки, які негайно повертають здоров’я, загоюють рани та ін.

У переносному значенні — засіб для полегшення важкого стану.

Хоч, може, не кожен погодиться з думками Нахмана, що власне ті ліки, якими він хоче загоїти рани свого народу, справді матимуть бажані наслідки, але кожен відчує потребу вилити цілючий бальзам на ці рани. (С. Петлюра, Уваги про завдання українського театру)

Буває слово, як бальзам на рани,
Буває вірш, немов сигнал в бою…
Вони прийдуть — грядущих ер Бояни,
Людські серця й сумління розкують.
(А. Легіт, Буває образ, наче пісня вічна…)

Барон Мюнхгаузен

Фразеологізм «Барон Мюнхгаузен». Вислів походить від імені саксонського барона Карла-Фрідріха-Ієроніма фон Мюнхгаузена (1720—1797), автора «Путівника для веселунів» (1781) — збірки оповідань про неймовірні пригоди та фантастичні подорожі. Але особливо популярним це ім’я стало після появи «Оповідань барона Мюнхгаузена про його надзвичайні мандрівки та воєнні пригоди в Росії» (1786) англійського письменника Р. Распе. Того ж року Г. Бюргер переклав цей твір німецькою мовою. К. Іммерман у чотиритомовому романі «Мюнхгаузен» (1838-1839) знову звертається до цього образу. Оповідання про пригоди барона стають улюбленими книжками дітей у різних країнах.

У переносному значенні — хвалько, веселий брехун, що часто втрачає чуття міри.

Як хтось казатиме, що Мюнхгаузен — це література, в житті таких не буває, буду рішуче протестувати: наш милий Женя у житті був типовим варіантом цього літературного образу. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Басаврюк

Фразеологізм «Басаврюк». Персонаж «Ночі на Івана Купала» М. Гоголя (1809-1852), втілення нечистої сили, яка підбурює нестійку людину на скоєння тяжких злочинів.

Як синій мрець, на фосфоричне пнище стрибне, і скрикне, й зникне Басаврюк. Він десь у хащах ще ричить і рище, Але до скарбу не простягне рук. (М . Бажан, Нічні концерти)

В краї казкові ті — хмільні і бурякові —
Вернусь колись і я, хай лиш Басаврюкові
Сплачу усі борги, кредити й векселі.
(С. Ткаченко, Там, де Південний Буг…)

Бастилія

Фразеологізм «Бастилія». Фортеця і державна тюрма в Парижі, зруйнована на початку Великої французької революції (1789—1794) — Бастилія, яка була місцем ув’язнення «політичних злочинців», стала символом феодалізму й королівської влади. У переносному значенні — оплот тиранії.

Ох, той пожар у других будить силу,
Ту, що Бастпілія тиранів розбива,
Що визволя з кайданів волю милу,
У мене будить він — слова, слова!
(Леся Українка, Порвалася нескінчена розмова…)

Йшов я з півдня — од самого Дніпра, ночував між Хоролом і Пслом у давніх Турбаях, які зруйнували свою бастілію за місяць до 14 липня 1789 року, і оце дійшов через Багачку й Устивицю до Яресьок… (Ю. Яновський, Мандрівка)

Батий. Батиева орда

Фразеологізми «Батий» та «Батиева орда». Батий (Бату-хан) — ватаг татаро-монгольського війська (орди), яке вдерлося 1240 р. в межі Київської держави, зруйнувало Київ і багато інших міст.

У переносному значенні Батий — жорстокий завойовник, батиєва орда — розбійники, руйнівники.

Так, од могил земля наша горбата…
О, проклинаю всіх, хто єсть Батий!
На переможцях скрізь печать проклята.
(М . Антіох, Отчизна)

Він нам дивився просто в самі душі
і, як Батий, очоливши орду,
з розбійним свистом разом з нами груші
колись обніс у власному саду.
(Л. Костенко, Фото у далекий вирій)

Батьки і діти

Фразеологізм «Батьки і діти». Назва роману (1862) І. Тургенєва, в якому змальовано конфлікт між двома поколіннями — демократами-різночинцями, з одного боку, і дворянами, з другого. Автор у листі до О. Герцена визначив як основне в романі «торжество демократизму над аристократією».

У переносному значенні вислів символізує різницю поглядів попереднього і наступного поколінь.

Вони старі — «Батьки і діти»,
Як відомо, відвічна драма,
Донька хотіла б в світ летіти,
Так з хати не пускає мама.
(Б . Лєпкий, Розмова)

— А батькам? Нема ж тяжчої кари, ніж кара дітьми! Жорстокими, невдячними. (О. Гончар, Бригантина)

Ідеться… про творчі принципи, на пам’яті сьогоднішніх п’ятдесяти-шістдесятирічних — проблема «батьків і дітей» у літературному процесі 60-х років. (М. Ільницький, Лицар критичних турнірів)

Бахус. Поклонятися Бахусу

Фразеологізм «Поклонятися Бахусу». Бахус (грецькою мовою — Вакх) — у римській міфології — бог вина й веселощів. У давніх римлян існував обряд виливання вина з чаші на честь бога під час принесення жертв. Звідси пішло жартівливе висловлювання «возлияння Бахусові» — пиятика.

Мстислав уважно стежив за Аристархом, але старший брат майже не поглядав у його бік, неначе навмисне створював невидиму душевну перешкоду, хоча на те об’єктивно ще не було ніяких причин, якщо не вважати відмови випити вино до появи матері, — невже без Бахуса їхня з братом зустріч не зустріч і їхня розмова не розмова? (В. Логвиненко, Росава)

Бедлам

Фразеологізм «Бедлам». Божевільня в Лондоні, назва якої стала символом безладдя та хаосу.

Невже фіаско? Зброя — що бедлам, —
яка зчиняє тільки зайвий брязкіт.
(М. Іванців, Звичайно, я кохаю тільки вас.)

— Ви, Сашку, проривайтеся в Київ через кіностудію. Там потрібні талановиті хлопці, а з киян ніхто туди й носа не поткне у той бедлам. (О. Сизоненко, Ходіння в еліту)

Без гніву й пристрасті

Фразеологізм «Без гніву й пристрасті». Римський історик Таціт в «Анналах» (115 н. е.) обіцяв розповідати про події «без гніву й пристрасті» (вислів часто цитується латинською мовою: «Sine ira et studio»).

Синонім слова «об’єктивно».

Sine ira et studio — так, звичайно, говорять, коли хочуть хоч вигляд удати безсторонності, близькі події викладаючи, — я навіть за це не хочу та й не можу ховатися. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Маковей розгорнув sine ira літературознавчий та біографічний нарис на сторінках «Літературно-наукового вістника» в 1900 (тт. ІХ-ХІІ), «П. О. Куліш, огляд його діяльності». (Ю. Бойко, Великий класик української літератури П. О. Куліш)

Без керма і без вітрил

Фразеологізм «Без керма і без вітрил». Цитата з поеми М. Лєрмонтова «Демон» (1842), частина І.

— Тож від завтра, Марисю Павлівно, займетесь табором… Дивіться ж тепер, щоб не попливла ваша «Бригантина» без керма і без вітрил. (О . Гончар, Бригантина)

Безодня безодню кличе

Фразеологізм «Безодня безодню кличе». Вислів з біблійної Книги Псалмів: «Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої і хвилі Твої перейшли наді мною» (Кн. 2, 41, 8). Латинська форма вислову — «Abyssus abyssum invocat».

Вживається у значенні: один злочин викликає інший.

Призиваю поміч Господню
На убоге моє ремесло —
Ось безодня кличе безодню
І зло порождає зло.
(Є. Маланюк, З літопису)

Безумство хоробрих

Фразеологізм «Безумство хоробрих». Цитата з «Пісні про Сокола» (1898) M. Горького: «Безумство храбрых — вот мудрость жизни. Безумству храбрых поем мы песню».

І море реве і стогне:
— Безумству хоробрих пісню
Співаймо,
Щоб вічно жити у сяйві великих справ!
(К. Герасименко, Ствердження)

Берегиня

Фразеологізм «Берегиня». Персонаж української міфології, русалка, яка з’являлася людям на берегах річок та озер. У наш час назву було переосмислено через встановлення зв’язку з дієсловом «берегти»: берегиня — та, що оберігає людину від будь-якого лиха.

Тут — уся Україна:
із золотими пшеничними нивами,
із блакитним небом у високості,
із матір’ю нашою,
вічною Берегинею,
яка розпростерла над нашими головами…
святим покровом стражденні руки свої.
(В. Голобородько, Калина об Різдві)

Складали і співали не за гроші
Ту пісню, в котрій душу впізнаю:
Мов Берегиня в отчому краю,
Схилялась, невсипуща, на сторожі
Над сном дитини й сон-трави в гаю.
(В. Юхимович, Коли нарешті колосилось жито…)

Берегти, як зіницю ока

Фразеологізм «Берегти, як зіницю ока». Порівняння, яке неодноразово зустрічається в Біблії: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх» (Книга Приповістей Соломонових, 7,2), «Бережи мене, як зіницю ока» (Книга Псалмів, 16, 8) та ін.

Берегти, як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну. (П . Тичина, Григорій Сковорода)

Берендеєве царство

Фразеологізм «Берендеєве царство». Казкова країна, змальована російським драматургом 0. Островським (1823—1886) у п’єсі «Снігуронька».

Мої палаци, вежі крижані,
я в першу мить не знаю навіть, де я, —
чи там, в дитинстві, чи іще у сні,
чи в Ірпені, чи в царстві Берендея.
(Л. Костенко, Які щасливі очі у казок…)

Битися з вітряками

Фразеологізм «Битися з вітряками». Герой роману М. Сервантеса (1547—1616) Дон Кіхот бився з вітряками, вважаючи їх лютими велетнями.

Вислів уживається у значенні: марно боротися з уявними перешкодами.

Його міркування про вади авторитарної Системи.., в якій ми прожили стільки років, нагадують подекуди загальновідомі змагання з вітряками. (Й. Мейстер, До рангу власних заслуг)

Доктор Верходуб.., довідавшись про причину зміни настрою своєї, як він казав, Наяди, почав її переконувати, що її плани боротьби, — то «.боротьба з вітряками». (Г. Костюк, Світ Винниченкових образів та ідей)

Бич Божий

Фразеологізм «Бич Божий». Так було прозвано вождя племені гуннів Аттілу (помер 453 н.е.), походи якого спустошили багато європейських країн.

Вчини мене бичем
Твоїм, Ударом, вистрілом, набоєм,
Щоб залишивсь хоч чорний дим
Над неповторною добою.
(Є. Маланюк, Молитва)

Бідний Йорик

Фразеологізм «Бідний Йорик». Прийшовши на кладовище, принц Гамлет (головний герой однойменної трагедії В. Шекспіра) знаходить череп королівського блазня Йорика і вигукує в розпачі: «Бідний Йорик!».

Речення стало крилатим, означаючи глибокий жаль до людини перед лицем неуникної смерті.

Хвилястий трепет корок і підкорок.
Мигтливий код вмикань і вимикань.
Ще глибше в себе, здивувавшись, глянь, —
А потім що? А потім… Бідний Йорик!
(М . Бажан , Пильніше й глибше вдуматися в себе…)

Не перша з книг чи остання,
не мудрість сухого історика –
відповість на всі ці питання
череп старого Йорика.
(Б . Рубчак, До Гамлета)

Біла ворона

Фразеологізм «Біла ворона». Вислів із 7-ї сатири давньоримського поета І—II ст н. е. Ювенала:

Царства дає він (випадок) рабам,
полоненим — тріумфи,
Тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон.

Порівняння виникло на основі того, що у природі дуже рідко зустрічаються білі ворони — альбіноси.

У наш час вислів «біла ворона» означає не тільки незвичайну людину, а й рідкісне явище.

Ах, який потурнак не насниться ночами!
Але цей — живий і живе по закону.
Друзі мої критики! Що це з вами?
Та спіймайте ж нарешті білу ворону!
(А. Малишко, Біла ворона)

Білі раби

Фразеологізм «Білі раби». У першій половині XIX ст. в Англії вислів «білі раби» чи «білі негри» означав найбільш визискуваний прошарок населення, а в Росії так називали кріпаків. 1845 р. німецький письменник А. Вільком публікує роман «Білі раби», а 1852 р. виходить роман американського письменника Р. Хілдрета «Білий раб».

Згодом «білими рабами» стали називати усіх експлуатованих людей.

— Я знаю, — провадила ти, — з сього є один звичайний вихід: скинути все на «білих рабинь», — але хоч би в мене й стало коштів на се, я не можу сього морально. Я вже одвикла, щоб на мене робили, та власне й не привикала ніколи. (Леся Українка, Помилка)

Більший рояліст, ніж сам король

Фразеологізм «Більший рояліст, ніж сам король». Французький вислів «plus royaliste que le Roy» характеризує людину, що йде у своїх переконаннях і вчинках далі за тих, чиї погляди вона представляє. За свідченням письменника Ф. Шатобріана (1768—1848), цей вислів відомий від часів Людовіка XVI (кінець XVIII ст.). Існує також вислів «більший католик, ніж сам Папа».

Хіба ж се інтелігенція — ті наші бюрократи, більше кесарські, як сам кесар, котрі правду і справедливість уважають ремеслом, а народ вигідним матеріалом для всякого роду експлуатації? (І. Франко, Чи вертатись нам назад до народу?)

Білява бестія

Фразеологізм «Білява бестія». Вислів з твору німецького філософа Ф. Ніцше (1844—1900) «До походження моралі» (1887), де оспівано людину-хижака.

Три скелети сидять за кавою
і провадять про філософію Ніцше,
до них присідає рудава бестія
і починає з одного кпити,
що той недоладно грає справжню людину.
(В . Стус, Три скелети сидять за кавою…)

Біля розбитого корита

Фразеологізм «Біля розбитого корита». Вислів з «Казки про рибалку й рибку» (1835) О. Пушкіна, яка розповідає про золоту рибку, що на прохання старого вбогого рибалки задовольняла всі примхи його дружини. Коли ж вона зажадала, щоб рибка стала її служницею, чарівниця розгнівалася й повернула рибалку з дружиною до їх бідності, до «розбитого корита».

У переносному значенні — втрачені надії.

Говорилося багато промов, запальних, щирих і довгих… І кінець кінцем прийшли до того самого розбитого, кілька разів латаного корита і коаліції. (В. Винниченко, Відродження нації)

Куди ж ішли вони, стражденні,
з осатанілим ворожбитом,
що й нинішньому Авіценні
їх не піднять, не звеселити?
Німі сидять на авансцені
біля розбитого корита.
(В. Базилевський, їх рай примарний пеклом стане…)

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих

Фразеологізм «Блажен муж, що не йде на раду нечестивих». Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).

У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка.

Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
(Т. Шевченко, Давидові псалми)

Блаженний муж, що йде на суд неправих
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їх термосить.
(І. Франко , На старі теми)

Блаженні вбогі духом

Фразеологізм «Блаженні вбогі духом». За Євангелієм, слова з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Блаженні вбогі духом, бо їм належить царство небесне» (Матв., 5, 3). Тут ідеться про людей, які вірують щиро й міцно, «не мудруючи лукаво». Вислів уживається здебільшого в переосмисленому значенні для протиставлення сліпої віри знанню, щирої віри — страхові.

— Обранець Божий той, хто вбогий духом, а вірою багатий, хто найбільше боїться Господа.
— Ні, власне, той, хто не боїться! (Леся Українка, Якби я знав, що їм нема рятунку…)

Блажен, хто вірить

Фразеологізм «Блажен, хто вірить». Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького «Блажен, хто вірує, йому на світі тепло» (дія І, ява І).

— Не комедія, а застереження від отрути, дорога пані. Профілактика.
— Блаженні, хто вірить. (П. Панч, Голубі ешелони)

Згодом під час заворушень на Волині 1789 року та на Уманщині 1826 року в народі поширювалася поголоска, що очолювати повстання мав син Ґонти, який для цього прибуде з Волощини.
Блаженні віруючі! (С . Зінчук, Доля Івана Ґонти)

Блакитна (синя) квітка

Фразеологізм «Блакитна квітка». Вислів походить з роману «Генріх фон Офтердінген» (1802) німецького письменника-романтика Новаліса (Ф. фон Гарденберга). Герой твору, відомий майстер-зінгер XIII ст., побачив уві сні прекрасну блакитну квітку («die blaue Blume»), яка стала уособленням усіх його мрій і бажань. Офтердінген присвячує все життя її пошукам. Образ блакитної квітки, що має магічні властивості, трапляється й у німецькому фольклорі.

У переносному значенні — нездійсненна мрія.

Милевський: Ну знаєте, Любов Олександрівно, сі приклади непевні. У трубадурів часом трудно одрізнити блакитну квітку від адюльтера.
(Леся Українка, Блакитна троянда)

Ціле життя, ціла судьба моя —
Не романтизм, а проста, груба проза.
Не біль над горем світа, не змія
Знання підгризла м’я!
З прудкого воза
Піднебних поривів, як
Фаетон, не впав я,
Ні квітки синьої по світі не шукав я…
(І. Франко, Нове життя)

Блідий кінь

Фразеологізм «Блідий кінь». В останній книзі Нового Заповіту — Апокаліпсисі — розповідається про кінець світу, провісниками якого стали четверо коней різної масті з вершниками на них. Останнім з чотирьох коней з’явився кінь блідий, «а той, хто на ньому сидів, мав на ім’я Смерть, за ним же слідом ішов Ад» (6, 8). У переносному значенні блідий кінь — символ величезної катастрофи.

Здайте тіло хірургам,
Бульдозерам здайте природу,
Здайте книги вогню й напустіте у храм вороння!
…Ці вузенькі зап’ястя — як в стигмах,
в слідах електродів
І цей внутрішній дрож — як відлуння блідого коня…
(О. Забужко, У лікарні)

А то густіше знаків і короткі
Між ними тихі паузи і вже
Залізо покриває нас корою
І гул —
блідого вершника несе.
(Л . Таран, Будуй собі ковчег і схрон зарані…)

Блудний син

Фразеологізм «Блудний син». У євангельській притчі (Лука, 15,11-32) розповідається про блудного сина, який покинув рідний край і, живучи розпусно, розтратив на чужині все, що мав. Убогий, хворий і голодний, повернувся він на батьківщину. З радістю зустрів його батько, одягнув у дороге вбрання і наказав заколоти відгодоване теля. «Повернення блудного сина» — одна з кращих картин голландського художника XVII ст. Рембрандта. На сюжет євангельської легенди Т. Шевченко створив серію гравюр.

У переносному значенні «блудний син», «син марнотратний» — людина, що розкаялася у своїх помилках.

Це треба збагнути так глибинно, як катастрофу, за якою починається оновлення — катарсис, повноту якого відчувають лише ті, хто, вирісши в російському оточенні росіянином, під впливом якогось поштовху повертаються на віру батьків — як блудні сини. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Добридень, рідна хато! Де ви, рідні, —
Стрічайте сина блудного.
(В. Стус, Вся в жужелиці, поросі, вугіллі…)

Боа-констриктор

Фразеологізм «Боа-констриктор». Назва повісті «Boa constrictor» (1878) І. Франка, у якій викривається хижацька експлуатація людей у початковий період утвердження капіталістичного ладу.

У сучасній літературній мові боа-констриктор (змій полоз) — символ хижака, агресора. 1941 року фашистсько-німецький боа-констриктор обвинув тіло красеня-міста Львова. (О. Вишня, Львів)

Бог з машини

Фразеологізм «Бог з машини». Старогрецький філософ Платон (427—347 до н. е.) приписав цей вислів у діалозі «Кратіл» своєму вчителеві Сократу. Пов’язано вислів із тим, що в грецькому театрі актори, які виконували ролі богів, з’являлися на сцені несподівано, за допомогою спеціальних машин.

У переносному значенні — стороння сила, яка своїм непередбаченим втручанням розв’язує складну справу. Вислів набув поширення в латинському перекладі: «Deus ex machina».

Розгорнута в декількох планах дія раптом на ходу згортається: друкований текст переривається крапками, щасливий кінець приходить завжди як Deus ex machina. (О. Білецький, Художня проза І. Франка)

Кожне поважніше історичне явище не можна розглядати як Deus ex machina. Кожне має за собою генетичну нитку. (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)

Борітеся — поборете!

Фразеологізм «Борітеся — поборете!». Цитата з поеми Т. Шевченка «Кавказ» (1845), заклик, адресований народам Кавказу, які боролися проти поневолення Російською імперією.

«Борітеся — поборете!» В цій афористичній «заповіді», зверненій до народів, можна побачити одну з основ Шевченкової етики, що все більш послідовно окреслюється як етика героїчна. (Л. Новиченко, Шевченко і сучасність)

Борітеся — поборете. Мені Тарас порадив, коли ніч безсонна Тривогами і зорями розповнена Спинилась мовчки при моїм вікні. (В . Стус , Борітеся — поборете!..)

Боротьба за існування

Фразеологізм «Боротьба за існування». Цей вислів як біологічний термін було запроваджено в середині XIX ст. Ч. Дарвіном (1809—1882) — основоположником учення про походження видів шляхом природного добору.

У переносному сенсі вживається для характеристики крайнього загострення суспільних суперечностей, суперечностей між людиною і природою та ін.

Ми в першу чергу від правдивої науки вимагаємо, щоб вона приносила користь, щоб давала нам можливість перемагати природу без великих утрат у відвічній боротьбі за наше існування. (І. Франко, Наука і її становище щодо працюючих класів)

Це були ті, яких висмоктав із села город, які асимілювалися з ним, прийняли його мову, заразились його вищістю над «хохлом-мужиком» і які одкинули від себе своє походження від хохла, як небезпечну й некорисну в боротьбі за існування ознаку. (В. Винниченко, Відродження нації)

Одна думка, що там серед нових рабів московської імперії можуть бути земляки, рідні — затруювала життя, відбирала волю та енергію до боротьби за існування. (Й . Гірняк, Спомини)

Бочка Данаїд

Фразеологізм «Бочка Данаїд». За давньогрецьким міфом, 49 дочок царя Лівії Даная, які вбили своїх чоловіків, були приречені вічно наливати воду в бездонні бочки.

Значення вислову — постійна безплідна праця.

На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час. (М. Коцюбинський, Для загального добра)

Бочка Діогена

Фразеологізм «Бочка Діогена». Діоген Синопський (бл. 404—323 до н. е.) — давньогрецький філософ, належав до школи кініків, основою вчення яких було зведення всіх потреб до мінімуму. Закликаючи задовольнятися малим, Діоген власним життям стверджував негативне ставлення до вигод: він начебто жив у бочці, вважаючи будинок зайвою розкішшю.

Гроза їх — директор радгоспу Пахом Хрисантович, сухарюватий, хворий на виразку шлунка чоловічок, що й вдень сидить у своєму кабінеті при світлі лампи, як Діоген у бочці.
(О. Гончар, Тронка)

Боян Віщий

Фразеологізм «Боян Віщий». Славетний співець доби Київської держави, який жив у ХІ—ХІІ ст. Перша згадка про нього міститься у «Слові о полку Ігоревім».

У переносному значенні — поет, співець.

Колись Боян, співець потужний,
Дзвонив у струни золоті,
Мов соколів десяток дружний
Пускав з-під хмар на лебеді.
(П . Куліш, Побоянщина)

Перестало битися чуле серце Віщого Бояна, що на своєму віку так голосно відкликалося на все добре й лихе в своєму рідному краї! (Панас Мирний, Гірка сльоза на домовину славетного сина України, незабутнього її співця — Бояна Миколи Віталійовича Лисенка)

Бравий вояк Швейк

Фразеологізм «Бравий вояк Швейк». Герой роману чеського сатирика Я. Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка на Першій світовій війні» (4 тт., 1920—1923). Швейк — дотепник, що вдає простачка, доводячи до абсурду накази начальства буквальним їх виконанням.

Увечері я відпросився на годинку додому, а двірничиха… аж сплеснула руками, угледівши такого бравого швейка. (П. Козланюк, 3 днів юності)

Брат піднявся на брата

Фразеологізм «Брат піднявся на брата». Вислів «піднявся (устав, пішов) брат на брата» походить з біблійної розповіді про вбивство Каїном свого брата Авеля (Буття, 4, 3–16).

У сучасній мові цей вираз характеризує запеклу ворожнечу, підступний напад.

Весь Борислав — одна смердюча яма. Там важка праця, малий заробіток, бруд, п’янство, розпуста, погана їжа і погана горілка, всякі хвороби; там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж, там чад і вічне пекло. (М. Коцюбинський, Іван Франко)

Будитель

Фразеологізм «Будитель». Будителями звали письменників, учених і політичних діячів Чехії та Словаччини Я. Коллара, Й. Шафарика, В. Ґанку та ін., які на початку XIX ст. закликали до пробудження національної свідомості своїх народів. Завдяки самовідданій праці будителів припинилася германізація Чехії та мадяризація Словаччини, почалося культурне піднесення цих країн і розвиток їх літератур.

У ширшому значенні будитель — борець за вільний розвиток мови, літератури, культури свого народу, проти чужоземного поневолення.

Є в мене й роман «Вода з каменю» — про часи Маркіяна Шашкевича, коли то через десятки й десятки літ після прийняття унії уніатська церква дала Україні будителів і просвітителів народу. (Р. Іваничук, Відверто про наболіле)

В ній (уніатській церкві) пробивається десь від часів «Руської трійці» народницький дух і з’являється новий тип священика-будшпеля, учителя народного. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)

Будувати на піску

Фразеологізм «Будувати на піску». Вислів походить з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Кожен, хто слухає ці Мої слова, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім той кинулася, — і він упав» (Матв., 7,26-27).

Вживається у значенні: не мати надійної основи для майбутнього.

Отже, коли тягли наше образотворче мистецтво до наслідування безживних візантійських зразків, побудували вони свою будову на піску. (М. Рильський, Вечірні розмови)

Будьмо народом!

Фразеологізм «Будьмо народом!». У 1848 p., під час «весни народів» по Європі прокотилася хвиля національно-визвольних революцій. Головна Рада Руська, яка зібралася у Львові, видала Маніфест до народу, де було сказано: «Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сну вашого, бо вже час!.. Будьмо тим, чим бути можемо і повинні-сьмо. Будьмо народом!».

Оце прекрасне — «будьмо народом» — показує, до якого пафосу знеслася була національна думка галицьких українців у момент визволення. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Будь гарячий або холодний, але не теплий

Фразеологізм «Будь гарячий або холодний, але не теплий». Вислів походить з Нового Заповіту: «Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст» (Апокаліпсис, 3,15-16).

Вживається як образна характеристика людини, яка не має стійких і виразних моральних засад чи політичних переконань.

Автор «Апокаліпсиса» дав добру науку не так людям взагалі, як власне поетам та артистам: будь гарячий або холодний, але не теплий. (Леся Українка, Лист до І. Франка, 13-14.І.1903 р.)

Будьте як діти

Фразеологізм «Будьте як діти». Цитата з Євангелія, з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Істинно кажу вам: коли не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне» (Матв., 18, 3).

Вислів згодом зазнав численних переосмислень, у тому числі й гумористичних, — на означення крайньої наївності, а часом і тупості.

Біля «Правди» (львівського журналу) все-таки гурток чималий, якось вона на людей досі туман напускає, — далебі, не знаю чим! — та весь той гурток певне увійде в царство небесне, бо все-таки там або діти, або такі, що сталися дітьми навіки. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, квітень-травень 1893 р.)

Буй-тур

Фразеологізм «Буй-тур». Буйний тур, постійне означення князя Всеволода, сподвижника князя Ігоря, у тексті «Слова о полку Ігоревім».

У ширшому слововживанні — хоробрий воїн.

І не турок, а степовик, як буй-тур степовий невкоськаний,
вже під зашморгом ронить сміх безголосий.
(В . Стус , Шаблюкою воронованою…)

Бунт безглуздий і нещадний

Фразеологізм «Бунт безглуздий і нещадний». Вислів О. Пушкіна (1799—1837): «Не дай мені, Боже, побачити російський бунт, безглуздий і нещадний». Цю думку авторові навіяла його праця над дослідженням повстання під проводом О. Пугачова — «Історія пугачовського бунту».

Вислів набув поширення у зв’язку з подіями Громадянської війни після падіння Російської імперії.

С. Вітте, граф «всеросійської» імперії.., умирає в забутті й неславі напередодні загамованої ним в р. 1905 і вже знову готової до вибуху революції, яка в історії і Московщини і Росії була завжди, за виразом А. Пушкіна, «бунтом безглуздим і нещадним», бунтом тотального раба, викультивованого царизмом в умовинах царату, — додамо ми. (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)

Буря в склянці води

Фразеологізм «Буря в склянці води». Цими словами французький письменник і філософ Ш.Л. Монтеск’є (1689—1755) характеризував політичні події в карликовій республіці Сан-Маріно. Схожі вислови («буря в ложці», «гроза з корита») знаходимо й у творах античних авторів Афінея, Ціцерона та ін.

Значення вислову: велике хвилювання з незначного приводу, дрібні події, які штучно перебільшують.

І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, 22.VІІІ.1891 р.)

Буря і натиск

Фразеологізм «Буря і натиск». Назва п’єси німецького письменника Ф. М. Клінгера (1752—1831) «Sturm und Drang» (1776). Згодом ця назва поширилася на цілий період в історії німецької літератури (70—80-ті pp. XVIII ст.). Діячі періоду «бурі й натиску» — «штюрмери» — боролися проти змертвілих догм класицизму, прокладаючи шлях новому напрямові — романтизму.

У переносному значенні — час бурхливого розвитку, піднесення, творчого неспокою.

Українське мистецтво теж підходить до свого золотого віку. Починається період «бурі й натиску». (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)

Такою ж наступальною морально-філософською, суспільно-психологічною проблематикою відзначаються й інші тогочасні поеми Бажана. Бачимо в них поета, який переживав свій неповторний героїчний період «бурі і натиску». (Л. Новиченко, На магістралях віку)

Бути чи не бути?

Фразеологізм «Бути чи не бути?». Слова з монологу Гамлета у 1-й яві 3-ї дії однойменної трагедії (1601) В. Шекспіра:

Чи бути, чи не бути — ось питання.
Що благородніше? Коритись долі
І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зітнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому?

У переносному вживанні — найважливіші проблеми, питання життя й смерті.

Сучасність більше, ніж інші часи, дає підстави думати про Росію як про бич і кару провидіння над цілим людством. За які гріхи? І хто є грішним?.. Над цими питаннями вже давно б’ється думка найвидатніших умів, а сьогодні ці питання є вже проблемою бути чи не бути для всього людства і його цивілізації. (П. Голубенко, Україна і Росія)

Людство прагне всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть,
А тривожне «бути чи не бути»
Грізно над планетою висить.
(М . Луків, Біль і пам’ять)

Фразеологізми. Приклади на букву Б. Значення фразеологізмів на букву Б з прикладами вживання

Фразеологічний словник

Фразеологізми приклади

Найцікавіші та найпопулярніші фразеологізми