Фразеологізми

Фразеологізми українською мовою

Фразеологізми за алфавітом з їх тлумаченням і прикладами вживання

А Б В Г Д Е Є Ж З Й І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ц Ш Щ Ю Я

Фразеологізми за алфавітом з їх тлумаченням

А Б В Г Д Є Ж З І Ї К Л М Н О П Р С Т У Ф X Ч Ц Ш Щ Я

Найцікавіші та найпопулярніші фразеологізми

Латинські крилаті вислови

Фразеологизмы на русском языке

Фразеологизмы по алфавиту с толкованием и происхождением

А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ц Ш Э Ю Я

Еще фразеологизмы

Фразеологизмы на английском языке

Англо-русский фразеологический словарь

А — D E — S T — to carry to carry — to rain to raise — Y

Русско-английский фразеологический словарь

А — В Г— И К — М Н — П Р— Я

Фразеологізми англійською мовою

Англо-український фразеологічний словник

А — D E — S T — to carry to carry — to rain to raise — Y

Українсько-англійський фразеологічний словник

А — Г Д — К Л — О П — С Т — Я

Фразеологізми

Фразеологізм або фразеологічна одиниця — це єдність двох (іноді одне) або декількох слів, які організовані як словосполучення, що має цілісне значення й автоматично, за традицією відтворюється у мові. До фразеологізмів відносять:

1) приказки,

2) крилаті вислови,

3) сталі сполучення різного походження.

Переважна більшість фразеологізмів, як і. Серед них виділяються спільнослов’янські, спільносхіднослов’янські та власне українські.

До складу українських фразеологізмів входять слова, які за походженням є корінними українськими, а також усталені звороти з інших мов (Часто ці фразеологізми поширені в багатьох мовах світу). До складу фразеологізмів входять і висловлювання відомих історичних осіб.

В української мові використовуються:

1) фразеологізми античного походження — давньогрецькі, давньоримські;

2) усталені звороти із західноєвропейських мов (німецька, французька, англійська, італійська та ін.);

3) фразеологічні звороти з російської мови — вислови російських письменників, фразеологізми з народної мови.

Невичерпним джерелом фразеологізмів є народна мова, якій властиві влучність та образність.

У фразеологізмах віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу: історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально-етичні норми, погляди, вірування, прагнення.

Етимологія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою, а інколи залишається невідомою. Живе людина, що добре знає свою справу, і кажуть про неї: «Вона на цьому ділі собаку з’їла». А трапиться незгарбний працівник, що не вміє зробити те, за що взявся, так говорять: «Зробив із лемеша швайку». І за кожним висловом стоїть своя історія, тепер уже забута, хоча зворот активно вживається в різних сферах сучасної людської діяльності.

Є кілька класифікацій фразеологізмів за різними ознаками.

Семантична класифікація фразеологізмів має три групи:

1. Фразеологічні зрощення — неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення не вмотивоване й не випливає зі значень окремих їхніх компонентів (бити байдики, пекти раків, дуба врізати).

2. Фразеологічні єдності — так само неподільні за значенням фразеологічні одиниці, але їхнє цілісне значення мотивується значеннями окремих компонентів (прикусити язика, кінці в воду, тримати язика за зубами, як кіт у маслі, як коза на капусту).

3. Фразеологічні сполучення — відносно подільні сполучення, що характеризуються певною самостійністю складових частин: мертва точка, вовчий апетит.

За походженням серед фразеологізмів виокремлюють:

а) прислів’я та приказки (хоча прислів’я не всі схильні відносити до фразеологічних одиниць);

б) крилаті вислови письменників;

в) усталені фрази з анекдотів, жартів, фільмів тощо;

г) біблійні цитати;

ґ) фразеологічні одиниці античного походження;

д) влучні вислови відомих людей.

За структурою фразеологізми поділяють на такі, що побудовані за типом речення і за типом словосполучення. До першого типу належать такі сполуки, як: комар носа не підточить; коли рак свисне; до другого — дволикий Янус; носити воду в решеті; нечистий на руку і подібні.

Фразеологічні одиниці широко використовуються для увиразнення, урізноманітнення мовлення в розмовному, художньому, публіцистичному стилях.