Байки Езопа, Федра, Ла Фонтена, І. А. Крилова, Г. Сковороди, Л. Глібова, Є. Гребінки, П. Гулак-Артемовсього, Народні байки

Народні байки

Байки Езопа

Байки Федра

Байки Ла Фонтена

Байки Крилова

Байки Григорія Сковороди

Байки Л. Глібова

Байки П. П. Гулак-Артемовського

Байки Гребінки

ЖАНР БАЙКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

Байки

До коротких оповідних жанрів належать байки, що мають алегоричний зміст та дидактичний характер. Як і казки, вони мають захоплюючий гострий сюжет, напружений конфлікт, швидке розгортання дії. Народні байки — прозові, тоді як літературні твори цього жанру — переважно віршовані. Вони мають зачин, тут діють ті самі персонажі, що й у казках, — звірі, птахи, комахи, рослини та ін. Народна байка — невелике прозове оповідання повчального змісту. Байка була однією з перших форм художнього мислення людини. Передавали її від покоління до покоління усно, змінюючи і вдосконалюючи. Про популярність жанру свідчать записи окремих сюжетів на клинописних шумерських дошках (ІІІ—І ст. до н. е.). Деякі з них називають Езоповими, за ім’ям давньогрецького байкаря. Байки значно коротші від казок, бо розповідають тільки про одну подію. В образах птахів, тварин, комах зображено людей, їхні характери, вдачу, стосунки. Байка завжди містить повчальний висновок, тому є досить ефективним засобом впливу на мораль і поведінку людини у суспільстві, родині. Наприклад, Езопова байка про Лисицю і Ворону застерігає — не можна бути занадто довірливим, особливо з тими, хто, вихваляючи, намагається здобути прихильність. Вони роблять це з корисливих міркувань і при нагоді неодмінно обдурять. Подібна мораль є і в українських народних байках.  У байці зазвичай відсутні метафори, її мова проста, близька до розмовної; слова і словосполучення вжито у прямому значенні, що сприяє виразності, точності викладу.
Байка є найдавнішим видом епічної творчості і сягає своїм корінням фольклорних глибинних джерел. Тому і не дивно, що байку вважають вічним, традиційним жанром. В своєму історичному розвитку, що тривав багато віків, байка пройшла складний шлях — від античної моральної алегорії до соціально насиченої сатири.
Своєрідність байки обумовлюється тим, що при всій розмаїтості видозмін, які викликані боротьбою художніх напрямів у літературі за різних часів, вона досить повно і тривало зберігає ряд специфічних рис, структурних ознак і принципів. В. Г. Бєлінський говорив, що «байка є поезією розуму», наголошуючи тим самим на раціоналістичному і моралістичному началу у самій байці. Байка завжди має інакомовність і двопланове оповідання, а сюжет завжди резюмується моральним повчанням. Такими є художні структури творів байкаря Езопа, німецького поета Лессінга, багатьох їх послідовників, збагачена життєвими подробицями у французького байкаря Лафонтена, а також Крилова. Події, які викладаються у байці, важливі не самі по собі, а для пояснення певної думки, певного морального твердження і тому мають характер алегорії.

Народні байки

Байки Езопа

Байки Федра

Байки Ла Фонтена

Байки Крилова

Байки Григорія Сковороди

Байки Глібова

Байки Гулак-Артемовсього

Байки Гребінки

ЖАНР БАЙКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Байки Езопа, Федра, Ла Фонтена, І. А. Крилова, Г. Сковороди, Л. Глібова, Є. Гребінки, П. Гулак-Артемовсього, Народні байки