ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

 

ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО СХОДУ

Термін «Стародавній Схід» запровадили ще античні автори, Стародавнього Сходу які називали так країни, розташовані на схід від греко римського світу. Приблизність і умовність його очевидна, адже Стародавній Схід виходить за географічні рамки Сходу (Стародавній Єгипет лежить у Північно-Східній Африці), до того ж між старосхідним та античним світами не існувало чітких, сталих кордонів, їхні території частково збігалися. Однак цей недосконалий термін прижився в історичній науці.
Хронологічні рамки Стародавнього Сходу охоплюють кілька тисячолітній відтинок часу — від кінця IV тис. до н. е., коли виникли перші старосхідні держави, до середини І тис. н. е., коли останні з них, як вважають орієнтологи, вступили у середньовічну фазу свого історичного розвитку. При цьому слід зазначити, що хронологічний рубіж між стародавністю та середньовіччям на Сході більш умовний, аніж реальний.
Який зміст вкладають учені в поняття Стародавній Схід?

 

ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Численні і різноманітні джерела з історії різних періодів грецької історії дозволяють показати основні напрями розвитку старогрецького суспільства — від початкових етапів формування класового рабовласницького суспільства і держави до завоювання грецьких полісів і елліністичних держав Римом.
Загальна кількість і різноманітність джерел для вивчення історії Греції зростає. З особливою повнотою представлені письмові джерела найрізноманітніших жанрів.
Найбільш ранніми письмовими джерелами стали епічні поеми, що приписуються сліпому оповідачеві Гомеру — «Іліада» і «Одіссея». Ці твори вважаються кращими зразками епічного жанру світової літератури і були складені на основі численних оповідей, легенд, пісень, усних народних переказів, висхідних ще до ахейського часу. Проте обробка і зведення цих різнорідних частин в єдиний художній твір сталося в IX—VIII ст. до н. е. Не виключено, що ця робота могла належати якомусь геніальному оповідачеві, відомому нам під ім’ям Гомера. Поеми довгий час передавалися усно, але в VII—VI ст. до н. е. були записані, причому остаточна редакція і запис поем була проведена в Афінах при тиранові Пісістраті в середині VI ст. до н. е.

ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ

Джерела з історії Риму різноманітні: це пам’ятники матеріальної культури, письмові матеріали і мовні дані. При використанні матеріальних залишків римської старовини передусім визначають їх призначення і датування. Пам’ятники писемності збереглися у вигляді рукописів на папірусі, пергаменті, шкірі, накреслених або переписаних в античну або середньовічну епоху, а також у вигляді написів на камені, кераміці, металі. Спочатку їх потрібно прочитати, чим займаються фахівці-текстологи, палеографи, папірологи, епіграфісти, нумізмати. За змістом усі письмові джерела діляться на наративні, або розповідні (твори істориків, географів, філософів та інших вчених, твори художньої літератури), і документальні (державні акти, рішення жрецьких або ремісничих колегій і приватні документи — заповіти, боргові розписки і так далі). Усі історичні пам’ятники, як письмові, так і матеріальні, можна класифікувати і за тематикою — висвітлюючі економіку, соціальне життя, релігію і тому подібне.

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

© supermif.com, 2011—2017. При цитуванні матеріалів supermif.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу info%supermif.com.