• Реклама

24. Тема уроку: Виразне читання творів Тараса Шевченка (творів, написаних про нього), самостійно прочитаних учнями. Уроки української літератури, 6 клас

24. Тема уроку: Виразне читання творів Тараса Шевченка (творів, написаних про нього), самостійно прочитаних учнями. Уроки української літератури, 6 клас

Мета: навчити виразно читати, передаючи настрій поетич них рядків, вчити практично застосовувати знання з теорії літератури, розуміти зміст і значення поезії; розвивати вміння помічати художні деталі, емоційність сприйняття художнього слова, спостережливість; виховувати естетичні смаки, шанування образного художнього слова.

Обладнання: комплект ілюстрацій до творів Шевченка, тексти

ХІД УРОКУ Виразне читання творів Тараса Шевченка (творів, написаних про нього), самостійно прочитаних учнями. Уроки української літератури, 6 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.

1. Повторення теоретичних понять про засоби виразного читання.

2. Шляхи досягнення виразності.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

2. Перехід до теми.
Ви всі сьогодні готувалися до свята поезії «Думи мої…». Тож нехай цей урок, присвячений великому генію України, зігріє наші душі, окрилить наші серця.

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Літературна композиція «Думи мої…».
Звучить бандура, лунає тихенько пісня «Думи мої…».
Ніби вслухаючись у пісню, з’являється Поет. Біля бандури, що самотньо стоїть на яскравому вишитому рушникові, він запалює свічку, ніби продовжує вслухатися, а далі говорить:

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?

(Задумливо дивиться на аркуш, списаний віршами, і продовжує):

Думи мої, думи мої.
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну…
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу…

Схиливши в задумі голову, виходить. З’являється Хлопець і, вслухаючись у ніжну мелодію бандури, пристрасно говорить:
«Немає з нами великого Кобзаря, та слова його бентежать і триножать душу».

Невидимий він — наче дума співає сама.
Ця дума сама розгортається: коло за колом.
Ця дума говорить про наше буденне життя.
Ця дума зупинить і в очі загляне, спитає…
І ти мимоволі прикриєш повіки сліпі.

Виходить дівчина: «Читаючи його вірші, проймаєшся болем і тугою. І прикро, коли бачиш, що слова написані багато років тому, і сьогодні і можливими, бо повернені до нашого буття, до нашої історії».

Кобзар-літописець. Усе перекаже вікам
Грядущим. Усе він почує, побачить!
І мисль ненароджену, й підлий задавлений страх —
За шкуру…

Хлопець другий:
Неправда — не горе.
А горе — прийняти неправду.
І жити спокійно,
І дихати гноєм, і так
Вростати в олжу, що не чути її
І не знати. Ні, знали і знали! На кожнім —
Проявлено карб.
…Ось тут, поміж нас,
кобзар невидющий, невидний…
Все бачить і чує. А що він
Співає про нас?

Дівчина друга: «Заповітом для багатьох поколінь можна назвати поетичний спадок Тараса Шевченка. Його пророчі слова ніби оживають і звучать для нас закликом».

…Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває.
Того Бог карає.
Того діти цураються,
В хату не пускають.
…Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Дівчина третя: «Мріялося поетові, що наша Україна колись стане щасливою, так палко хотілося, щоб ненька Україна пригорнула до себе своїх дітей».

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає.
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї матері святої,
Що в мир наш Бога принесла…

Хлопець: «Вражаючий контраст між чудовими картинами природи, мріями і дійсністю глибоко ранять чутливу душу поета, але пін вперто продовжує вірити»:

І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою.
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати.
Цілує діда і дитя.

Дівчина: «Мрії і дійсність завжди для поета були невсипущим болем, що ятрив душу ще з раннього дитинства, коли він лишився і круглим сиротою»:

…Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось…
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Подивився я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу,
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала…

Хлопець: «Одна мрія поета здійснилась, його поховали там, де він заповів. Але кожне покоління зважує, наскільки здійснився його заповіт про «сім’ю велику, вольну, нову»:

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого.
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
…І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Хлопець: «У вірші-молитві, зверненій до Тараса Шевченка, поет Дмитро Павличко звертається від імені сучасників, від митців України і від нас з вами»:

…Дай нам силу ідолів знімати
З п’єдесталів чорної олжі.
Бурити казарми й каземати,
Де виймають душу із душі.
Мислям нашим дай ясне поліття,
А поетам — спину, що не гнесь.
Дай нам пам’ять на тисячоліття,
Непокору і любов на днесь.
І не остави нам ні на йоту
Довг, забутий в клекотах забав,
Сплатимо його із крові й поту,
Тільки од лукавства нас ізбав.
Да святиться слова блискавиця,
Що несе у вічну далечінь
Нашу думу й пісню.
Да святиться між народами твоє ім’я.
Амінь.

2. Обговорення уроку.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до уроку тематичного оцінювання знань.

24. Тема уроку: Виразне читання творів Тараса Шевченка (творів, написаних про нього), самостійно прочитаних учнями. Уроки української літератури, 6 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури в 6 класі

Комментарии закрыты.