• Реклама

15. Тема уроку: Урок позакласного читання за твором Івана Шаповала «Соловецький в’язень». Уроки української літератури, 6 клас

15. Тема уроку: Урок позакласного читання за твором Івана Шаповала «Соловецький в’язень». Уроки української літератури, 6 клас

Мета: познайомити учнів з творчістю відомого письменника, чиї твори приваблювали знанням та відчуттям тієї епохи, про яку пише митець; розвивати читацькі смаки, спостережливість, уміння співставляти, виділяти головні події; виховувати любов і повагу до історії свого народу, почуття патріотизму і гордості за землю, яка дала таких героїв, як запорізькі козаки

Обладнання: комплект ілюстрацій про козацтво, зокрема портрети Калнишевського, Яворницького, портрет письменника, тексти.

ХІД УРОКУ Урок позакласного читання за твором Івана Шаповала «Соловецький в’язень». Уроки української літератури, 6 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда.
1) Пригадаймо, як будуть називатися пісні, в яких зображено важливі суспільні чи історичні події.
2) На вашу думку, це характерно лише для історичних пісень?
3) Чи доводилося вам читати прозові твори, де були б зображені важливі історичні події?

2. Висновок.
Художні прозові твори, в яких зображено важливі історичні події, називаються історичною повістю, історичним оповіданням тощо.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

2. Повідомлення учнів про письменника.

Повідомлення 1. Іван Максимович Шаповал народився 4 січня 1905 року в селі Гражівці Близнюківського району Харківської області в селянській родині. З 1928 до 1933 року учився на робітфаці II працював у Дніпропетровському історичному музеї разом з відомим істориком, дослідником Запорозької Січі Дмитром Івановичем Яворницьким, про життя і творчість якого 1963 року написав книгу «В пошуках скарбів».
Іван Шаповал перед війною закінчив Дніпропетровський металургійний інститут і працював інженером на заводі.
В останні роки працював у Дніпропетровському гірничому інституті, опублікував кілька наукових праць, присвячених проблемам машинобудування.

Повідомлення 2. У літературі відомий як прозаїк, автор нарисів про вчоних «Стежками незвіданими» та ін. Але на особливу увагу заслуговує його книга «В пошуках скарбів», в основу якої лягло сподвижницьке життя видатного вченого, академіка Яворницького. Гортаючи сторінку за сторінкою книги «В пошуках скарбів», ми довідуємося про нелегке, сповнене тривог, переслідувань, жертовності, ризику й важкої і подвижницької праці життя лицаря козацької старовини.

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя.
Д. І. Яворницький народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині с. Борисівна Деркачівського району Харківської області). Батько його був сільським дяком. Початкову освіту отримав вдома, але його ще навчали й чудові твори Гоголя й Шевченка. Від своєї бабусі він багато дізнався про минуле. Середню освіту здобув у Харкові. 1877 року пішов учитися на історико-філологічний факультет Харківського університету, який успішно закінчив у 1881 році і був залишений, як обдарований студент, на науковій роботі при кафедрі історії. Мандрівки у пошуках старовини складали основу наукової діяльності.
Повертаючись з мандрівок до Харкова, Дмитро Іванович повідомляв про свої здобутки, читаючи публічні лекції, друкував статті про запорозьких козаків. Але такі мандрівки, а тим більше виступи, були не до душі вищому начальству, яке вважало їх за крамолу. 1884 року Яворницького позбавляють можливості працювати в університеті.
Молодий учений, який опинився без роботи, переїздить до Петербурга, де влаштовується вчителем історії та літератури в приватній гімназії. Одночасно Дмитро Іванович працює в державних архівах, а в літню пору проводить в Україні археологічні розкопки. У столиці Яворницький близько зійшовся з такими діячами культури, як Рєпін, Шишкін, Старицький, Садовський, Карпенко-Карий.
Любов до козацької старовини не покидала вченого. 1887 року, вивчаючи загублені сліди запорозьких ватажків, Яворницький зацікавився трагічною долею останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського. Яворницький вирушає до Соловецького монастиря. В основу документального оповідання «Соловецький в’язень» лягла розповідь про перебування Дмитра Івановича на Соловках і його знайомство з матеріалами, пов’язаними з перебуванням Калнишевського у соловецькій в’язниці. Отож, помандруємо і ми разом із невтомним дослідником козаччини до холодних вод Білого моря, до Соловецького похмурого монастиря, щоб відкрити ще одну трагічну сторінку історії нашого народу.

2. Бесіда за прочитаним твором «Соловецький в’язень» (див. додатки).
1) Чому Яворницький вирішив дослідити долю Калнишевського?
2) Розкажіть про історію Соловецького монастиря.
3) Що ви дізналися про останнього кошового отамана Запорозької Січі?
4) Прокоментуйте уривок:
«Вона зроблена на зразок арки і має вигляд великої печі для варива. Її довжина становить чотири з половиною аршини, висота має понад два аршини; в ній не було ні грубки, ні меблів сидіти й відпочивати; зовнішній світ проходив сюди через невеличку, зроблену в стіні щіли ну, розміром заввишки 5 вершків і завширшки 2 вершки, через яку просовували в’язневі харч і воду. Камера зачинялася двома дебелими дверима: з середини — залізними, а зовні — дерев’яними… обоє дверей замикалися величезними пудовими замками».
Від старожилів-монахів учений з гіркотою в душі дізнався, що ув’язнений саме у цій кам’яній могилі Петро Калнишевський просидів чверть віку».
5) Чому так жорстоко поставилися до кошового?
6) У чому полягає іронія його долі?
7) Чому, на вашу думку, цариця покарала Калнишевського? Відповідь знайдіть у тексті.
(«Ніде в документах не було зазначено, за що саме Калнишевського позбавлено волі. Та їх і не могло бути. Тут зрозуміло й без документів: Потьомкіну й Катерині треба було якнайскоріше покінчити із запорозькою вольницею. І тут Потьомкін приклав свої брудні руки, щоб сфабрикувати на Калнишевського донос, за яким було козацького ватажка, як небажаного царській владі, схоплено, лаку то й відправлено в Соловки, а Запорозьку Січ ліквідовано».)
8) Що ще цікавого ви довідалися з цього твору?
9) Що вас найбільше вразило у цій розповіді?
10) Що ви знаєте про ватажків козаччини рідного краю?
11) Як склалася їхня доля?
12) Чим відрізняється цей твір від інших прозових творів, які ви читали раніше?
13) Яка головна думка твору?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати твір Степана Васильченка «Дитинство Шевченка».

15. Тема уроку: Урок позакласного читання за твором Івана Шаповала «Соловецький в’язень». Уроки української літератури, 6 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури в 6 класі

Комментарии закрыты.