• Реклама

1. Тема уроку: Вступ. Література як художнє відтворення життя. Улюблені книжки, їх автори. Уроки української літератури, 6 клас

1. Тема уроку: Вступ. Література як художнє відтворення життя. Улюблені книжки, їх автори. Уроки української літератури, 6 клас

Мета: розкрити значення літератури в житті людини, вагомість слова, дати поняття художньої літератури, епосу, лірики, драми; розвивати спостережливість, навички читання й сприйняття текстів художньої літератури, читацькі смаки; виховувати поважне ставлення до писемного слова, до скарбниці нашого народу — художньої літератури, історії України.

Обладнання: малюнок вересу, улюблені дитячі книжки; на дошці написана тема уроку, значення слова неофіти: «Неофіти — від гр. новонавернений. — у переносному значенні — новак, який пристав до якогось учення»; зошити, підручники, виготовлений учнями плакат-колаж з віршем Тамари Коломієць «Вересень»:

У вересня щедра рука.
— Заходьте! — він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград —
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня-садівника.

ХІД УРОКУ Вступ. Література як художнє відтворення життя. Улюблені книжки, їх автори. Уроки української літератури, 6 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Вступне слово.
Навчальний рік завжди розпочинається у вересні. Вересень — тихий, теплий, лагідний місяць осені. А чому його так назвали?

2. Повідомлення учнів.

Повідомлення 1. Назва першого місяця осені пов’язана з вересом — рослиною, що росте переважно в Поліссі. Цей вічнозелений кущ квітне в серпні і аж до кінця жовтня, але найпишніше цвіте саме у вересні.

Повідомлення 2. Цікаві назви вересня в інших народів: у білорусів  — «вересень», у поляків — «вжесень»; у перекладі з литовської мови вересень означає «місяць вересу», у литовській — «місяць цвітіння вересу».

Повідомлення 3. У кожному регіоні були свої «домашні» назви. За старих часів його звали «руєн» або ж «ревун». Були ще назви «зарев», «моїк» (починають «маятися», тобто зеленіти ранні сходи озимини), «сівень».

3. Робота з текстом прислів’їв.
Перечитати прислів’я, з’ясувати ознаки вересня. Звернути увагу на те, чи не закралася серед прислів’їв приказка.

Вересень — рум’янець року.
Садок у вересні — що кожух у січні.
Вересень на весілля багатий.
Вересень каже: «Посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх».
Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.
Вересень студений, але ситий. Як вересніє, то й дощик сіє.
Серпень страву готує, а вересень подає їі до столу.

4. Бесіда.
1) Що ж допомогло нам зробити короткий екскурс за народним календарем?
2) Що нового довідалися ви про навколишній світ?
3) У чому, на вашу думку, краса й щедрість вересня? Підсумок бесіди: так, образ осені нам допомогло уявити Слово, що є основою творення художньої літератури.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя.
Слово література походить від латинського літера — буква. Пряме значення цього слова — те, що написане буквами. Але згодом воно набрало трохи іншого змісту: література — це те, що створене письменниками й записане (або надруковане) на папері. До художньої літератури належать різні твори: оповідання, повісті, п’єси, вірші тощо. У художніх творах письменник зображує словом події, риси характеру людей, їхні вчинки, тобто малює словами художні образи.

Художній образ — це словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюване письменником.

Щоб добре і правильно розуміти художній твір, потрібно під час читання ясно уявляти все, що зображується в ньому, міркувати над прочитаним, усвідомлювати ставлення автора до зображуваного ним. Тільки таке читання принесе вам насолоду і збагатить новими знаннями.

2. Виступ учениці. (Це може бути підготовлений монолог у відповідному костюмі або ж магнітофонний запис монологу-звернення.)

Звернення пані Художньої Літератури до учнїв-читачів
Якщо ви вірите в те, що я перша муза людства, а не просто один із шкільних предметів, то милуйтеся мною і насолоджуйтесь, розмірковуйте і збагачуйтесь на красу, на мудрість і натхнення; я щедро даруватиму вам усе, що маю. Щоб я панувала над вашими серцями, на моїх уроках не повинно бути ні викладачів, ні учнів, ні інспекторів чи інших посадових осіб. Хай будуть лише Читачі. Один з них — більш досвідчений, він же друг письменника, інші — мої неофіти. І хай найстарший Читач не проголошує «затертих» істин, а веде неофітів (учнів-читачів) у незвідані світи літературними стежками. І якщо в тій захоплюючій мандрівці і великі, й малі читачі працюватимуть плідно, їм буде цікаво: будуть дивуватися, запитувати, сперечатися, доводити, ділитися враженнями від зустрічі зі мною. Не хизуюсь, але я досить складна натура, частенько ще й з підтекстом. Краще вдумливо гортати мої сторінки, ніж вести предовгі й пренудні розмови про мене. Жаль, що часто вчителі про мене тлумачать за посібником, школярі — за підручником, наче хтось конфіскував у них сокровенні почуття, власні думки, живі слова, на які багата кожна людина, треба тільки пробудити їх.
Я так люблю, коли мене читають то пристрасно-натхненно, то зі світлою зажурою чи радістю. Інакше не виникне співпереживання слухачів зі світом почуттів і думок автора та героїв, без того читачі не збагнуть моєї душі й обікрадуть свої власні.
Окремо хочу сказати про моїх сестер і братів: Музику, Живопис, Графіку, Кіно, Скульптуру. Я люблю їх і тому, звісно, рада бачити цих дорогих гостей на своїх уроках. Але відоме правило «Краще раз побачити, ніж сто разів почути» стосовно мене звучить так: «Краще раз відчути, ніж сто разів побачити». Тому що художнє слово в уяві людини неодмінно викликає картини та образи, яскравіші від найкращої ілюстрації чи навіть кінофільму… Я хочу, щоб на уроці звучало слово, образне, емоційне, натхненне!

3. Бесіда.
1) Слухаючи монолог, з’ясуйте, що ж є основним матеріалом художньої літератури? (Основним матеріалом художньої літератури є слово.)
2) Як ви розумієте вислів художня література?
3) Перечитайте перший абзац статті «Про художню літературу», з’ясуйте походження слова література та його значення.
4) Чому, на вашу думку, стаття називається «Про художню літературу»? (Художня література — це записане усне художнє мовлення. Адже мистецтво слова, тобто мистецтво гарно говорити, існувало здавна і виливалося в усні перекази, казки, пісні та думи.)
5) Розгляньмо «гіллясте дерево мистецтва слова» і пригадаймо, що живить крону дерева і чому? (Література — це ніби записана розповідь якогось оповідача, а всі вони розповідають по-різному.)

4. Пояснення вчителя.
Один, розповідаючи щось, намагається передати власні переживання, те, що схвилювало, вразило, викликало почуття радості, тривоги. Інший оповідач приділяє цьому менше уваги, а хоче представити все так, щоб слухач ніби побачив усе на власні очі, а третій оповідач ті ж оцінки, своє сприйняття художнього твору передає, ілюструючи все «в особах».
Отже, є три типи оповідачів і три типи слухачів. Оце і є корінь, з якого народжуються три роди літератури: епос, лірика та драма.

5. Робота із схемою-модулем.

6. Робота з текстом прислів’їв і приказок.
Книга вчить, як на світі жить.
Хто багато читає, той багато знає.
Дім без книги — день без сонця.
Сонце освітлює людині шлях, книжка дає їй крила.

7. Бесіда.
1) Чому книгу називають підручником життя?
2) Що об’єднує ці прислів’я?
3) За допомогою чого відтворюється життя в літературі?

VII. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Робота над текстом статті «Про художню літературу».
1) Що таке художній образ?
2) Що необхідно для того, щоб добре і правильно зрозуміти художній твір?
3) Улюблені дитячі книжки, їх автори.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Від своїх рідних, знайомих записати невеличку розповідь про їхню улюблену книжку.
Прочитати самостійно народні пісні: «За річкою вогні горять», «Ой Богдане, батьку Хмелю», «Летіла зозуля», «Стоїть явір над водою», «Пішла мати на село…», «Я в матері одна була», «Ой піду я на базар…», коломийки (у збірниках народних пісень); Іван Фран-ко. «Веснянки»; Павло Грабовський. «Веснянки»; Олександр Олесь. «А вже красне сонечко…»

1. Тема уроку: Вступ. Література як художнє відтворення життя. Улюблені книжки, їх автори. Уроки української літератури, 6 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури в 6 класі

Комментарии закрыты.